ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     08 жовтня 2007 р.
     № 16/211-05-4330
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Головуючого
     Кота О.В.,
     суддів:
     Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В.
 
     розглянув касаційні скарги
     Товариства   з   обмеженою    відповідальністю    "Iзокерам",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміт"
     на постанову
     Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 р.
     у справі
     №16/211-05-4330 господарського суду Одеської області
     за позовом
     Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
     до
     1) Товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Керамзит";  2)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміт"; 3) Товариства з
обмеженою  відповідальністю   "Iзокерам";   4)   Комінтернівського
районного   бюро   технічної   інвентаризації;    5)    Відкритого
акціонерного  товариства   "Одеський   керамзитовий   завод";   6)
Приватного   підприємства   "Ліс";   7)    Виконавчого    комітету
Красносільської сільської ради Комінтернівського  району  Одеської
області
 
     про
     визнання недійсною мирової угоди, договорів  купівлі-продажу,
витребування майна з  чужого  незаконного  володіння  та  визнання
недійсним рішення,-
 
     В судовому засіданні взяли участь представники:
 
     - позивача: ОСОБА_2. (дов. №3075 від 18.10.2004р.)
 
     - відповідача1: не з'явився;
 
     - відповідача2: Бережний О.В.(дов. № 25/1 від 27.06.2007р.)
 
     - відповідача3: не з'явився;
 
     - відповідача4: не з'явився;
 
     - відповідача5: Семьонов В.I. (дов. №49 від 25.09.2007р.)
 
     - відповідача6: не з'явився;
 
     - відповідача7: не з'явився;
 
     В  судовому  засіданні   з   27.09.2007р.   по   08.10.2007р.
оголошувалась перерва у справі.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням   господарського   суду   Одеської    області    від
14.06.2005р. позов  СПД  -  фізичної  особи  ОСОБА_1.  задоволений
частково:  визнана  недійсною  мирова  угода   від   10.12.2003р.;
зобов'язано ТОВ "Iзокерам" повернути  ВАТ  "Одеський  керамзитовий
завод" майно, отримане як  внесок  до  статутного  фонду  від  ТОВ
"Кераміт", і яке є майном за  мировою  угодою;  визнане  недійсним
рішення Виконкому Красносільської сільської Ради Комінтернівського
району Одеської області  №114  від  03.06.2004р.  "Про  оформлення
права  колективної  власності  на  нерухоме   майно   "в   частині
оформлення за ТОВ "Iзокерам" права власності не це майно.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
14.03.2006р.  апеляційну  скаргу  ТОВ  "Iзокерам"  -   задоволено;
рішення господарського  суду  Одеської  області  від  14.06.2005р.
скасовано;  у  задоволенні  позову  СПД-фізичній   особі   ОСОБА_1
відмовлено.
 
     СПД  -  фізична  особа  ОСОБА_1.   звернувся   до   Одеського
апеляційного господарського суду з заявою про перегляд  зазначеної
постанови за нововиявленими обставинами, в якій просить  скасувати
постанову   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
14.03.2006р. та прийняти нову постанову, якою  залишити  без  змін
рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2005р.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
26.06.2007р. заяву СПД -  фізичної  особи  ОСОБА_1.  про  перегляд
постанови   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
14.03.2006р.  у  справі  №  16/211-05-4330  задоволено,  постанову
Одеського      апеляційного      господарського      суду      від
14.03.2006р.  -скасовано.  Рішення  господарського  суду  Одеської
області від 14.06.2005р. залишено без змін,  а  апеляційну  скаргу
ТОВ "Iзокерам" без задоволення.
 
     Не погоджуючись з постановою суду апеляційної  інстанції  від
26.06.2007р., Товариство з обмеженою  відповідальністю  "Iзокерам"
та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кераміт звернулись  до
Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких,
посилаючись   на   порушення   судами   норм   матеріального    та
процесуального права,  просять  постанову  Одеського  апеляційного
господарського  суду  від  26.06.2007р.  скасувати,  а   постанову
Одеського  апеляційного  господарського  суду   від   14.03.2006р.
залишити в силі.
 
     Розпорядженням в.о. Голови Вищого господарського суду України
Шульги О.Ф. від  26.09.2007  у  справі  №  16/221-05-4330  змінено
колегію суддів: Кот О.В.  -головуючий,  Шевчук  С.Р.  (доповідач),
Владимиренко С.В.
 
     Розглянувши матеріали справи,  касаційні  скарги,  заслухавши
суддю-доповідача, присутніх представників сторін,  проаналізувавши
на підставі встановлених фактичних  обставин  справи  правильність
застосування  судами  першої   та   апеляційної   інстанцій   норм
матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що  касаційні  скарги
підлягають задоволенню з наступних підстав.
 
     Нововиявленими обставинами, як підставу скасування  постанови
Одеського апеляційного господарського суду  від  14.03.2006  року,
СПД - фізична особа  ОСОБА_1.  вважає  факти,  які  з  об'єктивним
причин не були відомі колегії суддів при винесенні  постанови  від
14.03.2007р.,    зокрема,    ті,    що    21.09.2005р.    Одеський
науково-дослідний інститут судових експертиз зробив  висновок  про
те, що підпис від імені ОСОБА_3 на оригіналі  простого  векселя  №
НОМЕР_1 на суму 1 552 208, 42 грн. виконаний не ОСОБА_3., а  іншою
особою  з  намаганням  наслідувати  підпис  ОСОБА_3;  07.11.2005р.
науково-дослідний  експертно-криміналістичний   Центр   при   УМВС
України в Одеській області  на  підставі  проведеного  дослідження
зробив висновок  про  відсутність  у  ВАТ  "Одеський  керамзитовий
завод" заборгованості за простим векселем № 753282096989 в сумі  1
552 208, 42 грн.;
 
     Одеський апеляційний господарський суд дійшов  висновків,  що
зазначені обставини є нововиявленими і достатніми для  задоволення
заяви.
 
     Відповідно до ст. 112 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарський
суд може переглянути прийняте  ним  судове  рішення,  яке  набрало
законної сили, за нововиявленими  обставинами,  що  мають  істотне
значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
 
     Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду  України  в  пункті  5
постанови від 27 лютого 1981 року №1 ( v0001700-81 ) (v0001700-81)
         "Про практику
перегляду судами у зв'язку з  нововиявленими  обставинами  рішень,
ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" зі
змінами, не можуть бути визнані нововиявленими нові,  тобто  такі,
що виникли чи змінилися після постановлення рішення  обставини,  а
також обставини, на які  посилалася  особа,  яка  брала  участь  у
справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які  могли  бути
встановлені при виконанні судом вимог процесуального права.
 
     Разом із цим слід враховувати, що виникнення нових або  зміна
обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для  зміни
або скасування судового рішення  за  правилами  розділу  XIII  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Крім  того,  слід  зазначити,  що  однією  з  умов  перегляду
судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112
Г ПК України є істотність цих обставин для вирішення  спору.  Тому
результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами
залежить від того, чи спростовують ці обставини  факти,  які  було
покладено в основу судового рішення.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
цей висновок суду не грунтується на фактичних обставинах справи.
 
     Приймаючи постанову від  26.06.2007р.,  Одеський  апеляційний
господарський суд виходив, зокрема, з того, що висновки  експертиз
науково-дослідного  експертно-криміналістичного  Центру  при  УМВС
України  в  Одеській  області  від   07.11.2005р.   та   Одеського
науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.09.2005р.  є
такими обставинами, що мають суттєве значення для розгляду справи,
так  як  відображають  факти  та  обставини,   що   впливають   на
правовідносини учасників сторін  по  справі,  мають  значення  для
з'ясування об'єктивних правовідносин сторін.
 
     Також судом було встановлено, що  згідно  статті  78,121  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         мирова угода є процесуальною дією яка тягне за
собою певні процесуальні наслідки і  спрямована  на  встановлення,
зміну або припинення не тільки цивільних, а і  процесуальних  прав
та обов'язків. Приймаючи до уваги встановлення  факту  відсутності
між ВАТ "Одеський керамзитовий завод" та ТОВ "Керамзит"  цивільних
прав та обов'язків відносно заборгованості на суму 1 552  208,  42
грн.,  колегією  судів  апеляційної  інстанції  було   встановлено
недійсність  мирової  угоди  від  10.12.2003  року  з  огляду   на
відсутність  у  її  сторін  правовідносин,   що   були   предметом
регулювання мировою угодою.
 
     Крім того, як було зазначено судом апеляційної  інстанції,  з
огляду на висновок Одеського науково-дослідного інституту  судових
експертиз від 21.09.2005 року, Закон України "Про обіг векселів  в
Україні"№ ( 2374-14 ) (2374-14)
         2374-III від 05.04.2001р. та  відсутність  в
матеріалах  справи  документального   підтвердження   попереднього
погодження мирової угоди наглядовою радою акціонерного товариства,
мирова угода від  10.12.2003  року,  укладена  між  ВАТ  "Одеський
керамзитовий  завод"  та  ТОВ  "Керамзит"  повинна  бути   визнана
недійсною.
 
     Проте, колегія  суддів  Вищого  господарського  суду  України
вважає,  що  такий   висновок   суду   апеляційної   інстанції   є
неправомірним, зокрема виявлені факти порушень прав ВАТ  "Одеський
керамзитовий завод" та СПД ОСОБА_1  рішення  виконавчого  комітету
Красносільської сільської ради Комінтернівського  району  Одеської
області № 114 від 03.06.2004 р. "Про оформлення права  колективної
власності на об'єкт нерухомого  майна  -50/100  частини  цілісного
майнового комплексу, розташованого  на  території  Красносільської
селищної ради Комінтернівського району  Одеської  області  21  км.
Старокиївського  шосе  №  23  "А"  за  товариством   з   обмеженою
відповідальністю "Iзокерам" в частині оформлення  права  власності
на  майно,  а  саме:  пічне  відділення  панельне,  склад  готової
продукції, склад  глини  панельний,  моторна  підстанція,  будинок
двоповерховий, внутріплощадочні кабельні  мережі,  водопостачання,
не підлягають визнанню  недійсним,  а  зазначені  обставини  не  є
нововиявленими.
 
     За таких обставин колегія суддів Вищого  господарського  суду
України вважає, що висновок Одеського науково-дослідного інституту
судових експертиз від 21.09.2005р., не можна визнати нововиявленою
обставиною, то і немає підстав для скасування постанови  Одеського
апеляційного господарського суду від 14.03.2006р., оскільки  не  є
достатньою обставиною для її скасування. Крім того, підставою  для
перегляду постанови Одеського апеляційного господарського суду від
26.06.2007р. у  справі  №  16/221-05-4330  стали  не  нововиявлені
обставини, а обставини, які  могли  бути  встановлені  судами  при
вирішенні даної справи  за  умови  виконання  ними  процесуального
законодавства.
 
     Зважаючи  на  викладене,  постанова  Одеського   апеляційного
господарського  суду  від  26.06.2007р.  підлягає  скасуванню,   а
постанова цього ж суду від 14.03.2007р. -залишенню без змін.
 
     Керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11,   111-12
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційні  скарги  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Iзокерам" та Товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Кераміт"
задовольнити.
 
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
26.06.2007р. у справі № 16/221-05-4330 скасувати.
 
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
14.03.2006р. у справі № 16/221-05-4330 залишити без змін.
 
     Головуючий Кот О.В.
 
     С у д д я Шевчук С.Р.
 
     С у д д я Владимиренко С.В.