ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ11 листопада 2021 року м. Київсправа № 460/1336/19адміністративне провадження № К/9901/17952/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Білоуса О.В., суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (головуючий суддя Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року (головуючий суддя Онишкевич Т.В., судді Обрізко І.М., Іщук Л.П.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,У С Т А Н О В И В:У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт" (далі - ТОВ "Укрцемремонт") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20 лютого 2019 року: №02022615140102, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 1349370 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 899580 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 449790 грн); №02032615140102, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1731245 грн за 2016 рік та у розмірі 7148285 грн - за III квартал 2018 року; №02042615140102, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" на 3431307 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 2287538 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1143769 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; №02052615140102, яким зменшено розмір від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 706325 грн за вересень 2018 року; №02072615140102, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 124551,42 грн за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 20 лютого 2019 року: №02022615140102, №02032615140102, №02042615140102, №02052615140102, №02072615140102. Стягнуто на користь ТОВ "Укрцемремонт" витрати по сплаті судового збору у сумі 19210, грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.При цьому, представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу.11 листопада 2019 року до Рівненського окружного адміністративного суду представником позивача було подано клопотання про присудження на користь судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу (в порядку частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України), в якій вказав, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу по даній справі складає 40000 грн. На підтвердження суми понесених витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Укрцемремонт" до суду надано: копію Акта прийому-передачі послуг від 8 листопада 2019 року № 18-11/06 до договору № 19-03/06, копію Договору про надання правничої допомоги від 6 березня 2019 року № 19-03/06, копію рахунку суми гонорару адвокатського бюро за надану правничу допомогу від 6 березня 2019 року згідно договору № 19-03/06 від 6 березня 2019 року та рахунку №1-19 на оплату, копії банківської виписки та платіжного доручення від 12 березня 2019 року № 164, що підтверджує сплату позивачем суми гонорару.Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року, заяву ТОВ "Укрцемремонт" задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ "Укрцемремонт" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДФС у м. Києві.Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу складає 20000 грн. Крім того, за висновками судів, витрати відповідають співвідношенню реальності понесених витрат з розумністю визначення їх розміру, з врахуванням складності справи. Разом з тим, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування неспівмірності витрат у разі заперечення щодо розміру останніх, не надав доказів, які б вказували на завищення вартості наданих послуг або на неправомірне їх визначення. Не погодившись з додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року, ГУ ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 134 КАС України підлягають розподілу лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та які є деталізованими. З посиланням на постанови Верховного Суду від 23 березня 2018 року у справі №815/4300/17 та від 11 квітня 2018 року №814/698/16 скаржник вважає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.Відповідно до положень статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.Згідно зі статтею 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.Згідно частини дев`ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.За приписами частин першої - третьої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Частинами п`ятою-сьомою статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу додано: копію Договору про надання правничої допомоги адвокатським бюро № 19-03/06 від 6 березня 2019 року; копію Акту прийому-передачі послуг від 8 листопада 2019 року №18-11/06 до договору № 19-03/06; копію розрахунку № 1 суми гонорару адвокатським бюро за надану правничу допомогу згідно договору від 6 березня 2019 року №19-03/06, у якому розмір гонорару визначено у сумі 40000 грн; копію рахунка на оплату договору від 6 березня 2019 року №19-03/06 на суму 40000 грн та докази про проведення його оплати.Відповідно до Акту прийому-передачі послуг у справі № 460/1336/19 від 8 листопада 2019 року № 18-11/06, позивачу було надано наступні послуги: 1) підготовка позовної заяви, в тому числі: складання письмової позовної заяви; аналіз та визначення переліку/обсягу доказів, які долучалися до позовної заяви, копіювання таких доказів (документів) відповідно до кількості учасників у справі; пошук та аналіз судової практики з подібних спорів, з метою відповідного використання в процесі доказування загальною вартістю 26000 грн (із розрахунку 13 год х 2000 грн/год); 2) підготовка відповіді на відзив, у тому числі: складання письмової відповіді на відзив, аналіз наданих відповідачем доказів, пошук та аналіз судової практики з подібних спорів, з метою спростування відповідних правових тверджень відповідача у його відзиві загальною вартістю 3000 грн (із розрахунку 3 год х 1000 грн/год); 3) підготовка процесуальних клопотань у справі: клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, про визнання наданих відповідачем доказів недопустимими, про виклик та допит свідків, про витребування доказів загальною вартістю 3000 грн (із розрахунку 3 год х 1000 грн/год); 4) представництво у суді, у тому числі: участь адвоката у підготовчому та судових засіданнях Рівненського окружного адміністративного суду, кількість судових засідань - 4, участь адвоката у процесі ознайомлення із матеріалами судової справи у приміщенні суду - 1, загальною вартістю 8000 грн (із розрахунку 5 год х 1600,00 грн/год).Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.З огляду на вказане, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано доказів, як і не зазначено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.Отже, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві витрат позивача на оплату правової допомоги у розмірі 20000 грн. При цьому, суди попередніх інстанцій зазначили, що вказаний розмір витрат на правову допомогу є співмірним із наданими послугами адвокатом позивачу під час розгляду даної справи у суді, ціною даного позову, а також складністю даної справи.Також з матеріалів справи вбачається, що клопотань від ГУ ДПС у м. Києві із наведенням обґрунтувань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не заявлялося.Таким чином, суди попередніх інстанцій, перевіривши та надавши оцінку наданим позивачем документам на підтвердження вартості послуг представництва інтересів позивача під час розгляду справи, дійшли обґрунтованого висновку, що ці документи є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, який є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.Враховуючи те, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суди першої та апеляційної інстанцій виходили з критеріїв їх співмірності із обсягом складених адвокатом в межах цієї адміністративної справи документів, часу, витраченого адвокатом на надання таких послуг, а також на представництво інтересів у судових засіданнях, складність справи, ціни позову та значення справи для сторони, Верховний Суд дійшов висновку, що додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування ухвалених у справі додаткового рішення та постанови, оскільки Верховний Суд у цій справі вже надавав оцінку тим обставинам, які викладені у касаційній скарзі, у зв`язку з чим доводи скаржника про ненадання позивачем належних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу є безпідставними.Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 341 КАС України, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,П О С Т А Н О В И В :Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2020 року - без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач О.В.БілоусСудді Н.Є.Блажівська І.Л.Желтобрюх