260/1110/18 Про визнання протиправною і скасування постанови Головного управління держпраці області про накладення штрафних (фінансових) санкцій за недодержання суб`єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне страхування - 11.11.2021 Прийняття

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грициком В.І., згідно з якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690,00 грн на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України;

- припис про усунення виявлених порушень №ЗК 400/846/АВ/П від 17.08.2018, винесений інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Дудаш Еріком Васильовичем.

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 відмовлено у задоволенні позову.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про задоволення позову.

4. 06.05.2019 відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції

5. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до начальника Державної служби України з питань праці надійшли звернення громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо можливого порушення законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 у формі заяви від 17.07.2018.

7. Державна служба України з питань праці листом від 01.08.2018 направила вищевказані звернення до Управління Держпраці у Закарпатській області.

8. Начальник Управління Держпраці у Закарпатській області видав наказ від 06.08.2018 №144 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (Тячівський район, с.Теребля, Торговий комплекс) на підставі звернення громадян щодо порушень при оформленні трудових відносин та направлення на проведення інспекційного відвідування від 14.08.2018 №941.

9. На підставі наказу та направлення на перевірку посадові особи відповідача провели інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у період з 17.08.2018 по 20.08.2018.

10. За результатами інспекційного відвідування складено акт №ЗК400/846/АВ від 17.08.2018, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 17.08.2018 допустила до роботи в приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4, не уклавши з нею трудовий договір, а тому порушила вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

11. Вказані висновки посадових осіб відповідача базуються на тому, що при проведенні інспекційного відвідування встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 виконувала роботу продавця з продажі непродовольчою групою товарів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканка АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 заявила, що вона працює продавцем у вищевказаному магазині близько одного року в ФОП ОСОБА_1 з режимом роботи з 9.00 по 19 годину з понеділка по суботу. Головним державним інспектором було запропоновано ОСОБА_4 надати письмове пояснення, під час написання якого в торговому залі з`явилася підприємець ОСОБА_1, вирвала з рук продавця ОСОБА_4 пояснення і розірвала його. При цьому ФОП ОСОБА_1 заборонила надалі продавцеві ОСОБА_4 надавати письмове пояснення та наказала їй покинути приміщення магазину. Таким чином відповідачем встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи ОСОБА_4, не уклавши з нею трудовий договір, а відтак порушила вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

12. На підставі акта перевірки головним державним інспектором Дудаш Е.В. винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗК400/846/АВ/П від 17.08.2018, яким ФОП ОСОБА_1 зобов`язано усунути встановлені інспекційним відвідуванням порушення законодавства про працю та про виконання цього припису у визначені в ньому строки надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до 17.09.2018.

13. Розглянувши акт інспекційного відвідування №ЗК400/846/АВ від 17.08.2018, начальник Управління Держпраці у Закарпатській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗК399/846/АВ-ТД від 23.08.2018.

14. ФОП ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, а саме: 06.09.2018 о 13-00 годині, була повідомлена листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 29.08.2018 №07-02/3169, який був переданий телефонограмою 29.08.2018.

15. У поданих до відповідача письмових запереченнях від 03.09.2018 ФОП ОСОБА_1 повідомила про те, що з висновками викладеними в акті інспекційного відвідування №ЗК400/846/АВ від 17.08.2018 не погоджується, оскільки інспекційне відвідування було проведено посадовою особою управління Держпраці у Закарпатській області всупереч встановленому законом порядку, а тому його результати та документи, складені у процесі проведення інспекційного відвідування, не можуть бути підставою для висновку про порушення нею законодавства про працю та слугувати допустимими доказами вчинення позивачем порушення законодавства про працю.

16. За результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування №ЗК400/846/АВ від 17.08.2018 перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області, керуючись ст. 295 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абз. 8 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю, виніс постанову №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3723,00 грн.

17. Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 був укладений договір оренди приміщень від 01.07.2017 №2 про оренду частини приміщень магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1", примірник якого був наданий суду разом з позовною заявою (а.с. 27).

