ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2007 р.
№ 9/243 ( rs774609 ) (rs774609)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Тернопільського обласного центру
зайнятості, м. Тернопіль (далі -Центр зайнятості)
на рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2006 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
06.06.2007
зі справи № 9/243 ( rs774609 ) (rs774609)
за позовом Центру зайнятості
до Української державної корпорації по виконанню монтажних і
спеціальних будівельних робіт "Укрмонтажспецбуд", м. Київ
(далі -корпорація "Укрмонтажспецбуд")
про стягнення 210 330 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
Центру зайнятості -Коваленко О.В.,
корпорації "Укрмонтажспецбуд" -Гомон Г.Р.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Центр зайнятості звернувся до господарського суду міста Києва
з позовом про стягнення з корпорації "Укрмонтажспецбуд" збитків у
сумі 210 330 грн., заподіяних неналежним виконанням договору
підряду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2006
(суддя Качан Н.I.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 06.06.2007 (колегія суддів у
складі: суддя Кондес Л.О. -головуючий, судді Куровський С.В.,
Михальська Ю.Б.), у задоволенні позову відмовлено з мотивів
недоведеності позивачем обставин, на які він посилається як на
підставу своїх позовних вимог.
Центр зайнятості звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та доповненнями до касаційної скарги,
в яких просить рішення місцевого та постанову апеляційного
господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права та прийняти нове рішення про задоволення позову. В
обгрунтування скарги, зокрема, зазначено, що попередніми судовими
інстанціями помилково не застосовано у вирішенні даного спору
приписи Порядку державного фінансування капітального будівництва,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001
№ 1764 ( 1764-2001-п ) (1764-2001-п)
. Крім того, скаржником з посиланням на
статтю 77 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) зазначено, що місцевий
господарський суд не повідомив його належним чином про час і місце
засідання суду 11.12.2006.
У відзиві на касаційну скаргу корпорація "Укрмонтажспецстрой"
заперечує проти доводів скарги і просить оскаржувані судові
рішення залишити без змін, а касаційну скаргу Центру
зайнятості -без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 03.02.2004 Центром зайнятості (замовник) та корпорацією
"Укрмонтажспецбуд" (генпідрядник) укладено договір № ТР1-ГП на
виконання підрядних робіт з будівництва закладу соціального
призначення -районного центру зайнятості в м. Борщові
Тернопільської області (далі -Договір), відповідно до умов якого
замовник доручає, а генпідрядник бере на себе зобов'язання з
виконання робіт по будівництву районного центру зайнятості;
- відповідно до пункту 1.3 Договору комплекс робіт
виконується генпідрядником в межах договірної ціни власними
силами, а в необхідних випадках із залученням підрядних
організацій;
- відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт
визначається додатком № 1 (протокол погодження договірної ціни),
який є невід'ємною частиною Договору;
- згідно з протоколом погодження договірної ціни вартість
робіт з будівництва зазначеного районного центру зайнятості
визначено в сумі 2 244 550 грн., а додатковою угодою від
27.07.2005 № 1 -в сумі 2 108 035 грн.;
- пунктом 2.3 Договору, зокрема, передбачено, що розрахунок
за Договором здійснюється згідно з календарними планами із
зазначенням етапів виконання робіт. Календарні плани є невід'ємною
частиною Договору. У разі виконання робіт, етап завершення яких
становить до трьох місяців, замовник сплачує генпідрядникові 30 %
їх вартості. Остаточний розрахунок за виконання цих робіт
здійснюється на підставі актів виконання робіт;
- пунктом 2.7 Договору встановлено, що замовник здійснює
щомісячні платежі за виконані роботи протягом п'яти днів після
підписання уповноваженими на те представниками сторін актів
виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3);
- на виконання умов Договору Центр зайнятості платіжними
дорученнями від 24.02.2004 № 396, від 05.04.2004 № 815, від
21.10.2004 № 2603, від 25.10.2004 № 2628, від 17.12.2004 № 3097 та
від 23.02.2004 № 456 перерахував відповідачеві кошти в сумі 1 200
000 грн.;
- додатковою угодою від 28.12.2005 № 3 до пункту 2.8 Договору
внесено зміни і доповнення, згідно з якими розрахунки за виконані
роботи проводяться замовником шляхом перерахування коштів на
розрахунковий рахунок субпідрядника -безпосередньо виконавця
робіт, відповідно до складених субпідрядником та підписаних
генпідрядником актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та
довідок виконання робіт (форми 3) за платіжними реквізитами,
наданими генпідрядником;
- позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача
збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань
шляхом неповернення суми авансу, невикористаної відповідачем
протягом трьох місяців після одержання, на підтвердження чого
позивач послався на освоєння відповідачем станом на 01.06.2005
лише 989 670 грн. з перерахованих 1 200 000 грн. та надав довідки
про вартість виконання підрядних робіт за серпень, вересень,
жовтень, грудень 2004 року та січень, березень, квітень, травень
2005 року;
Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що згідно
з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію
закінченого будівництвом об'єкту заклад соціального
призначення -районний центр зайнятості в м. Борщові Тернопільської
області було здано в експлуатацію 23.11.2006.
