ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2007 р.
№ 4/2183-4/252
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів:
Продаєвич Л.В.,
Заріцької А.О.,
Катеринчук Л.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів
на рішення
та постанову
господарського суду Львівської області від 05.12.2006
Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2007
у справі
№4/2183-4/252
за позовом
Закритого акціонерного товариства
"Автопорт-Краковець-Глонік", смт. Краковець, Львівська область
до
Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів
про
стягнення 285106,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явилися
від відповідача:
Брежнєв Ю.П. за дов. від 08.09.2007 № 2046,
Фарата С.М. за дов. від 08.09.2007 № 2045
Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним
чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 12.09.2007, надіслана сторонам у
справі -13.09.2007), проте позивач не скористався правом, наданим
йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України від 08.10.2007 № 02-12/I/168 призначено колегію суддів у
складі: Продаєвич Л.В. - головуючий, судді Заріцька А. О.,
Катеринчук Л.Й.
Доповідач: Продаєвич Л.В.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року Закрите акціонерне товариство
"Автопорт-Краковець-Глонік" (надалі -ЗАТ
"Автопорт-Краковець-Глонік") звернулося до господарського суду
Львівської області із позовом до Відкритого акціонерного
товариства "Кредобанк" (надалі -ВАТ "Кредобанк") про стягнення з
останнього безпідставно списаних у 2005 році грошових коштів у
сумі 285106,00 грн., посилаючись, що списання було вчинено банком
в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був
введений ухвалою господарського суду Львівської області від
02.01.2003 у справі №6/5-4/3; грошові вимоги ВАТ "Кредобанк" у
розмірі 4224778,10 грн. внесені до затвердженого судом реєстру
вимог кредиторів боржника.
Позов вмотивовано приписами статей 1, 12, 14 Закону України
від 14.05.1992 N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та статті 1212
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заявою від 10.11.2006, поданою в порядку статті 22
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позивач
зменшив розмір позовних вимог і просив стягнути з відповідача
189741,31 грн.
У відзиві на позов ВАТ "Кредобанк" посилалося на правомірне
перерахування коштів, які надійшли на поточний рахунок товариства
від продажу заставного майна, в погашення кредиторської
заборгованості першої черги, як то передбачено статтею 31 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Рішенням господарського суду Львівської області від
05.12.2006 (суддя: Гриців В.М.) позов задоволено, на користь ЗАТ
"Автопорт-Краковець-Глонік" з ВАТ "Кредобанк" стягнуто
безпідставно отримані банком грошові кошти у сумі 189741,31 грн.
Судове рішення вмотивоване тим, що списання коштів з рахунку
позивача здійснено банком з метою погашення кредиту згідно
кредитного договору від 02.06.2000 за рахунок коштів, отриманих
від продажу заставного майна, однак без відома і розпорядження
ліквідатора банкрута -ЗАТ "Автопорт-Краковець-Глонік", який
відповідно до приписів статті 31 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
розподіляє кошти і скеровує їх на погашення вимог
кредиторів з дотриманням вимог щодо черговості та пропорційності.
За апеляційною скаргою ВАТ "Кредобанк", яке наполягало на
правомірності отримання грошових коштів, посилаючись на те, що
реалізація майна на конкурсних засадах через біржові торги
здійснена за згодою ліквідаційної комісії та відбулася поза
процедурою ліквідації у розумінні Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, судове рішення було переглянуто в апеляційному
порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду
від 21.06.2007 (судді: Кравчук Н.М.-головуючий, Гнатюк Г.М.,
Якімець Г.Г.) залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ
"Кредобанк" звернулось до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою про їх скасування та просить постановити нове
рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позову.
В обгрунтування доводів за касаційною скаргою скаржник
посилається на неправильне застосування судами норм процесуального
і матеріального права, а саме: статті 1 Закону України від
02.10.1992 N 2654-XII "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, статті 31 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Також скаржник вважає, що заява товариства не є позовною, а
тому не підлягала розгляду в позовному порядку, оскільки зазначене
питання мало б вирішуватися у справі про банкрутство.
У судовому засіданні касаційної інстанції представники ВАТ
"Кредобанк" уточнили вимоги касаційної скарги і просили скасувати
судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність
застосування господарськими судами норм матеріального та
процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому
засіданні представників відповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги з урахуванням усних уточнень, дійшла висновку про наявність
підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема,
такі повноваження: як реалізує майно банкрута для задоволення
вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку,
передбаченому цим Законом; виконує функції з управління та
розпорядження майном банкрута.
