7/143-64(1/84-40) Про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями посадових осіб митниці - Текст документа

Акціонерне товариство закритого типу А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Ягодинської митниці, Відділення Державного казначейства у Любомльському районі Волинської області та Управління Державного казначейства у Волинській області про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Акціонерне товариство закритого типу А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" заявою змінило предмет спору та просить суд стягнути 206986,60 грн. завданої шкоди.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.04.2005р. у справі № 7/143-64 (rs782958) в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства закритого типу А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. -Прилуки" до Ягодинської митниці відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2005р. у справі № 7/143-64 (rs782958) апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. -Прилуки" на рішення Господарського суду Волинської області від 18.04.2005р. задоволено: рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з Ягодинської митниці 156986,60 грн. відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями Ягодинської митниці, в решті позовних вимог відмовлено.

26.12.2005р. Ягодинська митниця звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2005p.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2006р. у справі № 7/143-64 (rs782958) касаційну скаргу Ягодинської митниці задоволено частково: постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.10.2005р. та рішення Господарського суду Волинської області від 18.04.2005р. у справі № 7/143-64 (rs782958) скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер № 1/84-40, рішенням Господарського суду Волинської області від 30.08.2006р. (суддя М.М.Гонтар), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2007р. (судді: Л.Л.Давид, Г.Т.Кордюк, Х.В.Мурська), позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу А/Т Тютюнова компанія "В.А.Т. -Прилуки" задоволено частково: стягнуто за рахунок коштів державного бюджету України через Управління державного казначейства України у Волинській області 156986,60 грн. збитків, в решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Головне управління Державного казначейства у Волинській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 30.08.2006р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2007р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Головне управління Державного казначейства у Волинській області мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Ягодинська митниця подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 30.08.2006р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2007р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Ягодинська митниця мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційні скарги, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Головного управління Державного казначейства у Волинській області та касаційна скарга Ягодинської митниці підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено, що на підставі контракту № 01-04 від 14.04.2004p., укладеного між позивачем та "Ротманз Центральна та Східна Європа БВ", Нідерланди за інвойсом № 80305899 від 15.11.2004р. позивачу поставлено товар - 1080 картонних коробок сигарет марки "Vogue", а саме: 1 440 тисяч штук сигарет "Vogue Superslіms Fіlter", 4 680 тисяч штук сигарет "Vogue Superslіms Mentol", 4 680 тисяч штук сигарет "Vogue Superslіms Ultra Lіghts". Таким чином, із встановленого господарським судом випливає, що позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт з іноземним суб'єктом господарської діяльності щодо ввезення вищезгаданих товарів на територію України. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було встановлено обставин щодо умов поставки та місця поставки товару за контрактом № 01-04 від 14.04.2004p., а отже і моменту набуття позивачем права власності на даний товар, що унеможливлює вирішення даного спору.

Господарським судом встановлено, що позивачем до Чернігівської митниці подано попередню декларацію № 102040000/4/001925 від 17.11.2004p., згідно якої товар, загальною вартістю 198 720 Євро, що за курсом НБУ на день подання позову становило 1386177,52грн., підлягає ввезенню на митну територію України через Ягодинську митницю. Отже, із обставин, встановлених господарським судом попередніх інстанцій, випливає, що між позивачем та відповідачем -Ягодинською митницею виникли митні правовідносини, що регулюються Митним Кодексом України (92-15) .

Згідно ч. 1 ст. 40 Митного кодексу України (92-15) митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Таким чином, приписами даної правовоїнорми встановлено, що митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби в час переміщення через митний кордон України.

Правила щодо попередньої декларації встановлені ст. 89 Митного кодексу України (92-15) , згідно якої до ввезення товарів на митну територію України декларантом може подаватися до відповідного митного органу попередня митна декларація. Подання попередньої митної декларації при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів є обов'язковим. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що попередня декларація подається до ввезення товарів на митну територію України. Як вже зазначалося, позивачем 17.11.2004p. було подано попередню декларацію, отже 17.11.2004р. відповідний товар на митну територію України ввезено не було, а за таких обставин і не здійснювався митний контроль. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було встановлено обставин щодо того коли було ввезено на митну територію України товар за контрактом № 01-04 від 14.04.2004p.

