ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 р.
№ 2-1572/02(33ц-301кс/07)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Воліка I.М.,
Дунаєвської Н.Г.,
Михайлюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Апеляційного суду Львівської
області від 26 травня 2003 року у справі № 2-1572/02
Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області за позовом
ОСОБА_1, Львівська область, до Відкритого акціонерного товариства
"Галичина", Львівська область, за участю третьої особи на стороні
відповідача Закритого акціонерного товариства "Перший український
міжнародний банк", м. Київ, про стягнення 7 112 000грн.,
за участю представників сторін:
позивача: -не з'явився;
відповідача:-не з'явився;
третьої особи: - Кулик С.А. (дов. від 16.04.2007р.),
- Кущ Я.В. (дов. від 28.02.2007р.),
в с т а н о в и в:
У серпні 2002 року позивач -ОСОБА_1. пред'явив у
Кам'янка-Бузькому районному суді Львівської області позов до
відповідача -ВАТ "Галичина", про стягнення 7 112 000грн.
Вказував, що відповідач уклав з ЗАТ "Перший український
міжнародний банк" договори позики № 4.6-37 від 16.06.2000р., №
4.7-37 від 16.06.2000р. та № 4.8-67 від 09.08.2000р. на загальну
суму 3 000 000 доларів США та 2 161 900 марок Німеччини.
Зазначав, що він виступив в якості поручителя по вказаних
договорах, уклавши з ЗАТ "Перший український міжнародний банк"
договір застави № 4.8-67/ЗА-3 від 13.11.2000р. своїх акцій ВАТ
"Галичина" в кількості 7 112 штук на загальну суму 7 112 000грн.
Посилаючись на невиконання відповідачем договірних
зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача 7 112 000грн.
Рішенням Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області
від 20 грудня 2002 року (суддя: Мікуш Ю.Р.) позов задоволено.
Постановлено стягнути з ВАТ "Галичина" на користь ОСОБА_1. 7
112 000грн. завдано шкоди та 1 700грн. судових витрат.
Рішення суду мотивоване посиланнями на ст. 193 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої поручитель, який виконав зобов'язання
набуває всіх прав кредитора по цьому зобов'язанню.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 26 травня
2003 року (колегія суддів у складі: Гриновця Б.М. -головуючий,
Броневицької Л.З., Петрички П.Ф.) рішення суду скасовано, прийнято
нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення мотивоване посиланнями на недоведеність порушення
прав позивача, як власника акцій, які знаходяться на зберіганні в
депозитарній системі.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в
силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скарги залишити без задоволення з
таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним
вимогам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з
матеріалів справи, відповідач уклав з третьою особою договори
позики № 4.6-37 від 16.06.2000р., № 4.7-37 від 16.06.2000р. та №
4.8-67 від 09.08.2000р. на загальну суму 3 000 000 доларів США та
2 161 900 марок Німеччини.
Позивач виступив в якості поручителя по вказаних договорах,
уклавши з ЗАТ "Перший український міжнародний банк" договір
застави № 4.8-67/ЗА-3 від 13.11.2000р. своїх акцій ВАТ "Галичина"
в кількості 7 112 штук на загальну суму 7 112 000грн.
23.05.2001р. позивачем було укладено з третою особою договір
№ 190-2/05-2001 про відкриття рахунку в цінних паперах, згідно
умов якого депонент (позивач) доручив, а зберігач (третя особа)
зобов'язався надавати послуги відносно зберіганя належних позивачу
цінних паперів, відкриття і ведення рахунку в цінних паперах,
обслуговування операцій на цьому рахунку.
Третьою особою виконано всі зобов'язання згідно вказаних
договорів, а відповідач в порушення умов договорів позики, станом
на 16.01.2002р. заборгував ЗАТ "Перший український міжнародний
банк" 22 692 082грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого
2002 року у справі № 2-735/02 за позовом ЗАТ "Перший український
міжнародний банк" до ОСОБА_2. та ОСОБА_1., про звернення стягнення
на заставлені цінні папери (акції) на суму 20 112 000грн. позов
задоволено.
Відповідно до ст. 128 ЦК Української РСР (чинного на момен
виникнення правовідносин), право власності (право оперативного
управління) у набувача майна за договором виникає з моменту
передання речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну
систему та особливості елктронного обігу цінних паперів в Україні"
( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, у разі відчуження знерухомлених іменних цінних
паперів право власності переходить до нового власника з моменту
зарахування їх на рахунок власника у зберігача.
В силу ст. 7 Закону України "Про Національну депозитарну
систему та особливості елктронного обігу цінних паперів в Україні"
( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
, для обліку цінних паперів, депонованих власником
згідно з договором про відкриття рахунку у цінних паперах, на
якому обліковуються права власності на цінні папери, що належать
депоненту, а також обмеження щодо цих цінних паперів депонента.
Статтею 28 ЗУ "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
встановлено вичерпний
перелік припинення застави: з припиненням забезпеченого заставою
зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання
заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі
примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії
права, що складає предмет застави.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної
інстанції правильно виходив з того, що договір застави №
4.8-67/ЗА-3 від 13.11.2000р. не припинено в установленому законом
порядку, право власності на акції ВАТ "Галичина" в кількості 7 112
штук належить позивачу, акції знаходяться на зберіганні в
депозитарній системі, що підтверджено випискою ЗАТ "Перший
український міжнародний банк" про залишки на рахунку в цінних
паперах № 007078 від 14.01.2003р.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, тому
ці твердження слід залишити поза увагою.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду
апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним
матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, є
законними та обгрунтованими в зв'язку з чим підстав до скасування
законного та обгрунтованого рішення не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,- 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
2. Рішення Апеляційного суду Львівської області від 26 травня
2003 року у справі № 2-1572/02 залишити без змін.
Судді: I.М. Волік
Н.Г. Дунаєвська
М.В. Михайлюк