ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 р.
№ 46/554 ( rs639517 ) (rs639517)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу підприємства з іноземними
інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю
"Телерадіокомпанія "НБМ", м. Київ (далі -ТОВ "ТРК "НБМ")
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.05.2007
зі справи № 46/554 ( rs639517 ) (rs639517)
за позовом благодійної організації "Президентський фонд
Леоніда Кучми "Україна", м. Київ (далі -фонд "Україна")
до ТОВ "ТРК "НБМ"
про спростування відомостей, що не відповідають дійсності та
порочать ділову репутацію.
Судове засідання проведено за участю представників:
фонду "Україна" - не з'яв.,
ТОВ "ТРК "НБМ"- Макєєва А.I., Грабєжова О.I.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Фонд "Україна" звернувся до господарського суду міста Києва з
позовом до ТОВ "ТРК "НБМ" про визнання такими, що не відповідають
дійсності, відомостей, поширених відповідачем через телеефір у
телевізійній програмі "Час: Новин" телеканалу "5 канал", тим
шляхом, яким вони були поширені, оголосивши таке:
"Оприлюднена нами 15 грудня 2005 року у денному випуску
програми "Час: Новин" (о 14 годині 08 хвилин) і у вечірньому
випуску (о 21 годині 04 хвилини) ведучим телеканалу "5 канал"
інформація, що "кримінальну справу щодо ухиляння від сплати
податків фондом "Україна", який очолює Кучма, міліція передала до
ДПА", не відповідає дійсності, тому що насправді: міліція не
передавала і не могла передавати до ДПА кримінальну справу щодо
ухиляння від сплати податків Благодійним фондом "Україна",
оскільки така справа на той час ні міліцією, ні іншими
правоохоронними органами не порушувалась взагалі; у засобів
масової інформації немає законних підстав поширювати інформацію,
що Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна" "практично
благодійною діяльністю не займався", оскільки саме благодійництво
є основним видом діяльності благодійної організації Президентський
фонд Леоніда Кучми "Україна" з моменту її заснування; поширене
повідомлення про здійснення Президентським фондом Леоніда Кучми
"Україна" купівлі та приватизації об'єктів державної власності на
десятки мільйонів надходжень на благодійництво не відповідає
дійсності, оскільки жодних об'єктів на благодійні внески фонд не
придбавав і не приватизував; Президентський фонд Леоніда Кучми
"Україна" розпочав свою діяльність не торік, а у 2003 році, а
підтримка обдарованої молоді є не головною метою діяльності Фонду,
а лише одною з основних форм та видів діяльності Фонду; жодної
копійки до Президентського фонду Леоніда Кучми "Україна" ні з яких
офшорних зон ніколи не надходило, а оприлюднення недостовірної і
неправдивої інформації широкому колу осіб є неправомірним і
суперечить чинному законодавству України. Редакція програми "Час:
Новин" телеканалу "5 канал", керівництво Підприємства з іноземними
інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю
"Телекомпанія "НБМ" просять вибачення за поширену недостовірну
інформацію, яка порочить ділову репутацію Благодійної організації
"Президентський Фонд Леоніда Кучми "Україна".
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2007
(суддя Шабунін С.В.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 14.05.2007 (колегія суддів у
складі: суддя Григорович О.М. -головуючий, судді Гольцова Л.А.,
Рябуха В.I.), позов задоволено частково:
визнано такими, що не відповідають дійсності, відомості,
поширені через телеефір у телевізійній програмі "Час: Новин"
телеканалу "5 канал", що належить відповідачеві, а саме:
"Кримінальну справу щодо ухиляння від сплати податків Благодійним
фондом "Україна", який очолює екс- президент Леонід Кучма, міліція
передала до Державної податкової адміністрації; оскільки фонд був
благодійним, то, з одного боку, він практично благодійною
діяльністю не займався; на десятки мільйонів надходжень на
благодійні заходи всього було витрачено лише 18 тисяч гривень. На
все інше - здійснювалась купівля та приватизація об'єктів
державної власності; "Фонд "Україна" розпочав свою діяльність
торік; його головна мета - підтримка обдарованої молоді; за
припущеннями МВС, більшу частину всіх грошей фонду перерахували з
офшорних зон";
позивача зобов'язано у семиденний строк з дня набрання
рішенням суду першої інстанції законної сили спростувати поширені
ним такі, що не відповідають дійсності, відомості про відповідача
тим шляхом, яким ці відомості були поширені, оголосивши у
вечірньому випуску телевізійної програми "Час: Новин" таке:
"Оприлюднена нами 15 грудня 2005 року у денному випуску програми
"Час: Новин" о 14 годині 08 хвилин і у вечірньому випуску о 21
годині 04 хвилини телеканалу "5 канал" інформація про те, що
"Кримінальну справу щодо ухиляння від сплати податків Благодійним
фондом "Україна", який очолює екс-президент Леонід Кучма, міліція
передала до Державної податкової адміністрації; оскільки фонд був
благодійним, то, з одного боку, він практично благодійною
діяльністю не займався; на десятки мільйонів надходжень на
благодійні заходи всього було витрачено лише 18 тисяч гривень. На
все інше - здійснювалась купівля та приватизація об'єктів
державної власності: "Фонд "Україна" розпочав свою діяльність
торік; його головна мета -підтримка обдарованої молоді; за
припущенням МВС, більшу частину всіх грошей фонду перерахували з
офшорних зон" не відповідає дійсності";
на відповідача віднесено судові витрати зі справи.
