ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     09 жовтня 2007 р.
 
     № 04/4956
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Головуючого судді Удовиченко О.С.
 
     суддів Мамонтової О.М.
 
     Хандуріна М.I.
 
     За участю представників :
 
     від позивача арбітражний керуючий-ліквідатор Левченко Н.  Б.,
Юдицький О. В. (дов. від 26.09.07р.)
 
     від першого відповідача
 
     другого відповідача Ковальська О. М. (дов. від 18.01.07р.)
 
     розглянувши       касаційну        скаргу        арбітражного
керуючого-ліквідатора    Сільськогосподарського    товариства    з
обмеженою  відповідальністю  "Дружба"  на   постанову   Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 03.07.07р.
 
     по справі № 04/4956
 
     за  позовом  Сільськогосподарського  товариства  з  обмеженою
відповідальністю  "Дружба",   с.   Бакалея   Смілянського   району
Черкаської області
 
     до першого відповідача: Сільськогосподарського  товариства  з
обмеженою   відповідальністю    "Сріблянка-Агро",    с.    Бакалея
Смілянського району Черкаської області;
 
     другого відповідача: Фермерського  господарства  "Ранок",  с.
Бакалея Смілянського району Черкаської області
 
     про визнання права власності та вилучення майна з незаконного
користування
 
     В С Т А Н О В И В :
 
     Рішенням   господарського   суду   Черкаської   області   від
24.04.07р. по справі № 04/4956 позов задоволено частково, а  саме:
визнано право власності СТОВ "Дружба" на майно загальною  вартістю
48 891 грн.; зазначене майно судом вирішено вилучити з незаконного
володіння СТОВ "Сріблянка-Агро" та в належному стані передати СТОВ
"Дружба"; провадження у справі в частині  стягнення  10  000  грн.
судом припинено; з відповідачів виключено ФГ "Ранок";  стягнуто  з
СТОВ "Сріблянка-Агро" на користь СТОВ "Дружба" 488  грн.  91  коп.
держмита та 97 грн.  96  коп.  витрат  на  інформаційно  -технічне
забезпечення судового процесу.
 
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського  суду  від  03.07.07р.  вказане  рішення  скасовано
повністю,  прийнято  нове,  яким  в  задоволенні  позовних   вимог
відмовлено.
 
     Не погоджуючись  з  постановою  суду  апеляційної  інстанції,
арбітражний керуючий-ліквідатор сільськогосподарського  товариства
з обмеженою відповідальністю "Дружба" подав  касаційну  скаргу,  в
якій просить  постанову  від  03.07.07р.  скасувати  та  направити
справу № 04/4956 на новий розгляд  до  суду  першої  інстанції.  В
обгрунтування касаційної скарги заявник посилається на  порушенням
судом норм матеріального і процесуального права.
 
     Згідно розпорядження заступника голови Вищого  господарського
суду України  від  05.10.07р.  №  02-12/I/163  розгляд  касаційної
скарги здійснено колегією суддів  у  складі:  головуючий  суддя  -
Удовиченко О.С., судді - Мамонтова О.М. і Хандурін М.I..
 
     Колегія  суддів  Вищого  господарського  суду   України,   на
підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи,   перевіривши
застосування судами норм матеріального  та  процесуального  права,
дійшла  висновку  що  касаційна  скарга   позивача   не   підлягає
задоволенню, з огляду на слідуюче.
 
