ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2007 р.
№ 4/2411-3/201(4/1620-28/252 (4/1608-18/192)) ( rs659727 ) (rs659727)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Плюшка I.А.
суддів: Козир Т.П., Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації "Львівгаз"
на рішення господарського суду Львівської області від
25.12.2006р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.04.2007р.
у справі № 4/2411-3/201(4/1620-28/252; 4/1608-18/192)
( rs659727 ) (rs659727)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Львівгаз"
про про стягнення 40 450 933грн. 43 коп.
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства
по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
про визнання недійсним договору
за участю представників:
- позивача -Тютюнник С.В., Рак О.В.;
- відповідача - Войсович Ю.В.; Дашо А.Ю.;
-
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.10.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 25 грудня
2006 року у справі № 4/2411-3/201(4/1620-28/252; 4/1608-18/192)
( rs659727 ) (rs659727)
(суддя Березяк Н.) за первісним позовом Дочірньої
компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Львівгаз" м. Львів про стягнення
заборгованості за Договором на постачання природного газу №
10/1-558 від 19 березня 2001 року в сумі 40 450 933,43 грн., та
зустрічним позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
м. Львів до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ про
визнання недійсним договору, первісний позов задоволено, а в
задоволені зустрічного позову відмовлено.
Рішення господарського суду Львівської області від 25 грудня
2006 року у справі № 4/2411-3/201(4/1620-28/252; 4/1608-18/192)
( rs659727 ) (rs659727)
залишеним без змін постановою апеляційного суду
Львівської області, мотивовано тим, що позивач всі взяті на себе
зобов'язання за договором на постачання природного газу № 10/1-558
від 19 березня 2001 року виконав, поставивши відповідачу природній
газ, що підтверджується актами приймання-передачі газу, а
відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним
чином.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ по
газопостачанню та газифікації "Львівгаз" м. Львів, просить
скасувати рішення господарського суду Львівської області від 25
грудня 2006 року та постанову апеляційного суду Львівської області
від 23 квітня 2007 року у справі № 4/2411-3/201(4/1620-28/252;
4/1608-18/192) ( rs659727 ) (rs659727)
, а справу передати на новий розгляд
до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу порушенням і
неправильним застосуванням судами норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників учасників судового
процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
19.03.2001 р. між ВАТ "Львівгаз" та ДК "Торговий дім "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якого Дочірня компанія
"Газ України" НАК "Нафтогаз України) було укладено договір на
постачання природного газу №10/1-558. Відповідно до умов вказаного
вище договору позивач у справі за первісним позовом зобов'язувався
передати відповідачу у 2001 році імпортований природний газ, а
відповідач зобов'язався прийняти і оплатити газ на умовах даного
договору.
Пунктом 5.1 договору визначено термін оплати за отриманий
природний газ і відповідно до якого відповідач зобов'язався
провести оплату протягом п'яти банківських днів з моменту
підписання акту приймання -передачі газу.
Як вбачається із матеріалів справи, отримання відповідачем
природного газу вже було предметом дослідження при попередніх
розглядах справи і встановлено, що відповідач отримав від позивача
природний газ на підставі договору згідно актів приймання -
передачі газу, які підписані уповноваженими представниками сторін
і скріплені печатками юридичних осіб, що є належним доказом факту
поставки і приймання газу.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено
і як вбачається із матеріалів справи, що факт отримання природного
газу підтверджується проведенням звірок від 31.10.2002р. та
01.01.2003р. між сторонами, оформлених відповідними актами і
скріплених печатками.
Згідно з частиною 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені господарськими судами першої та апеляційної
інстанції чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність
того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі встановлених фактичних обставин судами з'ясовано
дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано
матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обгрунтовано
задоволено вимоги за первісним позовом, підставно відмовлено у
зустрічному позові.
Судами попередніх інстанцій зроблено обгрунтований висновок
стосовно того, що складання актів приймання-передачі, та інші дії
(підписання актів звірки) свідчать про виконання позивачем
зобов'язань за договором щодо постачання природного газу і є
підставою для зустрічного виконання відповідачем своїх зобов'язань
по оплаті.
Висновки судів відповідають фактичним обставинам та наявним
матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права,
які є законними та обгрунтованими.
Твердження скаржника про порушення норм матеріального та
процесуального права при прийнятті судових рішень не знайшли свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення суду першої інстанції та постанову суду
апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України викладених
в п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли
суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Відповідно до викладеного вище, керуючись ст. ст. 111-5,
111-7, 111-9,- 111-11, Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Львівгаз" залишити без задоволення.
2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.04.2007р. у справі № 4/2411-3/201(4/1620-28/252; 4/1608-18/192)
( rs659727 ) (rs659727)
залишити без змін.
Головуючий суддя I. Плюшко
Суддів: Т. Козир
С. Самусенко