804/1498/17 Про стягнення заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах - 11.11.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ11 листопада 2021 року м. Київсправа № 804/1498/17адміністративне провадження № К/9901/42829/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мороз Л.Л.,суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Сидоренка Д.В. від 26 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шалай А.В., суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О. від 17 жовтня 2017 року у справі за позовом Криворізького південного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" про стягнення заборгованості,

В лютому 2017 року Криворізьке південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", в якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та Списком №2 в сумі 4362,62 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок порушення вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (1058-15) (далі також - Закон № №1058-IV (1058-15) ) відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій у загальному розмірі 4367,62 грн, яка, як вважає позивач, підлягає стягненню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суди виходили з того, що сума заборгованості визначена позивачем відносно відповідача складається з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, що працювали в Управлінні "Спецмонтажшахтпроходка", створеному при Науково-дослідному гірничорудному інституті (далі - НДГРІ), в подальшому реорганізованому в Дослідне виробництво НДГРІ, яке наказом НДГРІ №139 від 24.12.1996 року ліквідоване та введене в штатний розпис НДГРІ. Докази ж переходу майна, прав та обов`язків даних підприємств до відповідача відсутні, що свідчить про те, що він не є їх правонаступником та не несе відносно них будь - яких зобов`язань.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Криворізьке південне об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на залишення судами поза увагою доказів, якими підтверджено правонаступництво ДП "Науково-дослідний гірничорудний інститут" ліквідованого Спеціалізованого управліннія "Спецмонтажшахтпроходка", просило їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет" у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДВНЗ "Криворізький національний університет" є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Криворізькому південному об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Криворізьким південним об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області сформовано та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" по списку №1 та списку №2 за січень 2017 рік всього у сумі 4367,62 грн.

У зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Так, судами констатовано, що пенсіонери, стосовно яких ДВНЗ "Криворізький національний університет" має заборгованість перед Криворізьким південним об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області були працівниками СУ "Спецмонтажшахтпроходка" (після реорганізації - Дослідне виробництво НДГРІ) за 1 Списком та за Списиком 2 на умовах повного робочого дня під землею.

Відповідно до статуту СУ "Спецмонтажшахтпроходка" створено при НДГРІ, на базі якого створено підприємство Дослідне виробництво (наказ Міністерства чорної металургії УРСР № 241 від 06.07.1987).

Відповідно до наказу НДГРІ № 139 від 24.01.1996 структурний підрозділ Дослідне виробництво НДГРІ ліквідовано та введено в штатний розклад НДГРІ.

ДВНЗ "Криворізький національний університет" утворений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 № 280 "Деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів та наукових установ" (280-2011-п) , наказів Міністерства освіти і науки України № 501 від 30.05.2011 та № 576 від 14.06.2011, Указу Президента України №599/2011 від 24.05.2011 (599/2011) , відповідно до яких до його складу увійшли Криворізький технічний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький економічний університет ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана", Криворізький металургійний факультет Національної металургійної академії України, Державне підприємство "Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній та металургійній промисловості", Державне підприємство "Науково-дослідний гірничорудний інститут".

Попередньо, ДП "Науково-дослідний гірничорудний інститут" було окремою юридичною особою, до якого входило Дослідне виробництво, а з 24 травня 2011 року його приєднано до ДВНЗ "Криворізький національний університет".

Відповідно до Статуту спеціалізованого управління "Спецмонтажшахтопроходка" при Науково - дослідному гірничорудному інституті (НДГРІ) № 543, затвердженого заступником Міністра чорної металургії Української РСР від 05.06.1978, управління створено при Науково - дослідному гірничорудному інституті та безпосередньо підпорядковане йому (п. 1.1). Управління є самостійною господарською організацією, яка діє на засадах госпрозрахунку в межах завдань НДГРІ та користується правами юридичної особи (п. 1.3).

Згідно з пунктами 1, 2 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі також - Закон № 400/97-ВР (400/97-ВР) ) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV (1058-15) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991року № 1788-ХІІ (1788-12) (далі також - Закон №1788-ХІІ (1788-12) ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п`ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

При цьому, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 № 21-1 (z0064-04) ( зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (z0064-04) ) відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) .

Згідно положень пункту 6.4 наведеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) , в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Водночас, відповідно до норм ст. 37, 38 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час ліквідації державного підприємства "Науково-дослідний гірничорудний інститут" визначено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Припинення державних організацій, що є юридичними особами, проводиться тим органом, за рішенням якого вони утворюються.

Судами встановлено, що архівні документи як спеціалізованого управління "Спецмонтажшахтопроходка", так і Дослідного виробництва знаходилися на зберіганні в НДГРІ, який в 2005 році змінив назву на Державне підприємство "Науково-дослідний гірничорудний інститут" (наказ міністра промислової політики України №381 від 12 жовтня 2005 року).

Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчать про те, що у процесі ліквідації дослідного виробництва НДГРІ (колишнє спеціалізоване управління "Спецмонтажшахтопроходка") визначався його правонаступник, зокрема НДГРІ (ДП "Науково-дослідний гірничорудний інститут") зі складанням відповідних документів, які свідчать про перехід до нього усього його майна, а також прав і обов`язків.

Аналогічні висновки викладені також в листі Міністерства промислової політики України №12/6-1-56 від 23.02.2010 року, де зазначено про відсутність підстав для твердження, що Державне підприємство "Науково-дослідний гірничорудний інститут" є правонаступником ліквідованих підприємств Управління "Спецмонтажшахтопроходка" при НДГРІ та Дослідного виробництва НДГРІ.

При цьому, суди обгрунтовано зазначили, що зберігання державним підприємством "Науково-дослідний гірничорудний інститут" архівних документів Дослідного виробництва НДГРІ (колишнє СУ "Спецмонтажшахтопроходка") не є підставою вважати, що інститут є його правонаступником, оскільки за приписами чинного законодавства правонаступництво визначається за іншими ознаками та підставами, а саме, повинно бути закріплено нормативно з передачею відповідних прав та обов`язків.

Таким чином, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції, що позивачем не доведений обов`язок відповідача відшкодовувати понесені ним витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відносно колишніх працівників Дослідного виробництва НДГРІ (СУ "Спецмонтажшахтопроходка").

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.