Судові рішення мотивовано тим, що відповідач не подав суду
доказів на спростування обставин, наведених позивачем; поширені
ТОВ "ТРК "НБМ" відомості є неправдивими, а тому підлягають
спростуванню у визначений законодавством спосіб.
ТОВ "ТРК "НБМ" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, в
яких просить зазначену постанову апеляційного господарського суду
з цієї справи скасувати і провадження у справі припинити. Скаргу з
посиланням, зокрема, на статті 1, 12, пункт 1 частини першої
статті 62 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) мотивовано тим, що
господарським судам непідвідомчі спори про спростування
відомостей.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце
розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
обставин справи правильність застосування ними норм матеріального
і процесуального права, заслухавши пояснення представників ТОВ
"ТРК "НБМ", Вищий господарський суд України дійшов висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з
урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- згідно з скриптом програми "Час: Новин" "5 канал" від
15.12.2005 о 14 год. 00 хв. та копією роздруківки з офіційного
сайту "5 канал" (http://www.5tv.com.ua) 15.12.2005 у денному
випуску програми "Час: Новин" телеканалу "5 канал", що належить
відповідачеві, о 14 год. 08 хв., і у вечірньому випуску о 21 год.
04 хв. ведучим програми в телевізійному ефірі було оголошено таке:
"Кримінальну справу щодо ухиляння від сплати податків
Благодійним фондом "Україна", який очолює екс-президент Леонід
Кучма, міліція передала до Державної податкової адміністрації.
Такою інформацією з журналістами "5 каналу" поділився голова
податкової Олександр Кірєєв. За його словами, зараз про результати
розслідування говорити ще зарано, адже воно тільки розпочалося.
Олександр Кірєєв, голова ДПА: "Чи були, чи не були сплачені
податки -зараз відстежується. Оскільки фонд був благодійним, то, з
одного боку, він практично благодійною діяльністю не займався. На
десятки мільйонів надходжень на благодійні заходи всього було
витрачено лише 18 тисяч гривень. На все інше -здійснювалась
купівля та приватизація об'єктів державної власності.
Нагадаємо, що Фонд "Україна" розпочав свою діяльність у 2004
році. Його головна мета -підтримка обдарованої молоді.
Правоохоронці наразі говорять про несплату податків під час
створення фонду на суму близько 4 мільйонів доларів. За
припущеннями МВС, більшу частину всіх грошей фонду перерахували з
офшорних зон";
- 29.12.2005 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо
спростування поширених відомостей, що не відповідають дійсності та
порочать ділову репутацію;
- 16.01.2005 листом № 10 відповідач відмовив позивачеві у
задоволені вимоги, посилаючись на те, що інформація, яку
використав "5 канал" в телевізійній програмі, відповідно до статті
26 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
отримана зі слів голови Державної податкової адміністрації України
О. Кірєєва та з офіційних сайтів;
- відповідно до листа Державної податкової адміністрації
України від 10.01.2006 № 19/6/31-0015 з моменту створення її
прес-служби, а саме з 28.01.2003, і по 10.01.2006 жодного
офіційного повідомлення щодо діяльності позивача до засобів
масової інформації не надавалося;
- згідно зі статутом позивача (зареєстрований Київським
міським управлінням юстиції 26.12.2003), фонд "Україна" є місцевою
благодійною організацією, створеною відповідно до Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закону України "Про благодійництво та
благодійні організації" ( 531/97-ВР ) (531/97-ВР)
, що у своїй діяльності
керується чинним законодавством України і цим статутом. Предметом
діяльності фонду "Україна" є здійснення благодійної діяльності в
інтересах суспільства або окремих категорій осіб. Власність фонду
формується за рахунок: внесків засновника та інших благодійників;
інших надходжень, що не суперечать чинному законодавству.
Відповідно до своїх завдань фонд "Україна" має у власності рухоме
й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти і
будь-яке інше майно, не заборонене законом. Майно і кошти
використовуються відповідно до стратегічних завдань і основних
напрямів діяльності фонду "Україна", визначених його засновником.
У статті 299 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(далі -ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
) зазначено, що фізична особа має право на
недоторканість своєї ділової репутації. Фізична особа може
звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Відповідно ж до частини першої статті 91 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та
обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих,
які за своєю природою можуть належати людині.
Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься
до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують
соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може
належати не лише фізичній, але й юридичній особі.