Порядок погашення заборгованості боржника перед кредитором
визначено цим Законом, за змістом якого усі види майнових активів
(майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві
власності або повного господарського відання на дату відкриття
ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної
процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком
об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих
дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в
разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому
законодавством, до комунальної власності відповідних
територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в
установленому порядку (частина 1 статті 26 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
після проведення інвентаризації та оцінки майна
банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих
торгах, якщо комітетом кредиторів не
встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Продаж
здійснюється з метою погашення вимог кредиторів.
Частиною 8 цієї статті встановлено, що кошти, які надходять
при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний
рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати
кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру
надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після
повного задоволення вимог попередньої черги (частина 2 статті 31
Закону).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, стосовно ЗАТ
"Автопорт-Краковець-Глонік" 02.01.2003 року господарським судом
Львівської області порушено справу № 6/5-4/3 про визнання
товариства банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого
Гулу Я.О.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2005
року затверджено реєстр вимог кредиторів, у тому числі вимоги ВАТ
"Кредобанк" у розмірі 4224778,10 грн., які віднесені до першої
черги.
Постановою господарського суду Львівської області від
20.09.2005 у справі № 6/5-4/3 ЗАТ "Автопорт-Краковець-Глонік"
визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру,
ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гулу Я.О.
09.12.2005 року банком проведено списання грошових коштів з
поточного рахунку товариства.
ЗАТ "Автопорт-Краковець-Глонік" в особі ліквідатора
звернулось до суду із позовом про повернення безпідставно
отриманих банком коштів.
Позивач стверджував про самостійне списання без відома
ліквідатора грошових коштів, отриманих від продажу заставного
майна на підставі платіжних документів під час дії мораторію.
Задовольняючи позов про їх повернення, господарський суд
Львівської області, з висновком якого погодився суд апеляційної
інстанції, виходив із того, що кошти отримані банком безпідставно,
оскільки зазначене списання проведено відповідачем у справі під
час дії мораторію, без відома і розпорядження ліквідатора
банкрута, та керувався приписами статей 23, 25, 31 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та статті 1212 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Проте, висновки судів попередніх інстанцій судова колегія
вважає передчасними та зробленими без урахування того, що:
частиною 1 статті 31 Закону визначено, що кошти, одержані від
продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог
кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею:
1) у першу чергу задовольняються:
а) вимоги, забезпечені заставою;
б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати...;
в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб...;
г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство
в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії...
Наведені норми Закону виключають можливість індивідуального
задоволення вимог будь-якого із кредиторів за рахунок майна
боржника.
Проте, для правильного вирішення спору судам слід було
з'ясувати такі обставини, що:
- ліквідаційна процедура стосовно ЗАТ
"Автопорт-Краковець-Глонік" відкрита 20.09.2005 року, тоді як, за
доводами банку, відчуження на конкурсних засадах через біржові
торги майна товариства відбулося за згодою ліквідаційної комісії,
утвореної за рішенням господарського суду Львівської області від
18.03-13.04.2004 у справі №3/166-9/439;
- продаж майна здійснювався за умовами, що всі кошти,
отримані від його реалізації, будуть використані на погашення
заборгованості товариства перед банком за надані йому кредити.
Твердженням ВАТ "Кредобанк" про проведення реалізації майна
поза процедурою банкрутства суди не дали належної правової оцінки,
не дослідили обставини щодо проведеного банком списання спірних
грошових коштів з поточного рахунку боржника та зазначивши в
судових рішеннях про те, що списання здійснено без відома та
розпорядження ліквідатора, не обгрунтували свої висновки в цій
частині з урахуванням того, що стаття 31 Закону не закріплює за
ліквідатором такого обов'язку, як черговість розподілення коштів,
оскільки це чітко визначено законодавством.
Як вже було зазначено, кредиторські вимоги банку віднесені
судом до першої черги, а причиною виникнення спору у даній справі
стало питання щодо правомірності погашення боргу ЗАТ
"Автопорт-Краковець-Глонік" перед банком за кредитним договором та
укладеним у забезпечення виконання зобов'язань за цією угодою
договором застави від 03.06.2003 року.
Отже, судами на порушення приписів статей 4-7 , 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не були
дослідженні обставини, які мають значення для правильного
вирішення спору.
Враховуючи те, що судами не вжито всіх заходів до всебічного,
повного та об'єктивного розгляду справи, наявні у ній матеріали
свідчать про неповноту їх встановлення, прийняті судові акти
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
господарського суду Львівської області, оскільки згідно з
імперативними вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
- касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати
викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні
обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають
значення для її розгля-
ду, правильно застосувати норми матеріального права та
прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Львівської області від 05.12.2006
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
21.06.2007 у справі №4/2183-4/252 -скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Львівської області.
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Кредобанк" -задовольнити.
Головуючий, суддя Л. Продаєвич
Суддя А. Заріцька
Суддя Л.Катеринчук