ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2007 р.
№ 2-5/16209-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.
суддів :
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.I.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідачів
не з'явився
прокурора
Савицької О.В. -прокурора відділу Генпрокуратури України
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційне подання
Заступника прокурора Автономної Республіки Крим
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
19.03.2007 р.
у справі
№2-5/16209-2006 господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом
Прокурора м. Алушти в інтересах держави в особі
Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони
навколишнього середовища
до
1. Малоріченської сільської ради
2. Житлово-рекреаційного кооперативу малоповерхової забудови
"Рибаче"
про
визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В:
Прокурор м. Алушти звернувся до господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі
Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони
навколишнього середовища (надалі Комітет з охорони навколишнього
середовища) до Малоріченської сільської ради та
Житлово-рекреаційного кооперативу малоповерхової забудови "Рибаче"
(надалі Кооператив "Рибаче") про визнання недійсним укладеного між
відповідачами договору оренди землі від 04.12.2005 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний договір не
відповідає вимогам закону, зокрема, Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
, Закону України
"Про курорти" ( 2026-14 ) (2026-14)
.
Доповідач: Шаргало В.I.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим
(суддя Гаврилюк М.П.), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2007
року (судді: Латиніна О.А., Заплава Л.М., Видашенко Т.С.) в позові
відмовлено через відсутність підстав, передбачених ст.ст. 203, 215
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
для визнання договору
недійсним.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
Заступник прокурора Автономної Республіки Крим вніс до Вищого
господарського суду України касаційне подання, в якому посилаючись
на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 123, 124
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
щодо отримання необхідних
дозволів (погоджень) для надання земельної ділянки в оренду,
просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення
позову.
У запереченні на касаційне подання Кооператив "Рибаче"
просить прийняті у справі рішення залишити без змін як законні та
обгрунтовані, а подання - без задоволення як безпідставне.
Заслухавши в судовому засіданні прокурора, який підтримав
касаційне подання, розглянувши матеріали справи та доводи
касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду
вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
рішенням 24 сесії 4-го скликання Малоріченської сільської ради
№24/2 від 26.01.2005 року Кооперативу "Рибаче" наданий дозвіл на
складення проекту відводу земельної ділянки площею 0,2 га, що
розташована в с. Рибаче, для будівництва житлово-рекреаційних та
пляжних споруд. В подальшому рішенням 30 сесії 4-го скликання
Малоріченської сільської ради №30/20 від 22.09.2005 року вирішено
надати Кооперативу "Рибаче" вказану земельну ділянку в оренду з
умовою дотримання режиму використання земель для охоронних та
санітарно-захисних зон та охоронної зони водоводу. На підставі
названого рішення, 04.10.2005 року між сільрадою та кооперативом
укладений договір оренди вказаної земельної ділянки з умовою
дотримання вищезазначених обмежень. При цьому, господарськими
судами встановлено, що Кооперативом "Рибаче" дотримані вимоги ст.
123 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
щодо проекту відведення
земельної ділянки з одержанням всіх необхідних погоджень
(висновків), передбачених пунктом 6 цієї статті, у тому числі і
щодо отримання висновку державної землевпорядної експертизи.
Зазначені документи подані до відповідного органу виконавчої
влади, який згідно з вимогами статті 124 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
прийняв рішення про надання заявникові
названої земельної ділянки в оренду.
Господарськими судами також встановлено, що вищезазначене
рішення Малоріченської сільської ради про передачу Кооперативу
"Рибаче" в оренду названої земельної ділянки не було скасоване і в
судовому порядку не оспорювалось. Крім того, суди встановили, що
с. Рибаче не має статусу курорту, тому не підпадає під дію Закону
України "Про курорти" ( 2026-14 ) (2026-14)
. Судом також надано належну
правову оцінку відповідності договору нормам статті 51 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
щодо дозволу розміщення на орендованій
земельній ділянці рекреаційних об'єктів.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
підставою недійсності правочину є недодержання в момент
вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені
частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього
кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам
цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
В даному випадку, встановивши відсутність невідповідності
спірного договору положенням чинного законодавства України,
господарські суди попередніх інстанцій обгрунтовано, із посиланням
на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
відмовили в задоволенні позову.
З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в
касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду
справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні
обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного
дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим
обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак,
у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих
у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки
Крим залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19.03.2007р. у справі №2-5/16209-2006 залишити без зміни.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.I.