808/1411/17 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 11.11.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ11 листопада 2021 року м. Київсправа № 200/12465/19-аадміністративне провадження № К/9901/13063/20 розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,УСТАНОВИВ:ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - Товариство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької митниці ДФС України про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA 700050/2019/000002/1 від 30.01.2019 року та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2019/00003 від 30.01.2019 року.В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що заявлена представником декларанта митна вартість товару (фероніобія) визначена за основним методом (за ціною договору), підтверджена належними первинними документами, зокрема, контрактом та специфікацією. Вважає, що відповідачу надано достатньо належним чином оформлених документів, для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту.Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, позов задоволено.Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Азовська митниця Держмитслужби подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" зареєстровано як юридична, місцезнаходження - Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд.1.01 серпня 2015 року між продавцем Metinvest international SA та покупцем (Товариство) укладено контракт №089LS-02/554 на постачання фероніобію. Кількість, ціна та технічні характеристики товару зазначаються в специфікації.07 січня 2019 року між сторонами складена та підписана специфікація №8 до контракту №089LS-02/554 від 01.08.2019 року на постачання товару FeNd (111), FeNb (112) у кількості 480 МТ +/- 10% за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010.Декларантом ТОВ "Метінвест-шиппінг" в інтересах Товариства подано митну декларацію від 30.01.2019 року №UA700050/2019/000591 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112). Додатково додано рахунок №90022163 від 15.01.2019 року, контракт №089LS-02/554 від 01.08.2019 року, специфікація №8 від 07.01.2019 року, договір із третіми особами пов`язаний з договором постачання товару, митна вартість яких визначається СВ/МІ-1 від 01.08.2015 року, договір про надання послуг митного брокера 089лт/002/2012 від 22.03.2012 року, сертифікат ваги б/н від 16.01.2019 року, сертифікати аналізу.За результатом обробки зазначеної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту (30.01.2019 року 14:53), в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість. Відповідно до вимог ч.3 ст. 53 МК України у зв`язку з тим, що надані для підтвердження заявленої митної вартості товару по МД документи містять розбіжності, а саме підпис продавця у комерційному рахунку від 16.01.2019 року №111091 відрізняється від підписів продавця у контракті від 01.08.2015 року та специфікації до контракту від 07.08.2019 року №8. Оплата за товар здійснюється протягом 45 днів з дати CMR (16.01.2019 року). Запропоновано надати банківські платіжні доручення, що стосуються товару, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни походження відправлення, висновки про вартісні характеристики товару, інформацію біржових організацій про вартість товару.30.01.2019 року уповноваженою особо декларанта повідомлено, що додатково може бути надано лише експертний висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.01.2019 року №190.Після надання декларантом додаткових документів, митницею встановлені розбіжності, а саме у специфікації від 07.08.2019 року №8 зазначена ціна 32,71 дол. США/кг Nb, згідно експертного висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.01.2019 року №190 ціна складає 37,77-38,65 євро/кг Nb.Донецькою митницею ДФС виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA700050/2019/00003.30 січня 2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA700050/2019/000002/1 з огляду на встановлені розбіжності, що зазначені в цінах товару, так у специфікації від 07.08.2019 року №8 зазначена ціна товару 32,71 дол. США/кг Nb, а в експертному висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 25.01.2019 №190 ціна складає 37,77-38,65 євро/кг Nb. Вказане призвело до визначення митної вартості другорядним способом на підставі інформації Asian Metal.30 січня 2019 року позивачем для випуску товару у вільний обіг подано в порядку електронного декларування митну декларацію №UA700050/2019/000603 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112).19 квітня 2019 року Донецькою митницею ДФС листом №2912/10/05-70-66-01 за результатом розгляду додаткових документів щодо підтвердження митної вартості, а саме протоколу тендерного комітету від 10.12.2018 року №127-ФС, прайс-листа від 01.01.2019 року, специфікації з третіми особами від 07.01.2019 року №16 до договору від 31.03.2019 року №20160331, доповнення до специфікації №16, електронне листування з представником про надання знижки зазначено про відсутність підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості заявленої декларантом, оскільки товариством не доведено право на застосування знижки у розмірі 8,5%, а висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" не підтверджує заявлений рівень митної вартості.Надаючи правову оцінку рішенням судів першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з такого.Згідно із статтею 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України).Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. При цьому потрібно зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це у свою чергу обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.Згідно із частиною другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.За правилами частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.Водночас, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.Саме в рамках частини третьої статті 53 МК України отримує свою безпосередню формалізацію система додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України). При цьому, витребування додаткових документів має субсидіарний характер. Всі документи, як основні, так і додаткові повинні оцінюватися системно. Контролюючий орган не може формулювати власну позицію на одному конкретному документі, при цьому безпідставно не враховуючи інші.Отже, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.Із системного аналізу приписів Розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") МК України (4495-17) випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для видачі позивачеві обов`язкової письмової вимоги про надання додаткових документів є взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який ймовірно вплинув на заявлену позивачем митну вартість, та виявлена розбіжність в документах, доданих до декларації, а саме відмінність підписів продавця зазначених в контракті та специфікації. Зазначено про необхідність подання документів, що стосуються здійснення оплати за товар.У картці відмови № UA700050/2019/00003 вказано про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із не підтвердженням митної вартості. Обраний другорядний метод визначення митної вартості.При цьому, дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку що безпідставним є твердження відповідача про виявлені розбіжності, оскільки доказів на підтвердження відмінностей або підробки в підписах продавця в контракті та специфікації до суду не надано.Разом з тим, колегія суддів касаційного суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що митниця дійшла помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, адже ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів у правильності визначенні митної вартості товару.В свою чергу, при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей.Частинами другою та третьою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.Водночас, як обґрунтовано зазначено судами попредніх інстанцій, сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів на сайті "Asian Metal" не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.Отже, враховуючи, що Товариством надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом, Верховний Суд погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність відмови митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою наступних методів. З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року - без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач О.В.БілоусСудді І.В.Дашутін І.Л.Желтобрюх