ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 р.
№ 45/385-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Волковицької Н.О., Рогач Л.I.,
за участю представників сторін:
позивача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені
належним чином)
відповідача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені
належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2007
у справі
№ 45/385-06
господарського суду
Харківської області
за позовом
Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про
припинення підприємницької діяльності
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006р. ДПI у Київському районі м. Харкова
звернулась до господарського суду з позовом про припинення
підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1., обгрунтовуючи позовні вимоги
тим, що відповідач не надає до органів державної податкової служби
податкових декларацій і документів бухгалтерської звітності у
терміни встановлені чинним законодавством України.
Рішенням господарського суду Харківської області від
20.12.2006 (суддя Калініченко Н.В.) у даній справі позов
задоволено: припинено підприємницьку діяльність суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1., стягнуто з
відповідача на користь державного бюджету 85,00 грн. державного
мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу в сумі 118,00 грн.
Оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, відповідач
подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 06.04.2007, відповідно до пункту 6 розділу
VII "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, було передано до Харківського
апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
20.04.2007 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за
апеляційною скаргою відповідача з огляду на те, що дана справа
була розглянута місцевим господарським судом за правилами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційну скаргу подано за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв'язку з чим
адміністративний суд апеляційної інстанції дійшов висновку про
неможливість розгляду апеляційної скарги та передав дану справу
разом зі скаргою відповідача до Харківського апеляційного
господарського суду.
За результатами розгляду апеляційної скарги суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1., Харківським
апеляційним господарським судом прийнято постанову від 12.06.2007
(судді Олійник В.Ф. - головуючий, Кравець Т.В., Iстоміна О.А.),
якою апеляційну скаргу задоволено частково: рішення господарського
суду Харківської області від 20.12.2006 скасовано, провадження у
даній справі припинено.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та
припиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд,
виходячи з положень статей 1 та 12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, частини 1 статті 2, пункту 1 частини
1 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного
судочинства України, дійшов висновку, що даний спір не підлягає
розгляду в господарських судах відповідно до пункту 1 статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись постановою апеляційної інстанції, ДПI у
Київському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2007
скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від
20.12.2006 -залишити без змін.
Обгрунтовуючи касаційну скаргу, ДПI у Київському районі м.
Харкова посилається на неправильне застосування апеляційною
інстанцією норм матеріального та процесуального права. Так,
виходячи зі змісту частини 2 статті 22 Закону України "Про
судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
, статті 1, частини 1 статті 21
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пункту
17 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, заявник вважає, що зазначена справа
є підвідомчою господарським судам України з мотивів, викладених у
касаційній скарзі.
Від відповідача відзиву не надійшло.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення у судовому рішенні, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а
також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають звертатися державні та інші органи,
громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, які справи підвідомчі господарським
судам.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, який набрав чинності з 1 вересня
2005 року.
Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, справою адміністративної
юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
компетенція адміністративних судів поширюється
на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних
повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів
чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства
України встановлено, що суб'єктом владних повноважень є орган
державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних
управлінських функції на основі законодавства в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
З матеріалів справи даної вбачається, що предметом позову у
даній справі є вимога ДПI у Київському районі м. Харкова про
припинення підприємницької діяльності відповідача.
Як зазначено у статті 4 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
Державна податкова
адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, що
виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних
податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій.
Відповідно до змісту цього Закону, Державні податкові
адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві
та Севастополі підпорядковуються Державній податковій
адміністрації України, а державні податкові інспекції у районах,
містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах,
міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції
підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям
в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі і разом утворюють систему органів державної податкової
служби.
Функції та права державних податкових інспекцій в районах,
містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та
об'єднаних державних податкових інспекцій визначені, відповідно,
статтями 10 та 11 вказаного Закону. Так, пунктом 17 частини 1
статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
закріплено право органів державної податкової служби
звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із
заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації
суб'єкта підприємницької діяльності.
З наведеного випливає, що державна податкова інспекція,
звертаючись з позовом до підприємств (відповідачів у справі)
діяла, як орган державної влади при здійсненні нею владних
управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних
повноважень.
Відтак, суб'єктний склад та характер правовідносин свідчить
про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Проте апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого
господарського суду та припиняючи провадження у справі на підставі
пункту 1 статті 80 вказаного Кодексу, залишила поза увагою приписи
пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, якими
визначено, що до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вирішують у першій та апеляційній
інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за
правилами Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
У відповідності з пунктом 7 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги
у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а
також апеляційні, касаційні скарги подання розглядаються в порядку
встановленому цим Кодексом.
За таких обставин постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 12.06.2007 у даній справі підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до
господарського суду Харківської області для здійснення судового
провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства
України відповідно до пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 частини 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пунктом
6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Харкова задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
12.06.2007 скасувати, а справу № 45/385-06 передати на новий
розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий - суддя Т.Дроботова
Судді Н.Волковицька
Л.Рогач