     Як вбачається з матеріалів справи СТОВ "Дружба" звернулося до
СТОВ "Сріблянка-Агро",  ФГ  "Ранок"  з  позовом  про  витребування
майна: косилка - плющилка КПС-5Г - 1шт.,  вартістю  10  000  грн.;
двигун ЯМЗ-236 -1 шт., вартістю 2 167 грн.; культиватор  стерневий
СЗС-2.1 -3 шт., вартістю 1 672 грн. кожний на загальну суму 5  016
грн.;  борона  дискова  БДТ-7  -1  шт.,  вартістю  12  200   грн.;
вирівнювач ріллі РВК-3 -1 шт., вартістю  1  725  грн.;  вирівнювач
ріллі РВК-3 -1 шт., вартістю 2  115  грн.;  сцепка  СП-5  -2  шт.,
вартістю 1 610 грн. кожна на загальну  суму  3  220  грн.;  станок
токарний ДИБ-300 -1 шт., вартістю  4  000  грн.;  станок  токарний
1М610 -1 шт., вартістю  1  667  грн.;  станок  наждачний  -1  шт.,
вартістю 581 грн.; вагончик комора для запчастин -1 шт.,  вартістю
667 грн.; барабан АВМ (комора) -1 шт., вартістю 442 грн.;  прес  -
підборщик  К-453(вир.НДР)  -1  шт.  вартістю  662   грн.;   станок
свердловий -1 шт.,  вартістю  1  044  грн.;  сівалка  -культиватор
зерно -тукова СЗС-2,1 -3 шт., вартістю 446 грн. кожна на  загальну
суму 1 338 грн.; культиватор картопляний КФМ-2,8М -1 шт., вартістю
427 грн.; бочка 25 м. куб. -1 шт., вартістю 1 620 грн., всього  на
загальну суму 48 891 грн. та стягнення 10 000 грн. моральної шкоди
солідарно з відповідачів.
 
     Заявою б/н від 06.02.07р. про зміну позовних  вимог,  позивач
просить визнати право власності на вищезазначене майно та вилучити
його з незаконного користування.  В  решті  позову  СТОВ  "Дружба"
відмовилось від заявлених вимог, відмову  було  прийнято  місцевим
господарським судом.
 
     Судом першої інстанції встановлено,  що  відповідно  до  п.п.
1.1, 1.12 Статуту  СТОВ  "Дружба",  с.  Балаклея,  зареєстрованого
09.03.2000 року  Смілянською  районною  державною  адміністрацією,
останнє  є  підприємством,   заснованим   на   базі   колективного
сільськогосподарського підприємства "Дружба" і є  правонаступником
його прав і обов'язків.
 
     Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.12.03р.
по  справі  №08/4403  було  порушено  провадження  у  справі   про
банкрутство СТОВ "Дружба" та п.  6  ухвали  введено  мораторій  на
задоволення майнових вимог кредиторів.
 
     Ухвалою  місцевого   господарського   суду   від   01.11.04р.
припинено  ліквідацію  відсутнього  боржника  СТОВ   "Дружба"   та
здійснено перехід до загальної судової  процедури  розгляду  справ
про банкрутство.
 
     Постановою  господарського  суду   Черкаської   області   від
12.04.04р. СТОВ "Дружба" визнано банкрутом, відкрито  ліквідаційну
процедуру терміном 12 місяців.
 
     Під час проведення інвентаризації майна,  комісією  створеною
за наказом арбітражного керуючого-ліквідатора, було виявлено майно
(інвентаризаційні описи № 1 від 20.04.05р., № 2  від  28.04.05р.),
яке не увійшло до ліквідаційної маси.
 
     Судом   апеляційної    інстанції    встановлено,    що    між
співвласниками  майна  та  ТОВ  "Сріблянка-Агро"  19.03.05р.   був
укладений договір оренди основних засобів, належних  співвласникам
майна на праві спільної часткової власності, строком на  5  років.
Загальна  вартість  основних  засобів,  переданих   співвласниками
цілісного  майнового  комплексу  реорганізованого  КСП   "Дружба",
становить 746 647  грн.  Перелік  основних  засобів,  наведений  в
додатку № 2 до договору та акті приймання-передачі (додаток  №  3)
не містить майна, яке є предметом позову у  даній  справі.  Згідно
довідки № 42 від 13.06.07р., за підписами головного бухгалтера  та
директора  ТОВ  "Сріблянка-Агро"  зазначене   майно   на   балансі
товариства не рахується.
 
     Судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції правильно
відмовив в задоволенні вимог про витребування майна з  незаконного
користування першого відповідача, за їх недоведеністю.
 
     Частиною 1 ст. 50 Закону України "Про  власність"  ( 697-12 ) (697-12)
        
визначено, що власник має право вимагати  повернення  (віндикації)
свого майна з чужого незаконного володіння.  Аналогічне  положення
міститься в ст. 387 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , згідно якої власник має
право  витребувати  своє  майно  від  особи,  яка  незаконно,  без
відповідної правової підстави заволоділа ним.
 
