ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2007 р.
№ 2/21
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.,
Рибака В.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Кіровоградобленерго" на постанову Дніпропетровсьського
апеляційного господарського суду від 11 червня 2007 року у справі
№ 2/21 Господарського суду Кіровоградської області за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", в особі
Кіровоградського міського району електричних мереж, м. Кіровоград,
до Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 8, м.
Кіровоград, про зобов'язання відповідача припинити власне
енергоспоживання до повного погашення заборгованості за спожиту
електроенергію за зазначеними точками обліку та забезпечення
безперешкодного доступу уповноважених представників ВАТ
"Кіровоградобленерго" для пломбування ввідно-роздільчих пристроїв
та прийняття на зберігання пломби згідно актів збереження пломб,
за участю представників сторін:
позивача -не з'явилися;
відповідача -не з'явилися;
встановив:
У січні 2007 року позивач -Відкрите акціонерне товариство
"Кіровоградобленерго", в особі Кіровоградського міського району
електричних мереж, пред'явив у господарському суді позов до
відповідача -Комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №
8 про зобов'язання відповідача припинити власне електроспоживання
за точками обліку та надати можливість виконати опломбування, і
забезпечення безперешкодного доступу відповідальних представників
енергопостачальника, електричних установок для контролю за рівнем
споживання електричної енергії (зняття показників приладів обліку
електричної енергії).
Вказував, що 30 травня 2002 року між ним та Комунальним
ремонтно-експлуатаційним підприємством № 8 було укладено договір
на користування електричною енергією № 120 К, відповідно до умов
якого він зобов'язався постачати електричну енергію, а
відповідач -сплачувати вартість отриманої електроенергії згідно
умов договору.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору та Правил
користування електричною енергією, затверджених постановою
Національної комісії з питань регулювання електроенергетики
України від 31 липня 1996 року за № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
, в наслідок
чого у відповідача виникла заборгованість перед ним у розмірі 115
856,29 грн., позивач просив зобов'язати відповідача припинити
власне електроспоживання за засобами обліку, надати можливість
виконати опломбування та забезпечити безперешкодний доступ
відповідальних представників енергопостачальника, електричних
установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд
зобов'язати відповідача припинити власне енергоспоживання до
повного погашення заборгованості за спожиту електроенергію по
засобах обліку, забезпечити безперешкодний доступ уповноважених
працівників ВАТ "Кіровоградобленерго" для пломбування
ввідно-розподільчих пристроїв та прийняти на зберігання пломби
згідно актів збереження пломб.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області (суддя -
Деревінська Л.В.) від 1 березня 2007 року, залишеного без змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
(колегія суддів у складі: Сизько I.А. -головуючий, Верхогляд Т.А.,
Тищик I.В.) від 11 червня 2007 року в задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Судові рішення мотивовані посиланнями на ту обставину, що
законом встановлений інший спосіб захисту цивільного права
позивача в частині припинення постачання електроенергії
споживачеві в зв'язку з наявністю боргу за спожиту електроенергію.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального права та неправильне
застосування норм процесуального права, просить скасувати судові
рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з
наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають
зазначеним вимогам, оскільки грунтуються на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
Як встановлено місцевим і апеляційним господарськими судами,
між сторонами укладено договір № 102 К від 30 травня 2002 року на
користування електричною енергією та додатки до нього, якими
визначено умови поставки електроенергії відповідачеві, умови
користування і оплати за використану електричну енергію. При
виконанні умов даного договору сторони зобов'язались керуватися
Правилами користування електричною енергією, затвердженими
постановою від 31 липня 1996 року за № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
Національної комісії з питань регулювання електроенергетики
України.
Судами також встановлено, що 11 січня 2007 року позивачем
було направлено відповідачу попередження про припинення постачання
електроенергії, в якому повідомлялось, що загальна заборгованість
за поточне споживання електроенергії станом на 9 жовтня 2007 року
становила 168 519,86 грн., тому Кіровоградський міський район
електричних мереж зобов'язаний припинити електропостачання
відповідача з 10-ї години 31 січня 2007 року з відключенням всіх
об'єктів згідно договору № 120 К.
Відповідно до умов ст. 24 Закону України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
енергопостачальники мають право
за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії
обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні
електропостачання або за відсутності такої повністю припинити
електропостачання споживачу.
Статтею 26 цього Закону передбачено обов'язок споживача
обмежити власне електроспоживання, за умови неповної оплати за
спожиту електричну енергію, до рівня екологічної броні або
повністю його припинити в разі відсутності такої та забезпечити
безперешкодний доступ відповідальних представників
енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу
електричної енергії, до власних електричних установок для контролю
за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання
відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого
порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до
електричних установок споживача посадові особи такого споживача
несуть відповідальність відповідно до закону.
Статтею 27 названого Закону встановлено відповідальність за
порушення законодавства про електроенергетику, в тому числі і за
порушення правил користування. Національна комісія регулювання
електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації
електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного
нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на
підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за
наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах
своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про
накладення штрафів за встановленою формою.
Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій
дійшли правомірного висновку, що положення вищезазначених норм
закону передбачає інший спосіб захисту цивільного права позивача в
частині припинення постачання електроенергії споживачеві в зв'язку
з наявністю боргу за спожиту електроенергію.
Крім того, статтею 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначені способи захисту цивільних прав та інтересів серед яких
відсутній такий спосіб захисту, як зобов'язання виконання умов
договору та закону в частині зобов'язання суб'єкта підприємницької
діяльності про припинення власного електроспоживання до повного
погашення заборгованості та забезпечення безперешкодного доступу
уповноважених представників ВАТ "Кіровоградобленерго" для
пломбування ввідно-розподільчих пристроїв.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що
позивачем не доведений факт порушення відповідачем Правил
користування електричною енергією, а також не надано доказів в
підтвердження наявності заборгованості відповідача по сплаті за
спожиту електричну енергію за договором від 30 травня 2002 року за
№ 120 К, слід дійти висновку, що судами першої та апеляційної
інстанції була надана правильна юридична оцінка обставинам справи.
За таких обставин, рішення місцевого та постанова
апеляційного господарського суду повністю відповідають фактичним
обставинам справи та нормам чинного законодавства й підлягають
залишенню без змін.
Доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача
оцінювати докази, тлумачити законодавство виключно на свою
користь, тому до уваги судом не беруться. Окрім того, ці
твердження спростовуються встановленими судами обставинами справи.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Кіровоградобленерго" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровсьського апеляційного господарського
суду від 11 червня 2007 року у справі № 2/21 залишити без змін.
Судді: М.В. Михайлюк
В.В. Рибак
Н.Г. Дунаєвська