1640/2446/18 Про стягнення штрафних санкцій за порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", застосованих постановами Головного управління Держпродспоживслужби області - 18.10.2022 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року (суддя Кукоба О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року (колегія суддів: Калитка О. М., Калиновський В.А., Мельнікова Л.В.) у справі № 1640/2446/18 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просило стягнути до державного бюджету України штрафні санкції у загальному розмірі 263500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем штрафних санкцій за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", застосованих постановами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 13.04.2018 №№ 28-31 та від 05.06.2018 №№ 51-59.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.10.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019, позов задоволено

Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції за введення в обіг продукції без дотримання вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (2735-17) , тоді як відповідач у розумінні названого закону є розповсюджувачем відповідної продукції, а не її виробником чи імпортером. Вказує, що розмір штрафу, застосований постановами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області обраховано невірно. Посилається на грубі порушення, допущені позивачем при проведенні перевірки. Також вказує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі № 440/4599/18 постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 13.04.2018 №№ 28-31 та від 05.06.2018 №№ 51-59 скасовані.

Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2019 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її задоволення заперечував, просив судові рішення залишити без змін.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що на виконання плану перевірок з ринкового нагляду Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на І-й квартал 2018 року, відповідно до наказу від 28.02.2018 №260-ОД, за направленням від 28.02.2018 №26 позивачем проведено планову перевірку характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 .

Проведеною перевіркою встановлено реалізацію продукції, що не відповідає встановленим вимогам, а саме: не зазначено номер партії, серійний номер партії, серійний номер чи номер моделі або інший елемент, що дає змогу ідентифікувати продукцію: не зазначено найменування імпортера, зареєстрованої марки (знаку для товарів і послуг) та адреси, відсутня інструкція до продукції та інформація про безпечність, які складені згідно з вимогами законодавства про мови, на продукції відсутній знак відповідності технічним регламентам; відсутня інформація про виробника та імпортера продукції, зареєстрованої торговельної марки (знак для товарів і послуг) та їх контактної поштової адреси, відсутня інформація до продукції та інформація про безпечність, складена згідно з вимогами законодавства про мови, не зазначено тип, номер партії чи номер моделі або інший елемент який дає змогу ідентифікувати продукцію, а також на продукцію не нанесено знак відповідності технічним регламентам. У ході перевірки не надано документів, які дають можливість встановити постачальника, імпортера та/чи виробника продукції (іграшок). Наведене є порушенням вимог статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", пунктів 9, 11, 18, 19, 25, 34, 44, 45, 52 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515 "Про затвердження Технічного регламенту безпечності іграшок" (515-2013-п) , пунктів 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення" (1184-2015-п) .

Про виявлені порушення складено акт від 28.03.2018 №000017, у якому вказано на введення відповідачем в обіг продукції, що не відповідає вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515 (515-2013-п) .

13.04.2018 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області прийнято постанови №№ 28-31 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 8500,00 грн за кожне порушення.

Зазначені постанови надіслані відповідачу та отримані останньою 20.04.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №360000262483.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 15.05.2018 №930-ОД та відповідно до направлення від 15.05.2018 №55 позивачем проведено перевірку стану виконання ФОП ОСОБА_1 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2018 №000001, у якому зафіксовано факт невиконання відповідачем вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.2018 №№ 156-158, 162-167.

На цій підставі Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області 05.06.2018 прийняті постанови №№ 51-59 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 25500,00 грн за кожне порушення.

Зазначені постанови надіслані відповідачу та отримані останньою 22.06.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3602200012748.

Посилаючись на те, що відповідач штрафні санкції у добровільному порядку не сплатила, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідачем добровільно штраф не сплачено. У випадку незгоди суб`єкта господарювання з рішеннями контролюючого органу про накладення штрафних санкцій, останній має можливість оскаржити їх в установленому законом порядку.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (2735-17) .

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі: невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Відповідно до частини 5 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Верховний Суд враховує, що предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення суми штрафу в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення боргу, тощо.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/1255/20

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 оскаржувала в судовому порядку постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 13.04.2018 №№ 28-31 та від 05.06.2018 №№ 51-59.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі № 440/4599/18 вказані постанови скасовані.

Водночас постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі № 440/4599/18 скасовано. Прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Обставини, на які посилається заявник касаційної скарги не є предметом позову у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз. Доводи касаційної скарги щодо невідповідності розміру санкції, порушення процедури перевірки, відсутність суб`єкту правопорушення, оскільки, на думку відповідача, спірні санкції не застосовуються до розповсюджувача товару та ін. були предметом розгляду у справі № 440/4599/18 про оскарження постанов позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено судом.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

В спірних правовідносинах обставина з приводу правомірності накладення штрафу встановлена судовими рішеннями та не підлягають повторному доказуванню.

Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.