ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007 р.
№ 2-1533/04
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення та ухвалу
Зарічного районного суду м. Суми від 20.09.2004р.
апеляційного суду Сумської області від 22.12.2004р.
у справі
Зарічного районного суду м. Суми
за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Будмашдеталь"
Про
стягнення вартості частки майна
за участю представників:
позивачів: ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2та ОСОБА_1звернулись з позовною заявою до Зарічного
районного суду м. Суми про стягнення з товариства з обмеженою
відповідальністю "Будмашдеталь" відповідно 6220,80 грн. та 14976,
00 грн.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20.09.2004р. зі
справи №2-1533/2004, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Сумської області від 22.12.2004р. зі справи № 22-1826, позов
задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Будмашдеталь" на користь ОСОБА_1 117, 00 грн.
вартості частки майна, на користь ОСОБА_2. -48, 60 грн. вартості
частки майна та судові витрати.
Не погоджуючись із вказаним рішенням та ухвалою у даній
справі, позивачі звернулись з касаційною скаргою до Верховного
Суду України, в якій просять рішення та ухвалу скасувати і
направити справу на новий розгляд до місцевого суду, мотивуючи
скаргу неправильним застосуванням судом першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права.
Листом Верховного Суду України від 21.05.2007р. № 6-6248 кс
05, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону
України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного
розгляду цивільних справ" ( 697-16 ) (697-16)
від 22 лютого 2007 року
№697-V, дану цивільну справу передано до апеляційного суду
Черкаської області для розгляду відповідно до глави 2 розділу V
Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25.06.2007р.
з даної справи, у відкритті касаційного провадження по касаційній
скарзі ОСОБА_1відмовлено на підставі розділу II "Прикінцеві
положення" Закону України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань
приватизації та корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
. Матеріали справи
направлено до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.08.2007р.
касаційну скаргу ОСОБА_1., ОСОБА_2. прийнято до провадження та
призначено до розгляду на 10.10.2007р.
Відповідач у даній справі не скористався своїм процесуальним
правом на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи
наступне.
Як встановлено районним та апеляційним судом, з 28.04.1999
року по 27.08.2002 року ОСОБА_1. і ОСОБА_2. були учасниками ТОВ
"Будмашдеталь". Доля в уставному фонді ОСОБА_2. становила 154, 36
грн., що дорівнює 2,7% від загальної суми уставного фонду, доля
ОСОБА_1становила 377, 57 грн., що дорівнює 6,5% від загальної суми
уставного фонду.
Згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
та п. 3.1.9 статуту ТОВ "Будмашдеталь" позивачі мають
право при виході з товариства з обмеженою відповідальністю на
отримання виплати вартості частки майна товариства, пропорційній
їхнім часткам у статутному фонді, та частини прибутку одержаного
товариством до моменту їх виходу.
Згідно п.1 ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні"
( 887-12 ) (887-12)
, майно підприємства -це основні фонди, оборотні кошти,
а також інші цінності, що значаться на самостійному балансі
підприємства. Джерелами формування цього майна можуть бути як
власні кошти підприємства (внески учасників, доходи від
господарської діяльності й ін.), так і позикові (кредити банків й
інших кредиторів) (п.4 ст. 10 цього Закону).
Відповідно до п. 6 "Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 2 "Баланс", затвердженого Наказом №87 ( z0396-99 ) (z0396-99)
Міністерства фінансів України від 31.03.99 року, у балансі
підприємства відображають активи (майно), зобов'язання (позикові
джерела) і власний капітал (власне майно).
Для визначення розміру частки, що підлягає виплаті вихідному
учасникові, береться вартість майна підприємства, сформованого за
рахунок власних джерел (активи, що залишаються в розпорядженні
підприємства після відрахування всіх його зобов'язань.
При розподілі майна по активу балансу, кожному з учасників у
відповідних пропорціях визначається: частка вартості основних
коштів; частка виробничих запасів, за які прийдеться сплатити
кредиторові-постачальникові; частка коштів; частка очікуваних від
покупця грошей.
При розділі майна по пасиву балансу учасникам при виході крім
частини статутного капіталу й прибутку враховується й обов'язок
частково розплатитися із кредитором за поставлені запаси.
Таке ж положення відображено і у ст. 21 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
- згідно якої, при ліквідації
підприємства розподілу між засновниками підлягає тільки те, що
залишається після розрахунків по оплаті праці, виконання
зобов'язань перед бюджетом і задоволення претензій всіх
кредиторів.
Таким чином, розподілу між учасниками підлягають тільки чисті
активи, що залишаються після виплати всіх боргів.
Вказані вимоги нормативних актів, як встановлено судом першої
та апеляційної інстанції, враховані ТОВ "Будмашдеталь" у
затвердженій методиці порядку розрахунку частки майна при виході
учасників зі складу засновників.
Як встановлено судами, на момент виходу позивачів з ТОВ
"Будмашдеталь" розподілу підлягала вартість майна товариства в
сумі 1800 грн.
Таким чином ОСОБА_1. належало до виплати 117 грн. вартості
майна товариства, а ОСОБА_2. - 48, 60 грн., що підтверджується
наявним у справі висновком судово-бухгалтерської експертизи № 195.
За таких обставин, висновок суду першої та апеляційної
інстанції про часткове задоволення позову, колегія суддів вважає
таким, що відповідає встановленим обставинам у справі та приписам
наведених норм матеріального права.
Таким чином, місцевим та апеляційним судом загальної
юрисдикції встановлені обставини справи, що підтверджуються
певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом
переоцінки яких касаційна інстанція не наділена, з'ясовано дійсні
права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний
закон, що регулює спірні правовідносини сторін, з огляду на що
колегія вважає оскаржувані судові акти такими, що відповідають
положенням ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
та вимогам, які викладені в
постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, а отже підстави для їх
скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування
судами норм матеріального та процесуального права, які по суті
зводяться до оспорювання висновку судів стосовно доведеності
обставин справи та намагань позивачів надати перевагу їх доказам
над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія вважає неприйнятними та такими, що не можуть
вплинути на правильність та законність оскаржуваних судових актів.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 22.12.2004р. у
справі №2-1533/04 (№22-1826) залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко