340/3604/20 Про визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії з атестації прокурорів про неуспішне проходження особою атестації за результатами складання іспиту, скасувати наказ про звільнення особи з посади в обласній прокуратурі, поновити особу на посаді, та стягнення з Офісу генерального прокурора на користь особи середній заробіток за час вимушеного прогулу - 04.10.2022 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Кіровоградської обласної прокуратури про скасування рішення про неуспішне проходження атестації, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора і Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року (головуючий суддя Хилько Л.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (суддя-доповідач Суховаров А.В., судді Головко О.В., Ясенова А.О.),

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора і Прокуратури Кіровоградської області, в якому просила:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - Четверта кадрова комісія) від 16.07.2020 №23 про неуспішне проходження нею атестації;

2) визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Кіровоградської області від 20.08.2020 №233к про звільнення її з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури з 31 серпня 2020 року;

3) поновити її на займаній посаді або на рівнозначній посаді начальника відділу Прокуратури Кіровоградської області з 01 вересня 2020 року;

4) стягнути з Прокуратури Кіровоградської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Позов обґрунтувала невмотивованістю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження нею атестації, а також незаконністю наказу прокурора Кіровоградської області про звільнення її з посади як такого, що виданий за відсутності підстав для звільнення, передбачених у пункті 9 частини першої статті 51 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII (1697-18) ), а саме: факту ліквідації, реорганізації або скорочення кількості прокурорів Прокуратури Кіровоградської області.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Четвертої кадрової комісії від 16.07.2020 №23 про підсумки проведення співбесід прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Кіровоградської області від 20.08.2020 №233к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Кіровоградської області та органів прокуратури з 31.08.2020. Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури області та органів прокуратури Кіровоградської обласної прокуратури з 01 вересня 2020 року. Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 309873 грн 60 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 та наявність підстав для поновлення її на займаній посаді в Кіровоградській обласній прокуратурі, враховуючи перейменування юридичної особи "Прокуратура Кіровоградської області" у "Кіровоградська обласна прокуратура", без зміни ідентифікаційного коду, структури і штатного розпису.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційних скаргах Офіс Генерального прокурора і Кіровоградська обласна прокуратура, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просять скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

6. За доводами відповідачів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ) у частині поновлення позивачки в новому органі прокуратури, що, на думку відповідачів, суперечить висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах №№640/18679/18, 804/958/16, 813/7911/14, 826/18134/14, 826/14554/18, 811/952/15, 9901/226/19, 826/5596/17, 816/584/17, 821/3736/15-а, П/811/1672/15, П/9901/101/18 та П/9901/1672/15.

7. У відзиві на касаційні скарги ОСОБА_1 просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, посилаючись на їхню законність і обґрунтованість. На думку позивачки, суди попередніх інстанцій правильно поновили її на рівнозначній посаді у перейменованому органі прокуратури, що є ефективним способом захисту її порушеного права.

8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури України з 1994 року, з 14.04.2016 - на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень, запитів Прокуратури Кіровоградської області.

10. На виконання пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (113-20) і пункту 9 розділу I Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, позивачка 10.10.2019 подала заяву на ім`я Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.

11. Позивачка успішно пройшла перші два етапи атестації, однак за результатами проходження її третього етапу- співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, Четвертою кадровою комісією прийнято рішення від 16.07.2020 №23 про неуспішне проходження нею атестації.

12. Наказом прокурора Кіровоградської області від 20.08.2020 №233-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень, запитів Прокуратури Кіровоградської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31.08.2020. У преамбулі цього наказу зроблено посилання, зокрема, на підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ (113-20) .

V. Позиція Верховного Суду

13. За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Касаційне провадження у цій справі відкрито в межах доводів Офісу Генерального прокурора і Кіровоградської обласної прокуратури щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій статті 235 КЗпП України у спірних правовідносинах у частині визначення органу, в якому має бути поновлено прокурора, звільненого за відсутності законних підстав.

15. Отже, судові рішення підлягають касаційному перегляду виключно у зазначеній частині.

16. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

17. Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

18. Виключенням із цього правила є норма статті 240-1 КЗпП України, яка передбачає, що в разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, то орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу та одночасно визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу.

19. Таким чином, у разі незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право підлягає захисту шляхом поновлення на попередній роботі, тобто на посаді, з якої його було незаконно звільнено, крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації.

20. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №П/9901/101/18, постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №826/12916/15, від 06.03.2019 у справі №824/424/16-а, від 13.03.2019 у справі №826/751/16, від 27.06.2019 у справі №826/5732/16, від 26.07.2019 у справі №826/8797/15, від 09.10.2019 у справі №П/811/1672/15, від 12.09.2019 у справі №821/3736/15-а, від 22.10.2019 у справі №816/584/17, від 07.07.2020 у справі №811/952/15.

21. Ухвалюючи рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Кіровоградської обласної прокуратури, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, уважав цей спосіб поновлення порушеного права позивачки належним і найбільш ефективним, з огляду на те, що Прокуратура Кіровоградської області, в якій ОСОБА_1 працювала до звільнення, була лише перейменована в Кіровоградську обласну прокуратуру без проведення будь-яких інших організаційних дій, які би свідчили про створення нового органу прокуратури.

22. Проте перейменування установи, що не пов`язано із її припиненням (ліквідацією) як юридичної особи, не є обставиною, з якою стаття 240-1 КЗпП України пов`язує неможливість поновлення працівника на попередній роботі.

23. У разі зміни внутрішньої (організаційної) структури установи (ліквідації одного структурного підрозділу із створенням або без створення іншого структурного підрозділу, змін в найменуванні установи, підрозділу або посади тощо) незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на тій посаді, яку він обіймав на момент звільнення, після чого роботодавець зобов`язаний вчинити дії щодо працевлаштування такого працівника з урахуванням змін, що відбулися.

24. Водночас поновлення позивача на посаді, яку він не обіймав до звільнення, суперечить єдиному можливому способу захисту його порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України та спрямований на повернення сторін трудового спору (працівника і роботодавця) у положення, яке існувало на день звільнення. Крім того, такий спосіб захисту порушеного права позивача може викликати новий спір з приводу визначення "рівнозначної" посади та відповідного структурного підрозділу, де така посада передбачена.

25. Рішення суду має бути якомога повним, зрозумілим та чітким. Чіткість рішення передбачає, зокрема, чіткість вжитих у судовому рішенні термінів та їх співвідношення з поняттями, які вони позначають. Судове рішення не повинно містити положень, які б ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

26. Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про поновлення ОСОБА_1 в Кіровоградській обласній прокуратурі на однойменній посаді, яку вона обіймала в Прокуратурі Кіровоградської області, не ґрунтуються на правильному застосуванні частини першої статті 235 КЗпП України, що в силу частини четвертої статті 351 КАС України є підставою для зміни судових рішень у відповідній частині шляхом поновлення позивачки на попередній роботі, якою є посада начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень, запитів Прокуратури Кіровоградської області.

27. В іншій частині судові рішення не підлягали касаційному перегляду, тому колегія суддів не наводить мотивів і висновків щодо решти позовних вимог.

28. З огляду на результат касаційного розгляду справи та відсутність документального підтвердження понесення позивачем будь-яких судових витрат у суді касаційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора і Кіровоградської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року в оскаржуваній частині змінити, виклавши пункт четвертий його резолютивної частини у такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Кіровоградської області з 01 вересня 2020 року".