     Витребування власником  свого  майна  із  чужого  незаконного
володіння  здійснюється  шляхом  подання  до  суду  віндикаційного
позову, об'єктом якого може бути  індивідуально  визначене  майно,
яке існує в натурі на момент подачі позову.
 
     Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або
особа, яка хоч  і  не  є  власником  майна,  але  володіє  ним  на
підставах, встановлених  законом  чи  договором.  Відповідачем  за
віндикаційним  позовом  є  особа,  яка  незаконно  володіє  майном
(незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама,  чи
придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати),  тобто
заволоділа ним без  відповідної  правової  підстави.  Незаконність
володіння майном відповідачем повинна бути  доведена  позивачем  у
суді, оскільки законодавство  презюмує  добросовісне  (правомірне)
володіння чужим майном, якщо інше не  випливає  з  закону  або  не
встановлено рішенням суду (ч. 3 ст. 397 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.
49 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
        ).
 
     Крім того, підстави, зазначені позивачем  у  позовній  заяві,
повинні підтверджувати право  власності  (інше  суб'єктивне  право
титульного володіння) позивача на витребуване майно, факт  вибуття
майна з його володіння, наявність майна  у  незаконному  володінні
відповідача,  відсутність  у  відповідача  правових  підстав   для
володіння  майном  (безтитульний  статус   його   володіння).   На
підтвердження  наявності  у  позивача   суб'єктивного   права   на
витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.
 
     Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         обставини  справи,
які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись  іншими  засобами
доказування.
 
     В матеріалах справи відсутні  належні  докази,  підтверджуючі
право власності СТОВ "Дружба" на вищевказане майно.
 
     На думку колегії суддів господарським судом першої  інстанції
при  прийнятті  рішення  порушено  ч.  4  ст.   22   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , згідно якої позивач вправі до  прийняття  рішення  по
справі змінити  підставу  або  предмет  позову,  збільшити  розмір
позовних  вимог  за   умови   дотримання   встановленого   порядку
досудового врегулювання спору у випадках, передбачених  статтею  5
цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або  зменшити
розмір позовних вимог.
 
     Під  збільшенням  розміру  позовних   вимог   слід   розуміти
збільшення суми позову за тією ж  вимогою,  яку  було  заявлено  у
позовній заяві.  Тому  збільшення  позовних  вимог  не  може  бути
пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог,  про  які  не
йшлося  в  позовній  заяві.  Відтак  місцевий  господарський   суд
неправомірно прийняв до розгляду позовні вимоги про визнання права
власності  СТОВ  "Дружба"  на  майно,  оскільки  дані   вимоги   є
додатковими, заявлення яких суперечить приписам ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Господарський суд  апеляційної  інстанції  в  порушення  норм
процесуального права, а саме ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , безпідставно скасував пункт  3  резолютивної  частини
рішення господарського суду  Черкаської  області  від  24.04.07р.,
яким було припинено провадження у справі  щодо  стягнення  10  000
грн. моральної шкоди, оскільки в цій  частині  позивач  відмовився
від позову.
 
     Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що оскаржувану постанову необхідно змінити.
 
     Керуючись  ст.  ст.  111-7,  111-9   -111-11   Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України, -
 
     П О С Т А Н О В И В:-
 
     Касаційну  скаргу  арбітражного   керуючого   -   ліквідатора
Сільськогосподарського  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Дружба" залишити без задоволення.
 
     Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 03.07.07р.  по  справі  №  04/4956  змінити.  Резолютивну
частину постанови викласти наступним чином :
 
     1.  Рішення  господарського  суду  Черкаської   області   від
24.04.07р. по справі № 04/4956 скасувати частково.
 
     2. Провадження у справі  в  частині  стягнення  10  000  грн.
моральної шкоди припинити.
 
     3.  В  задоволенні  позовних  вимог   про   вилучення   майна
відмовити.
 
     Справу № 04/4956 повернути до господарського суду  Черкаської
області.
 
     Головуючий суддя О.С. Удовиченко
 
     Судді: О.М. Мамонтова
 
     М.I. Хандурін