18. На підтвердження отримання коштів орендної плати згідно вищезазначеного договору оренди від ОСОБА_5 представником позивача надано суду було надано розрахункові квитанції (а.с. 159-161).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

19. Позивач вважає помилковими висновки про те, що ОСОБА_4 виконувала роботи без укладення трудового договору в фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

У приміщенні господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_5 на підставі договору оренди. ОСОБА_4 на підставі цивільно-правового договору №1 від 13.08.2018, укладеного між нею та ФОП ОСОБА_5, надає послуги ФОП ОСОБА_5 з популяризації товарів, консультування покупців з питань асортименту товарів. Виходячи з цього, ОСОБА_4 не є працівником ФОП ОСОБА_1 .

Окрім того, позивач зазначала, що припис, винесений посадовою особою Держпраці, може видаватися лише при встановленні порушення законодавства про працю, і не носить самостійного характеру, а є похідним від встановлення факту такого порушення. У випадку відсутності встановленого факту порушення вимог законодавства про працю, припис не має правового значення.

20. Відповідач проти позову заперечував. Зазначав, що доводи та обґрунтування, які наведені позивачем, не можуть бути прийняті судом як належні. Постанова про накладення штрафу №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018 винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (509-2013-п) , та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає. Підстави для скасування припису Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК400/846/АВ/П від 17.08.2018 теж відсутні, оскільки такий винесений у відповідності до вимог Порядку №295.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що висновок Управління Держпраці у Закарпатській області щодо допуску до роботи працівника ОСОБА_4 без укладення трудового договору засновується на фактичних обставинах справи і відповідає дійсності.

22. Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції та зазначив, що відповідач не навів доказів, що позивачем допущено працівника до робочого місця без укладання трудового договору, а докази позивача спростовують обставини, викладені у оскаржуваних приписі та постанові щодо ФОП ОСОБА_1 . Судом встановлено відсутність в її діях порушення трудового законодавства.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Відповідач не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції і вважає, що висновки суду про те, що інспекційне відвідування було проведено в орендованому приміщенні іншого суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_5, та що ФОП ОСОБА_5 уклала цивільно-правовий договір з ОСОБА_4 спростовується наступним:

А) позивач не надав інспектору жодних документів щодо ОСОБА_4, а тому вони не можуть бути враховані і під час судового розгляду;

Б) ФОП ОСОБА_5, яка є матір`ю ОСОБА_1, орендує тільки частину приміщення та здійснює підприємницьку діяльність в приміщенні санаторно-відпочинкового комплексу з лікувальними властивостями (с. Теребля, Тячівський р-н);

В) ФОП ОСОБА_1 у своїх запереченнях до акта зазначила, що виявлена у приміщенні магазину особа є сторонньою та знаходиться у приватних справах;

Г) ОСОБА_4 виконувала роботу продавця з продажу непродовольчою групою товарів, що збігається з видом діяльності ОСОБА_1 .

Також відповідач зазначає, що інспекційне відвідування здійснено в межах норм законодавства про працю, а постанова про накладення штрафу та припис винесені без порушень вимог Порядку №295.

24. 22.08.2019 надійшов відзив позивача, в якому просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що на час інспекційного відвідування ОСОБА_4 не виконувала жодних робіт для ФОП ОСОБА_1 та відповідно цивільно-правового договору №1 від 13.08.2018 надавала послуги ФОП ОСОБА_5 ФОП ОСОБА_5 є орендарем торгового-приміщення, в якому проводилася перевірка, відповідно до договору оренди приміщення від 01.07.2018 №2.

Жодних доказів того, що цивільно-правовий договір між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не укладався, відповідач не надав суду.

Здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 в орендованому приміщенні та використання послуг ОСОБА_4 підтверджено показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким була надана оцінка судом апеляційної інстанції.

Також позивач зазначає, що після отримання акту інспекційного відвідування від 17.06.2018 вона надала письмове заперечення, в якому не визнавала і факту вчинення порушення законодавства про працю.

Доводи касаційної скарги про неналежність договору оренди приміщення від 01.07.2018 №2, оскільки укладений з ОСОБА_5 - матір`ю ОСОБА_1, є безпідставним.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву й дійшов таких висновків.

26. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Доводи касаційної скарги свідчать про незгоду відповідача з оцінкою доказів, однак відповідач не зазначає, які норми процесуального права були порушено та в чому це проявляється.

28. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 на підставі цивільно-правового договору №1 від 13.08.2018, укладеного між нею та ФОП ОСОБА_5, станом на 17.08.2018 надавала послуги ФОП ОСОБА_5 з популяризації товарів, консультування покупців з питань асортименту товарів та на момент проведення інспекційного відвідування не виконувала роботи для ФОП ОСОБА_1 щодо якої проводилось інспекційне відвідування.

29. Торгове приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 244,4 кв.м., розташованого по АДРЕСА_3, у якому посадовими особами відповідача було здійснено інспекційне відвідування 17.08.2018, перебувало у користуванні на умовах оренди у ФОП ОСОБА_5, яка і здійснювала на той момент у ньому господарську діяльність.

30. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані у підтвердження докази не спростовано відповідачем.

31. Крім того, судами встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 укладено трудові договори від 02.02.2017 з ОСОБА_6 та від 06.07.2017 з ОСОБА_7 та подано повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області, табелі обліку використання робочого часу, розрахункові заробітної плати, відомості на виплату заробітної плати.

32. Щодо аргументів скаржника про те, що ФОП ОСОБА_5 не займається таким видом підприємницької діяльності як торгівля непродовольчою групою товарів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що такий довід суперечить встановленим фактичним обставинам справи, адже відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, одним з видів господарської діяльності, який вправі здійснювати ФОП ОСОБА_5 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (Код КВЕД 47.11).

33. Відповідності до пояснення класу 47.11 КВЕД-2010 цей клас включає: роздрібну торгівлю широким асортиментом товарів, в якому переважають продукти харчування, напої або тютюнові вироби, діяльність неспеціалізованих магазинів, які крім основної торгівлі, продуктами харчування, напоями або тютюновими виробами, також здійснюють торгівлю рядом інших товарів, таких як одяг, меблі, побутові прилади, залізні вироби, косметичні засоби, тощо. Тобто вид діяльності ФОП ОСОБА_5 класу 47.11 КВЕД-2010 не обмежується виключно торгівлею продуктами харчування, напоями або тютюновими виробами, а і включає в себе і торгівлю рядом непродовольчими товарами, таких як одяг, меблі, побутові прилади, залізні вироби, косметичні засоби, тощо.

34. Вказані обставини суд апеляційної інстанції визнав такими, що узгоджуються з поясненнями свідків, наданих у суді першої інстанції, в тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, щодо діяльності ФОП ОСОБА_5 в орендованому приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1" у с. Теребля Тячівського району.

35. Щодо посилань скаржника на акт інспекційного відвідування №ЗК400/846/АВ від 17.08.2018 в частині того, що головним державним інспектором було запропоновано ОСОБА_4 надати письмове пояснення, під час написання якого в торговому залі з`явилася підприємець ОСОБА_1, вирвала з рук продавця ОСОБА_4 пояснення і розірвала його, при цьому ФОП ОСОБА_1 заборонила надалі продавцеві ОСОБА_4 надавати письмове пояснення та наказала їй залишити приміщення магазину, суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що зазначене не підтверджене доказами. При цьому згідно з актом інспекційного відвідування процес відвідування зафіксований фототехнікою, однак відповідачем не подано таких доказів до суду.

36. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не навів доказів допуску позивачем працівника до робочого місця без укладання трудового договору, а належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи у своїй сукупності спростовують обставини, викладені у оскаржуваних приписі та постанові щодо ФОП ОСОБА_1 .

37. Таким чином, доводи касаційної скарги відповідача стосуються виключно незгоди з оцінкою доказів судом апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції не має повноважень проводити повторну їх оцінку. Водночас відповідач не зазначає, які норми матеріального чи процесуального права порушено та в чому це полягає. За таких обставин Суд не встановив порушень норм матеріального чи процесуального права.

38. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

40. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:Касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №260/1110/18 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.