ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2007 р.
№ 11/400-06 ( rs180949 ) (rs180949)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кочерової Н.О.
суддів:
Рибака В.В.
Черкащенка М.М.
розглянув
касаційну скаргу
Харківської міської ради Харківської області
на рішення
від 09.10.2006 господарського суду Харківської області
у справі № 11/400-06 ( rs180949 ) (rs180949)
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Iнтеравто"
до
відкритого акціонерного товариства "МЖК Iнтернаціоналіст"
про
визнання права власності
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Iнтеравто" звернулось до господарського суду з позовом до
відкритого акціонерного товариства "МЖК Iнтернаціоналіст" про
визнання права власності на нежитлові самочинно побудовані
будинки, а саме: ремонтний блок (з топельнею) загальною площею
178,24 грн., майстерню загальною площею 18,6 м.кв., склад
загальною площею 14,04 м.кв., естакаду загальною площею 37,98
м.кв. та туалет загальною площею 3,45 м.кв. розташовані за
адресою: м. Харків, вул. Греківська, буд. 58 за позивачем.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що згідно договору
купівлі-продажу від 30.11.2001 № 3680 є власником нежитлових
споруд. Спірні об'єкти були самочинно перебудовані. Технічні
рішення при їх будівництві, згідно з висновком ПП
"Приватагросервіс" відповідають вимогам екологічних,
санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм та
правил, державним стандартам та забезпечує безпечну для життя і
здоров'я людей експлуатацію.
Рішенням господарського суду Харківської області від
09.10.2006 (суддя Черленяк М.I.) позов задоволено.
Визнано право власності за товариством з обмеженою
відповідальністю "Iнтеравто" на самочинно побудовані будинки, а
саме: ремонтний бокс (з топельною) загальною площею 178,24 кв.м.,
майстерню площею 18.6 кв.м., склад загальною площею 14,04 кв.м.,
естакаду загальною площею 37,98 кв.м. та туалет загальною площею
3,45 кв.м. розташовані за адресою: м.Харків, вул. Греківська, буд.
58.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з
обгрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати
рішення господарського суду і передати справу на новий розгляд до
суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального
та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. 107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони у
справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне
подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало
законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу
мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у
справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх
прав і обов'язків.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу Харківська міська рада
зазначала, що при зведені спірних самочинно побудованих будівель
розташованих за адресою: м. Харків, вул. Греківська, б.58
позивачем не отримано дозволу державної інспекції
архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт,
а тому зазначені будівлі є об'єктами самочинного будівництва.
Відповідно до ст.12 Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
,
до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на
території міста належить, зокрема, розпорядження землями
територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із
земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
здійснення контролю за використанням та охороною земель
комунальної власності.
Відповідно до норм ст.12, 80, 83 п.12 розділу X "Перехідні
положення"Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
у комунальній
власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, та
повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Харкова
здійснює Харківська міська рада.
Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
житловий
будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються
самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на
земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без
належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з
істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Положеннями Законів України "Про планування і забудову
територій" ( 1699-14 ) (1699-14)
, "Про основи містобудування"
( 2780-12 ) (2780-12)
визначено певний порядок набуття права на будівництво,
реконструкцію, тощо об'єктів містобудування та набуття права на
початок виконання будівельних робіт.
Згідно ст.ст.24, 29 Закону України "Про планування і забудову
територій" ( 1699-14 ) (1699-14)
для зведення об'єктів будівництва, крім
набуття речових прав на земельну ділянку, забудовник (підрядник)
має отримати дозвіл міської ради на будівництво та дозвіл
державної Iнспекції архітектурно-будівельного контролю (інспекція
ДАБК) на виконання будівельних робіт. Дозвіл на будівництво
об'єкта містобудування не дає права на початок виконання
будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої
інспекції ДАБК.
Нормами ст.ст. 331, 376 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
закріплено правові підстави виникнення права власності на
новостворене нерухоме майно; на підставі затвердженого акту
прийняття об'єкту до експлуатації або за рішенням суду - на
об'єкти самочинного будівництва.
Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
право
власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,
будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва
(створення майна). Якщо договором або законом передбачено
прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності
виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів", затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 ( 1243-2004-п ) (1243-2004-п)
зазначена процедура здійснюється, зокрема, з метою перевірки
комісією готовності об'єкту до експлуатації, та цим порядком
передбачено затвердження акту державної приймальної комісії
відповідним органом місцевого самоврядування, що утворив цю
комісію, та реєстрацію в Iнспекції державного
архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання
будівельних робіт.
Відповідно до ч.2 ст. 376 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво
нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Частиною 3 цієї статті закріплено, що право власності на
самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду
визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на
земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови
надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже
збудоване нерухоме майно.
Необхідними умовами визнання судом права власності на об'єкти
самочинного будівництва є відсутність заперечень з боку власника
земельної ділянки з цього приводу, надання земельної ділянки у
встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно,
відсутність події порушення прав будь-яких інших осіб при
влаштуванні самочинного будівництва, істотного порушення
будівельних норм і правил.
Вказані обставини не були предметом дослідження суду.
Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку
підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв
рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які
не були залучені до участі в справі.
Враховуючи наведене, суд при розгляді справи вирішив питання
про права та обов'язки особи -власника земельної ділянки
Харківської міської ради, яка не була залучена до участі у справі.
З огляду на межі перегляду справи в касаційній інстанції,
передбачені ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
господарського суду, а доводи касатора щодо порушення його прав
стосуються саме встановлення обставин справи, постановлене судове
рішення не можна визнати обгрунтованим.
Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд вважає, що
рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд
до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід залучити до участі у справі
Харківську міську раду для всебічного, повного і об'єктивного
розгляду справи і в залежності від встановленого у відповідності з
вимогами закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.
Рішення від 09.10.2006 господарського суду Харківської
області у справі № 11/400-06 ( rs180949 ) (rs180949)
скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н. Кочерова
Судді: В.Рибак
М. Черкащенко