2/276-АП-06 Про повернення самовільно зайнятої земельної та ділянки приведення її у придатний для використання стан - Текст документа

Херсонська міська рада звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1. про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 84 м-2 на Привокзальній площі та приведення її у придатний для використання стан шляхом звільнення від споруд.

Позов мотивовано неповерненням відповідачем спірної земельної ділянки після закінчення дії укладеного між сторонами договору від 28.04.98 оренди цієї ділянки та відмовою в його продовження рішенням Херсонської міської ради від 07.09.04 №619.

Ухвалою від 31.08.06 господарський суд Херсонської області, керуючись ст.ст. 53, 54 КАС України (2747-15) , за заявою Приватної фірми "Баланс" залучив її до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог.

Постановою від 04.09.06 господарський суд Херсонської області, розглянувши справу в порядку КАС України (2747-15) , позов у справі задовольнив у повному обсязі.

Ухвалою від 21.11.06 Запорізький апеляційний господарський суд вказану постанову скасував, провадження у справі закрив, а матеріали справи направив до господарського суду Херсонської області для провадження в порядку господарського судочинства.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Ухвалою від 24.01.07 господарський суд Херсонської області на підставі ст. 27 ГПК України (1798-12) відмовив у задоволенні заяви Приватної фірми "Баланс" про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, зазначивши про це в мотивувальній частині ухвали.

Рішенням від 19.02.07 господарський суд Херсонської області (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задовольнив, зобов'язавши відповідача привести у придатний до використання стан спірну земельну ділянку шляхом знесення павільйону та повернути її за належністю позивачу.

Рішення мотивовано відсутністю у відповідача підстав для користування спірною земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди цієї земельної ділянки, у поновленні якого відмовлено рішенням позивача, що за результатами оскарження відповідачем визнано законним згідно з постановою господарського суду Херсонської області у справі №11/183-АП-06. Також судом відхилено доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Постановою від 29.05.07 Запорізький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Антоніка С.Г. -головуючого, Кагітіної Л.П., Юхименка О.В.) рішення суду першої інстанції скасував, а в задоволенні позову відмовив.

Постанова мотивована відсутністю передбачених ст. 212 ЗК України (2768-14) обставин самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки відповідач отримав спірну земельну ділянку в користування на підставі договору оренди.

Ухвалою від 09.08.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції порушення відповідачем прав позивача як власника на розпорядження спірною земельною ділянкою внаслідок незаконного її використання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27.04.98 між виконавчим комітетом Херсонської міської ради (право на укладання такого договору було делеговано Херсонською міською радою) та відповідачем укладений договір тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди, згідно з яким відповідачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 84 м-2, розташовану у м. Херсоні на Привокзальній площі під розміщення об'єкту торгівлі. Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею від 28.04.98 за №606.

Згідно з п. 1.2 договору визначений сторонами термін його дії - п'ять років, тобто до 28.04.03. Відповідно до п. 3.2.2 договору після закінчення строку його дії орендар зобов'язаний привести земельну ділянку в належний стан придатний для використання і передати її міськвиконкому у встановленому порядку. Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії.

Рішенням ХIХ сесії міської ради IV скликання №619 від 07.09.04 Херсонська міська рада розглянувши клопотання підприємств, заяви приватних підприємців, матеріали погодження місця розташування об'єктів, враховуючи висновки і рекомендації постійної комісії міської ради з питань використання та відчуження об'єктів комунальної власності та регулювання земельних відносин, керуючись ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та ст.ст. 12, 151 ЗК України (2768-14) , відмовила Приватному підприємцю ОСОБА_1. у продовженні строку дії договору оренди земельної ділянки площею 84 м-2 на Привокзальній площі під павільйоном у зв'язку з затвердженим планом детальної забудови.

Вказане рішення оскаржене відповідачем в судовому порядку, проте рішенням господарського суду Херсонської області у справі №11/193-АП-06 відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємця ОСОБА_1. до Херсонської міської ради про скасування п. 7.12 рішення Херсонської міської ради №619 від 07.09.04.

Тобто вказаний договір оренди не поновлено, але відповідач продовжує користування відповідною земельною ділянкою, що підтверджується актом перевірки від 04.12.06, складеним Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області, приписом №006937 від 04.12.06 про звільнення земельної ділянки, постановою №257 від 11.12.06 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_1., який сплачено. До того ж розмір земельної ділянки, що використовується відповідачем, становить 104 м-2.

З огляду на такі обставини Херсонська міська рада відповідно до ст. 152 ЗК України звернулась до господарського суду з позовом про звільнення спірної земельної ділянки як самовільно зайнятої.

Справа розглянута судами за правилами ГПК України (1798-12) , оскільки ухвалою від 21.11.06 Запорізького апеляційного господарського суду провадження в адміністративній справі закрито, а справу направлено до суду першої інстанції для розгляду в порядку ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ст. 212 ЗК України (2768-14) самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

У ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (963-15) самовільне зайняття земельних ділянок визначено як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що спірна земельна ділянка отримана відповідачем в користування на підставі договору оренди та була виділена в натурі, а відтак вона не є самовільно зайнятою.

При цьому суд апеляційної інстанції безпідставно залишив поза увагою обставини, встановлені рішенням господарського суду Херсонської області у справі №11/183-АП-06. Натомість, суд першої інстанції, врахувавши встановлення вказаним судовим рішенням факту відсутності законних підстав для користування відповідачем спірною земельною ділянкою, дійшов правильного висновку, що ця земельна ділянка використовується ним незаконно, тобто без правових підстав, передбачених ст.ст. 124, 125 ЗК України.

Також слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відхилення доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки порушення відповідачем прав позивача є таким, що триває.

Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позову щодо звільнення спірної земельної ділянки є правильним та таким, що грунтується на встановленні усіх обставин справи.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.05.07 у справі №2/276-АП-06 скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 19.02.07 у цій справі залишити без змін.