За приписами частини першої статті 277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок
поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної
інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї
інформації. За своєю правовою природою право на спростування
недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, належить не лише фізичним, але й юридичним особам,
оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом
(підприємцем) як спосіб судового захисту щодо поширення
інформації, яка шкодить його діловій репутації.
Отже, за змістом наведених приписів чинного законодавства
право на спростування має особа, про яку поширено недостовірну
інформацію, навіть якщо таке поширення не завдало шкоди її діловій
репутації. Крім того, відповідно до приписів статті 47 Закону
України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
порушення законодавства
України про інформацію тягне за собою, зокрема, і цивільно-правову
відповідальність згідно з законодавством України. Серед порушень
цього законодавства у наведеній статті передбачено і поширення
відомостей, що не відповідають дійсності.
Згідно зі статтею 277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
спростування
недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила
інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у
такий же спосіб, у який вона була поширена. Негативна інформація,
поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її
поширила, не доведе протилежного.
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від
28.09.1990 № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює
захист честі, гідності і ділової репутації громадян та
організацій" ( v0007700-90 ) (v0007700-90)
зазначено, що:
відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути
фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать
позивача;
якщо позов пред'явлено про спростування відомостей,
опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової
інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються
автор та відповідний орган масової інформації (редакція,
агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). При
публікації або іншому поширенню відомостей без позначення автора
орган масової інформації за вимогою суду зобов'язаний назвати
особу, яка надала відомості, про спростування котрих пред'явлено
позов.
Позивачами і відповідачами в судовому процесі господарських
судів можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті
1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, тобто підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності.
Відповідно до статті 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та
організацій, які звертаються до господарського суду за захистом
своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі статтею 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським
судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при
укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів,
у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних
умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також
тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи
відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою
сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та
віднесені до компетенції Конституційного Суду України та
адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та
міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Відповідно до частини першої статті 21 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
сторонами в судовому процесі - позивачами і
відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені
у статті 1 цього Кодексу.
У постанові від 30.11.2004 зі справи № 18-62 Верховним Судом
України з посиланням на приписи статті 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статті 22 Закону України "Про судоустрій"
( 3018-14 ) (3018-14)
, статей 24, 236 та 254 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, статей 1
та 21 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
викладено правову позицію,
відповідно до якої сторонами у господарському судочинстві можуть
бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а отже усі спори між юридичними особами підвідомчі
господарським судам, крім винятків, прямо визначених законом.
У пункті 9 Iнформаційного листа Вищого господарського суду
України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики
застосування господарськими судами законодавства про інформацію"
( v_184600-07 ) (v_184600-07)
зазначено, що за змістом приписів статті 91 ЦК
право на спростування недостовірної інформації, передбачене
статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам
у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового
захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації
господарюючого суб'єкта (підприємця).
Відповідно до статті 200 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
інформацією є
документовані або публічно оголошені відомості про події та явища,
що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому
середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати
усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної
шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Статтею 33 Закону України "Про інформаційні агентства"
( 74/95-ВР ) (74/95-ВР)
передбачено, що громадяни, юридичні особи, державні
органи і органи місцевого самоврядування, а також їх уповноважені
представники мають право вимагати від інформаційного агентства
спростування розповсюджених про них відомостей, що не відповідають
дійсності, принижують їх честь та гідність. Спростування
здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку
інформацію. Iнформація, що не відповідає дійсності, має бути
спростована як інформаційним агентством, так і розповсюджувачем
цієї інформації.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про телебачення та
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
(в редакції, яка була чинною станом на
15.12.2005) в разі розповсюдження в телерадіопередачі відомостей,
що принижують честь і гідність громадян або не відповідають
дійсності, вони повинні бути на прохання зацікавлених осіб в
місячний строк спростовані телерадіоорганізацією, яка розповсюдила
ці відомості. Зміст і час спростування визначаються за угодою
зацікавлених сторін.
Статтею 48 цього Закону було передбачено, що
телерадіоорганізація та телерадіопрацівники не несуть
відповідальності за розповсюдження по телебаченню і радіо даних,
що не відповідають дійсності, у випадках: а) якщо ці дані
містились в офіційних повідомленнях; б) якщо їх одержано від
інформаційних агентств або прес-служб державних органів та органів
об'єднань громадян; в) якщо вони є дослівним цитуванням виступів
народних депутатів, а також офіційних виступів посадових осіб
державних органів; г) якщо вони містилися в авторських виступах,
які передаються в ефір без попереднього запису.
З урахуванням наведеного судові інстанції, повно та
об'єктивно дослідивши наявні у справи докази, давши належну оцінку
обставинам справи і правильно застосувавши норми матеріального і
процесуального права, дійшли обгрунтованого висновку про
необхідність часткового задоволення позовних вимог, а тому
відсутні передбачені законом підстави для скасування судових
рішень, прийнятих за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 111-9,- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2007 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.05.2007 зі справи № 46/554 ( rs639517 ) (rs639517)
залишити без змін, а
касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями у формі
товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія
"НБМ" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов