Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

С. Шевчук,

С. Владимиренко,

I. Воліка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства (ВАТ)

"Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

на постанову

від 31.05.2007 року

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі № 39/107

за позовом

Міського комунального підприємства (МКП)

"Дніпропетровський електротранспорт"

до

1) Відділу Державної виконавчої служби (ДВС)

Дніпропетровського обласного управління юстиції,

2) Міського державного комунального експлуатаційного

підприємства "Дніпроміськелектротранс",

3) ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго"

третя особа

Дніпропетровська міська рада

про

визнання права повного господарського відання та

виключення майна з акту опису та арешту

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Федоріна М.А. (дов. від 16.05.2007 року)

відповідача -1

не з'явились

відповідача -2

Пруднікова Н.В. (дов. від 08.06.2006 року)

відповідача -3

Тищенко Т.А. (дов. від 10.10.2006 року,

Кузьменко Н.О. (дов. від 01.03.2007 року)

третьої особи

не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача -I. Воліка, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

МКП "Дніпропетровський електротранспорт" в порядку ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) звернулося до господарського суду з позовом про визнання за ним права повного господарського відання на автомобіль ГАЗ -2410, державний номер АЕ 1654 АЕ, 1987 року випуску, та автомобіль ВАЗ - 2109, державний номер 47304 АЕ, 1992 року випуску, виключення з акту опису й арешту майна від 25.03.2005 року вказаних автомобілів, а також зобов'язання відділу ДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції повернути йому вищезазначені автомобілі, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що вищезазначене майно є власністю МКП "Дніпропетровський електротранспорт" на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 32/11 від 30.07.2003 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року у справі № 39/107 (суддя О.

Ліпинський) за МКП "Дніпропетровський електротранспорт" визнано право повного господарського відання на автомобіль ГАЗ -2410, державний номер АЕ 1654 АЕ, 1987 року випуску, та автомобіль ВАЗ - 2109, державний номер 47304 АЕ, 1992 року випуску вказані автомобілі виключено з акту опису й арешту майна від 25.03.2005 року, в решті позовних вимог - провадження у справі припинено.

Приймаючи рішення у справі, господарський суд першої інстанцій виходив з наступних обставин, що встановлені в ході судового розгляду.

При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з Міського державного комунального експлуатаційного підприємства "Дніпроміськелектротранс" (відповідач-2) на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (відповідач-3) заборгованості у розмірі 17 437 551, 24 грн. відділом ДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції було складено акт опису та арешту майна від 25.03.2005 року, згідно з яким описано і накладено арешт на таке майно: автомобіль ГАЗ - 2410, державний номер АЕ 1654 АЕ, 1987 року випуску, та автомобіль ВАЗ - 2109, державний номер 47304 АЕ, 1992 року випуску. Зазначені автомобілі відповідно до акту були передані на відповідальне зберігання ДФ "Укрспец'юст".

Однак, на виконання п. 3. 2. рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року № 32/11 "Про створення МКП "Дніпропетровський електротранспорт" виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення про передачу на баланс позивачеві майна, що перебуває на балансі Міського державного комунального експлуатаційного підприємства "Дніпроміськелектротранс" (відповідача-2). При цьому, безпосередня передача майна, в тому числі автомобілів ГАЗ - 2410, державний номер АЕ 1654 АЕ, 1987 року випуску та ВАЗ - 2109, державний номер 47304 АЕ, 1992 року випуску, здійснювалася комітетом комунальної власності Дніпропетровської міської ради саме на підставі п. 3. 2. рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року № 32/11. Як зазначає господарський суд, вищезазначене також встановлено Вищим адміністративним судом України при розгляді справи № К-3518/06, а також вбачається з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі майна, інвентаризаційного опису майна, що передається з балансу відповідача -2 на баланс позивача.

Статут позивача, який затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року № 32/11, свідчить, що засновником - власником МКП "Дніпропетровський електротранспорт" є Дніпропетровська міська рада.

Відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України (435-15) юридичні особи створені розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права. Згідно зі ст. 329 ЦК України (435-15) юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Виходячи зі змісту п. 4. 2. статуту МКП "Дніпропетровський електротранспорт" майно позивача відповідно до Законів України та Статуту належить йому на праві повного господарського відання.

За наведених обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) доведено його право на спірні автомобілі, а саме, право повного господарського відання, в зв'язку з чим, позовні вимоги в частині звільнення майна з під арешту також підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання відділу ДВС Дніпропетровського обласного управління юстиції повернути позивачеві спірні автомобілі, господарський суд зазначає, що провадження у справі підлягає припиненню з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Так згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) у разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже, питання щодо зобов'язання Державну виконавчу службу вчинити дій стосуються виконання вимог щодо здійснення виконавчого провадження та не підлягають розгляду в порядку позовного провадження, а розглядаються за правилами ст. 121-2 ГПК України (1798-12) .

Заперечення відповідачами права власності позивача на спірні автомобілі через відсутність відповідної реєстрації підрозділами ДАI, передбаченої Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України № 1388 від 07.09.1998 (1388-98-п) року, господарський суд визнав необгрунтованими, оскільки чинне законодавство не ставить в залежність від наявності чи відсутності реєстрації в органах ДАI транспортних засобів виникнення або припинення права власності та такі транспортні засоби.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року (колегія суддів: I. Кузнецова, Л. Чимбар, В. Швець) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року у справі № 39/107 залишено без змін з тих же підстав.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" просить оскаржувані судові рішення у справі скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень господарськими судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані матеріальні норми права та порушені процесуальні норми.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення його з-під арешту.

Згідно ст. 136 Господарського кодексу України (436-15) право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Положеннями статуту МКП "Дніпропетровський електротранспорт", який затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року № 32/11, встановлено, що майно позивача відповідно до Законів України та Статуту належить йому на праві повного господарського відання (п. 4. 2.).

При цьому, господарськими судами, виходячи зі змісту рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року № 32/11 "Про створення МКП "Дніпропетровський електротранспорт" та прийнятого на його підставі виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради рішення про передачу на баланс позивачеві майна, що перебуває на балансі Міського державного комунального експлуатаційного підприємства "Дніпроміськелектротранс", встановлено, що позивачем доведена правомірність та обгрунтованість його позовних вимог в частині визнання за ним права повного господарського відання на спірне майно та звільнення його з-під арешту в порядку ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Відповідно до ст. 33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 111-7 ГПК України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, колегія суддів Вищого господарського суду України залишає оскаржувані рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2007 року у справі № 39/107 залишити без змін.