Згідно ч. 2, ч. 5 ст. 43 Митного кодексу України (92-15) у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у разі ввезення на митну територію товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону і закінчується після здійснення митного оформлення. Проте, господарським судом попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не було досліджено обставин щодо того коли товар за контрактом № 01-04 від 14.04.2004p. перетнув митний кордон України та коли було здійснено митне оформлення даного товару.

Згідно ст. 72 Митного кодексу України (92-15) митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах. Проте, господарський суд попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не дослідив обставин щодо того чи було подано позивачем митному органу митну декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню, що свідчить про неповне з'ясування обставин для вирішення даного спору.

Згідно ст. 80 Митного кодексу України (92-15) у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що у випадку відмови митного органу у митному оформленні та пропуску через митний кордон товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон.

З метою подальшого впорядкування митного контролю вантажів, що переміщуються через митний кордон України, Державною митною службою України 24.04.1999р. видано наказ № 239 (z0300-99) "Про затвердження Порядку заповнення й використання Картки відмови", згідно п. 7 якого на підставі оформленого митним органом Талона підприємство або перевізник чи особа, уповноважена на декларування, має право оскаржити дії митного органу до: регіональної митниці; Державної митної служби України - стосовно дій митниць центрального підпорядкування та рішень регіональних митниць; суду (арбітражного суду). Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було досліджено обставин щодо того чи було оскаржено дії митниці щодо непропуску вантажу за контрактом № 01-04 від 14.04.2004p через митний кордон України до відповідного органу та чи визнані ці дії відповідачів незаконними.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (92-15) митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Таким чином, відповідачі є спеціально уповноваженими органами державної влади в галузі митної справи.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ст. 1166 ЦК України (435-15) , згідно ч.ч. 1, 2, 4 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади встановлені ст. 1173 ЦК України (435-15) , згідно якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За умовами даного делікту відповідальність органу державної влади настає у випадку незаконного рішення, незаконної дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкода), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було досліджено обставин чи були у встановленому законом порядку визнані незаконними дії митних органів щодо непропуску на митну територію України вантажу за контрактом № 01-04 від 14.04.2004p. Не досліджено господарським судом на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку і обставини щодо причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і її розмір.

Господарським судом встановлено, що 22.11.2004р. винесено постанову про порушення кримінальної справи № 19/20500/2004 щодо громадянина Республіки Польща Сікорські Романа, за фактом приховування від митного контролю, а саме шляхом подання документів, що містять неправдиві дані щодо вартості товару, ввезення в Україну через митний кордон України товару "цигарок іноземного виробництва "Vogue" у великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. I ст. 201 Кримінального кодексу України (2341-14) .

Згідно ст. 18 Кримінального кодексу України (2341-14) суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, суб'єктом злочину є фізична особа, що вчинила злочин.

Господарським судом встановлено, що після отримання постанови про закриття кримінальної справи Ягодинською митницею направлено протокол про порушення митних правил № 788/2052/2004 від 18.11.2004р. на розгляд Любомльського районного суду Волинської області. Постановою Любомльського районного суду Волинської області, за результатами розгляду адміністративної справи № Зм-968/04 за протоколом про порушення митних правил №788/20502/04, встановлено, що в діях громадянина Республіки Польща Сікорські Романа відсутній склад будь-яких порушень. Таким чином, вищезгадану справу було порушено проти громадянина Республіки Польща Сікорські Романа.

Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Таким чином, як випливає з приписів вищенаведених правових норм, суб'єктом адміністративній відповідальності є фізична особа.

Як вже було зазначено, постанову про порушення кримінальної справи та протокол про порушення митних правил було винесено щодо фізичної особи -громадянина Республіки Польща Сікорські Романа, а не юридичної особи -позивача, на що господарський суд попередніх інстанцій уваги не звернув.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства у Волинській області та касаційну скаргу Ягодинської митниці задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Волинської області від 30.08.2006р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2007р. у справі № 1/84-40 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.