ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2007 р.
№ 05/247-05
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Харківського обласного центру
зайнятості, м. Харків,
на рішення господарського суду Харківської області від
09.11.2005
та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 18.01.2006
зі справи № 05/247-05
за позовом Харківського обласного центру зайнятості
(далі -Центр зайнятості)
до акціонерного товариства відкритого типу "Весотра-Харків"
(далі -Товариство), смт Пісочин Харківського району Харківської
області,
про стягнення 11 744,61 грн.,
за участю представників:
позивача -Дідури А.М.,
відповідача -не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року Центр зайнятості звернувся до
господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з
Товариства заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 11
744,61 грн.
Рішенням названого суду від 09.11.2006 (суддя Ольшанченко
В.I.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 18.01.2006 (колегія суддів у складі:
Слюсарева Л.В. -головуючий суддя, судді Білоконь Н.Д., Фоміна
В.О.), позов задоволено частково: щодо стягнення 10 360,37 грн.
провадження у справи припинено внаслідок наявності рішення
господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив
господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з
тих же підстав; у частині стягнення 604,11 грн. провадження у
справи припинено внаслідок відсутності предмету спору; відмовлено
в стягненні 103 грн. недоїмки, сплаченої відповідачем до подання
даного позову; стягнуто 677,13 грн. наявної заборгованості зі
сплати страхових внесків.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Центр зайнятості просить рішення місцевого суду в частині
припинення провадження у справі щодо стягнення 10 360,37 грн.
недоїмки та постанову апеляційного суду скасувати внаслідок їх
прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права та
направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час
і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши представника
позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про
необхідність часткового задоволення касаційної скарги з
урахуванням такого.
Причиною виникнення спору зі справи стало намагання Центру
зайнятості стягнути з Товариства заборгованість зі сплати
страхових внесків.
У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного
судочинства України (далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) з 01.09.2005
до компетенції адміністративних судів віднесено усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції (далі -
адміністративна справа) -це переданий на вирішення
адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б
однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до приписів статті 4 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
правосуддя в адміністративних справах здійснюється
адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 4 статті 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначає, що до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7
статті 3 КАС України: ( 2747-15 ) (2747-15)
це - орган державної влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Правові, фінансові та організаційні засади
загальнообов'язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 №
1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття" ( 1533-14 ) (1533-14)
(далі - Закон № 1533).
Відповідно до статті 34 Закону № 1533 забезпечення збору
страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та
своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття (далі -Фонд).
Згідно з частиною другою статті 12 цього Закону функції
робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр
зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і
Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні
у містах центри зайнятості.
Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України до відносин
з загальнообов'язкового державного соціального страхування
цивільне законодавство не застосовується.
Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється
юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію
викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі
справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 №
2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Касаційний перегляд рішень за такими справами
здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер,
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій в порушення
вимог статей 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
розглянуто в порядку господарського
судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006
зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.03.2006
касаційну скаргу Центру зайнятості на рішення господарського суду
Харківської області від 09.11.2005 та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 18.01.2006 разом з
матеріалами справи № 05/247-05 передано для вирішення до Вищого
адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2007
відмовлено у відкритті касаційного провадження за зазначеною
касаційною скаргою Центру зайнятості та справу повернуто до Вищого
господарського суду України, що мотивовано відсутністю у Вищого
адміністративного суду України повноважень з перегляду судових
рішень, постановлених не за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, розгляд господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій публічно-правового спору в порядку
господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної
перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку
адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові
рішення підлягають безумовному скасуванню згідно з статтею 111-10
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
У свою чергу, абзацом третім пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005
№ 2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що
після початку діяльності окружного адміністративного суду
адміністративні позови, подані до відповідних місцевих
господарських судів у справах, що підсудні окружному
адміністративному суду, передаються цими судами до окружного
адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Харківського обласного центру зайнятості
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Харківської області від
09.11.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 18.01.2006 зі справи № 05/247-05 скасувати.
Справу передати до господарського суду Харківської області
для виконання вимог розділу VII "Прикінцеві та перехідні
положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов