ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2007 р.
№ 12/310 ( rs725369 ) (rs725369)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Плюшка I.А.
суддів: Козир Т.П., Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації "Чернівцігаз"
на рішення господарського суду Чернівецької області від
21.03.2007р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
05.06.2007р.
у справі № 12/310 ( rs725369 ) (rs725369)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз
України"
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Чернівцігаз"
про про стягнення 139 345 грн. 84 коп.
за участю представників:
- позивача -Тютюнник С.В. (дов. від 15.05.2007р.);
- відповідача - Прокоса Б.С. (дов. від 13.06.2007р.)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від
21.03.2007р. у справі №12/310 ( rs725369 ) (rs725369)
(суддя Бутирський А.А.)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз
України", до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації "Чернівцігаз", про стягнення 139 345,84 грн.
задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
Рішення господарського суду Чернівецької області від
21.03.2007р. у справі №12/310 ( rs725369 ) (rs725369)
залишено без змін
постановою Львівського апеляційного господарського суду від
05.06.2007р. мотивовано тим, що оскільки відповідач неналежне
виконував зобов'язання за мировою угодою і тому з Відкритого
акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
"Чернівцігаз" слід стягнути 131 355,45 грн. боргу за лютий 2004
року -листопад 2006 року.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ по
газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" просить скасувати
рішення господарського суду Чернівецької області від 21.03.2007р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
05.06.2007р. справі № 12/309 ( rs725369 ) (rs725369)
, та прийняти нове
рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників учасників судового
процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Колегією суддів Вищого господарського суду України
відзначено, що 17 березня 2004 року ухвалою господарського суду
Чернівецької області у справі № 6/1 було затверджено мирову угоду
між сторонами по справі. Відповідно до умов мирової угоди сторони
розстрочили борг у сумі 3277315,76 грн. шляхом щомісячного платежу
у сумі 27540,40 грн. з 01.02.2004 року по 31.12.2013 року.
Оскільки мирова угода затверджена була до вирішення спору по суті,
то провадження у справі було припинено і наказ на стягнення не
видавався.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і як
вбачається із матеріалів справи, що згадана ухвала про
затвердження мирової угоди до державної виконавчої служби не
пред'являлась.
Колегією суддів було відмічено, що ухвала про затвердження
мирової угоди є виконавчим документом, а сама мирова угода не може
бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Крім того,
суди першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог ст. 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на звернули увагу на вимоги Закону України
"Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування
підприємств паливно-енергетичного комплексу " ( 2711-15 ) (2711-15)
.
Згідно з частиною 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені господарськими судами першої та апеляційної
інстанції чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність
того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, прийняті по суті справи судові рішення
грунтуються на неповно з'ясованих обставинах, які входять до
предмету доказування, а отже неможливо зробити висновок про
правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм
матеріального права.
Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції
необхідно при винесенні рішення врахувати вимоги Закону України
"Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування
підприємств паливно-енергетичного комплексу " ( 2711-15 ) (2711-15)
, дати
обставинам справи та доводам сторін належну правову оцінку і
вирішити спір відповідно до закону.
Відповідно до викладеного вище, керуючись ст. ст. 111-5,
111-7, 111-9,- 111-10, 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
05.06.2007р. та рішення господарського суду Чернівецької області
від 21.03.2007 року скасувати.
3. Справу №12/310 ( rs725369 ) (rs725369)
передати на новий розгляд до
господарського суду Чернівецької області.
Головуючий суддя I. Плюшко
Суддів: Т. Козир
С. Самусенко