ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ10 листопада 2021 року м. Київсправа № 440/6001/21адміністративне провадження № К/9901/32956/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Коваленко Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Довгопол М.В. від 14 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бегунца А.О., Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С. від 4 серпня 2021 року
у справі № 440/6001/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також - відповідач), у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року у сумі 95 878 гривень 92 копійки та стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року у сумі 95 878 гривень 92 копійки.
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), оскільки є таке, що набрало законної сили рішення з того самого предмету спору, з тих же підстав та між тими самими сторонами.
3. 1 вересня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року, у якій просив такі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Верховного Суду 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 440/750/21, яке набрало законної сили 30 березня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 (704-2017-п) року. Зобов`язано відповідача провести позивачу з 1 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року (704-2017-п) з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
6. На виконання вказаного судового рішення, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року, за наслідками якого розмір доплати пенсії склав 95 878 гривень 92 копійки.
7. Водночас листом відповідача від 25 травня 2021 року № 4889-4302/Х-02/8-1600/1 повідомлено позивача про те, що заборгованість пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 95 787,92 грн внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
8. Не погоджуючись із діями відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року у сумі 95 878 гривень 92 копійки, яка нарахована на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 440/750/21, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що є рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 440/750/21 з того самого фактичного предмету спору (щодо виплати пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 05 жовтня 2020 року № 66/21/4/209фв з 1 квітня 2019 року), з тих же підстав та між тими самими сторонами. Оскільки позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 440/750/21, він може звернутись до суду в порядку передбаченому КАС України (2747-15) із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення необґрунтованих судових рішень. Відповідачем відмовлено у виплаті позивачу єдиною сумою перерахованого розміру пенсійного утримання за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року у розмірі 95 878 гривень 92 копійки, що є рішенням суб`єкта владних повноважень, та може бути предметом окремого позову у порядку адміністративного судочинства. Оскільки підстави цього позову частково відрізняються від підстав позову у справі № 440/750/21, тобто не є тотожними, що виключає можливість застосування у цих правовідносин положень пункту 2 частини першої статті 170 КАС України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
12. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
13. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
14. Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
15. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
16. Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18.
17. Водночас з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 170 КАС України з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
18. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
19. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
20. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 826/3678/16.
21. Водночас Верховний Суд у постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має ряд обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
22. Відмова у відкритті провадження чи залишення позову без розгляду (залежно від стадії, на якій перебуває відповідне провадження) у цих випадках можливі за умови, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів, тобто є тотожними.
23. Відповідно до наведених норм права позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
24. Отже, зазначеними вище нормами КАС України (2747-15) регламентовано неможливість повторного розгляду справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав за умови набрання законної сили рішенням у тотожному спорі.
25. Так, в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 440/750/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року (704-2017-п) ; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату єдиною сумою призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року (704-2017-п) із врахуванням раніше виплачених сум, за результатами розгляду якої ухвалено рішення, яке набрало законної сили 30 березня 2021 року.
26. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 440/750/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 (704-2017-п) року. Зобов`язано відповідача провести позивачу з 1 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року (704-2017-п) з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
27. Відмовляючи у задоволені позову в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату недоплаченої частини пенсії єдиною сумою, Полтавський окружний адміністративний суд виходив із того, що статтею 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено загальний порядок виплати пенсії за поточний період, а інші норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) не містять положень щодо виплати однією сумою пенсії, нарахованої за минулий період.
28. На виконання вказаного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 440/750/21, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року, за наслідками якого розмір доплати пенсії склав 95 878 гривень 92 копійки.
29. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із позивачем, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 440/750/21 фактично виконано, оскільки відповідачем проведено перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області № 66/21/4/209фв від 5 жовтня 2020 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року (704-2017-п) з урахуванням проведених виплат.
30. При цьому, позивач у цій справі просить визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року у сумі 95 878 гривень 92 копійки та стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати пенсії за період з 1 квітня 2019 року по 30 квітня 2021 року у сумі 95 878 гривень 92 копійки, що свідчить про те, що предмет та підстави позову у цій справі та у вищенаведеній справі не є тотожними.
31. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що позивач звернувся з цим позовом на виконання судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі № 440/750/21, оскільки обґрунтовуючи позовну заяву у цій справі позивач вказує підставою звернення до суду те, що відповідачем здійснено перерахунок його пенсії на підставі зазначеного рішення, проте перерахована сума у розмірі 95 878 гривень 92 копійки протиправно не виплачується.
32. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм процесуального права.
33. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
34. Отже, судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2021 року скасувати, а справу № 440/6001/21 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Коваленко