Причиною виникнення спору зі справи є питання щодо наявності
правових підстав для стягнення на користь Центру зайнятості
невикористаної відповідачем суми авансу як збитків.
Статтею 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі -ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
) зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та
вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.
Iз зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті
193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, відповідно до якої
суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин
повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином
відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -
відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 323 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво
укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та
виконання договорів підряду в капітальному будівництві,
затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
За приписом статті 1 Закону України "Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
кошти страхування на
випадок безробіття, які спрямовуються на придбання товарів, робіт
і послуг, віднесено до державних коштів.
Абзацом другим пункту 19 Порядку державного фінансування
капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 ( 1764-2001-п ) (1764-2001-п)
,
визначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це
передбачено договором (контрактом); розмір авансу не може
перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт; підрядник
зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і
постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій,
виробів протягом трьох місяців після одержання авансу; по
закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу
повертаються замовнику.
З огляду на наведене попередні судові інстанції дійшли
помилкового висновку щодо відсутності в позивача права вимагати
повернення авансу, що його не було використано протягом трьох
місяців.
Водночас Центр зайнятості як спосіб захисту своїх прав обрав
звернення до суду з вимогою про стягнення саме збитків, заподіяних
неналежним виконанням договірних зобов'язань, пославшись при
цьому, зокрема, на статтю 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідно до
якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати
кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих
порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Проте відповідно до частини другої статті 22 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі
знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа
зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
(реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за
звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена
вигода).
Отже, сума одержаного та невикористаного протягом
тримісячного строку авансу не підпадає під визначення збитків, яке
застосовується в цивільному законодавстві.
З огляду на наведене попередні судові інстанції, встановивши
факт відсутності підстав, необхідних для стягнення збитків, дійшли
вірного висновку щодо необхідності відмови у позові.
При цьому доводи скаржника щодо невірної оцінки місцевим та
апеляційним судами поданих ним доказів не можуть бути підставою
для задоволення скарги, оскільки касаційна інстанція відповідно до
частини другої статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
У свою чергу, посилання позивача на неповідомлення його про
час та місце судового засідання місцевого господарського суду
спростовуються змістом протоколу судового засідання від
07.12.2006, відповідно до якого позивач був присутній в той час,
як у судовому засіданні оголошувалася перерва до 15:00 годин
11.12.2006. Зауваження на цей протокол Центром зайнятості у
встановленому статтею 81-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порядку не
подавалися.
Доводи судових рішень місцевого та апеляційного господарських
судів щодо відсутності заборгованості відповідача перед позивачем
без з'ясування фактичного стану взаєморозрахунків позивача як
замовника з відповідачем-генпідрядником та з субпідрядниками
(враховуючи зміну сторонами умов Договору стосовно одержувача
коштів) є передчасними і виходять за межі позову в даній справі,
предметом якого є не стягнення заборгованості, а відшкодування
збитків.
Що ж до стягнення на користь Центру зайнятості боргу у
вигляді невикористаної та своєчасно неповернутої частини авансу,
то воно може бути предметом окремого судового провадження.
Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного
господарських судів по суті позову про стягнення збитків
відповідають встановленим ним фактичним обставинам справи і
передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 -111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2006 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
06.06.2007 зі справи № 9/243 ( rs774609 ) (rs774609)
залишити без змін, а
касаційну скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості -без
задоволення.
Суддя В.Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов