3/392 Про визнання недійсним установчого договору та визнання права власності на майно - Текст документа

Закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр" в особі ліквідатора Приватного підприємства фірми "Україна-Сервіс"

1) Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколос"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр"

визнання недійсним установчого договору від 14.10.2003р.

за зустрічним

Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр"

1) Закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр"

2) Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколос"

визнання недійсним установчого договору від 30.07.2002 р. та визнання права власності,

за участю представників:

позивача: Гордієнко В.А., Лісниченко Є.С., Шатохіна О.I.

відповідача 1: Головатий В.I.

відповідача 2: не з'явилися;

відповідача 3:Мамченко А.М., Ригун А.М.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.11.2004 року в первісному позові закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр" (далі - ЗАТ "Соснівський гранкар'єр") відмовлено повністю, зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Соснівський гранітний кар'єр" (далі - ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр") задоволено частково, визнано право власності на майно, в частині визнання недійсним установчого договору ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.05 р. рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2004 р. залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.12.2006 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від

ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" звернувся до господарського суду із заявою №С-108?К від 27.04.07 р. про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 року за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2007 року заяву ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" задоволено повністю, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 року, визнано недійсним установчий договір ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр", у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 року рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2007 року залишено без змін.

Корпорація "Украгропромбуд" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р. та рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2007 року у справі №3/392 (rs834496) скасувати, залишивши тим самим в силі рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Скасовуючи в порядку ст. 112 ГПК України (1798-12) рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 року та задовольняючі позовні вимоги ЗАТ "Соснівський гранкар'єр" про визнання недійсним установчого договору ТОВ "Соснівський гранітний кар'єр", суди попередніх інстанцій визнали нововиявленими для даної справи обставини, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 року у справі №2/494-3/184 та постанові Вищого господарського суду України від 27.07.2006 року у справі №14/47.

Зокрема, це стосувалось висновків, вказаних у мотивувальних частинах зазначених постанов щодо залишення спірного майна у власності орендно-кооперативного підприємства "Соснівський гранкар'єр", правонаступником якого є ЗАТ "Соснівський гранкар'єр", в зв'язку із відсутністю факту передачі цього майна від ОКП "Соснівський гранкар'єр" до підприємства "Украгровибухпром".

Відповідно до ст. 112 ГПК України (1798-12) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Згідно п. 1.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 21.05.2002 р. №04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК (1798-12) були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення.

Водночас, рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. переглядалося господарськими судами за нововиявленими обставинами у зв'язку з винесенням нових рішень у справах №2/494-3/184 та №14/47, а не скасування обов'язкових в силу ст. 35 ГПК України (1798-12) рішень у інших справах.

За таких обставин, при перегляді рішення у справі №3/392 (rs834496) за нововиявленими обставинами та покладенні в основу своїх рішень обставин, встановлених у справах №2/494-3/184 та №14/47, господарським судам необхідно було керуватися нормами ст. 35 ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України (1798-12) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, під час розгляду справи не потребують доведення фактичні дані, встановлені, зокрема, у рішенні господарського суду в іншій справі.

В той же час, скасовуючи рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі №3/392 (rs834496) господарські суди попередніх інстанцій поклали в основу своїх рішень не фактичні дані, а висновки судів у справах №2/494-3/184 та №14/47. Тобто, господарські суди помилково надали преюдиційного значення оціночним судженням, зробленим судами при вирішенні іншої справи.

Крім того, господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд при винесенні своїх рішень не врахували різний склад учасників судового процесу у відповідних справах.

Таким чином, господарські суди при перегляді за нововиявленими обставинами рішення від 04.11.2004 р. у справі №3/392 (rs834496) мали повно та об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідити наявні у матеріалах справи докази та прийняти рішення відповідно до вимог процесуального права.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №11 (v0011700-76) від 29 грудня 1976 року "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд скасовуючи рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі №3/392 (rs834496) порушили вимоги ст. 35 ГПК України (1798-12) , не надали належної правової оцінки договору оренди від 21.03.1989 р., який міститься в матеріалах справи, та не встановили джерела фінансування щодо створення спірного майна.

За таких обставин, рішення господарського міста Києва від 12.06.2007 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р. підлягають скасуванню, а справа №3/392 (rs834496) відправленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді господарським судам слід врахувати викладене та всебічно і повно дослідити обставини справи.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р. та рішення господарського суду м. Києва від 12.06.2007 року у справі № 3/392 (rs834496) скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.