ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2007 р.
№ 2-11/3417-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді I.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства
"Євпаторійське ремонтно-транспортне підприємство"
на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.03.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 08.05.2007р.
у справі №2-11/3417-2007
за позовом ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства
"Євпаторійське ремонтно-транспортне підприємство"
3-ті особи 1) Територіальне управління Державної комісії з
цінних паперів та
фондового ринку в Автономній Республіці Крим;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримреєстр"
про визнання рішень загальних зборів акціонерів та статуту у
новій редакції
недійсними,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 06.03.07),
від відповідача: не з'явився,
від 3-тьої особи 1: не з'явився,
від 3-тьої особи 2: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної
Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства
"Євпаторійське ремонтно-транспортне підприємство", 3-ті особи
Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку в АР Крим, ТОВ "Кримреєстр" та просила суд визнати
недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Євпаторійське
ремонтно-транспортне підприємство", що відбулися 20.01.2006р.,
викладені у протоколі НОМЕР_1, у тому числі, рішення про
збільшення статутного капіталу відповідача, шляхом збільшення
кількості акцій існуючої номінальної вартості, на суму 500 000,0
грн., а також визнати недійсним затверджений 20.01.2006р. рішенням
загальних зборів статут товариства відповідача у новій редакції.
Одночасно позивач звернувся до господарського місцевого суду
із клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову і просив
суд заборонити відповідачу та всім іншим особам до вирішення спору
здійснювати будь-які дії щодо реалізації рішень про перетворення
відповідача, про участь відповідача в інших господарських
товариствах, прийнятих 30.12.2006р. на загальних зборах акціонерів
відповідача, а також заборонити реєстратору, що здійснює ведення
системи реєстру власників іменних цінних паперів відповідача, до
вирішення спору вносити будь-які зміни та інформацію до системи
реєстру власників іменних цінних паперів відповідача щодо
володіння, користування чи розпорядження простими іменними акціями
відповідача другої емісії серії НОМЕР_2 по НОМЕР_3.
Вказане клопотання обгрунтоване тим, що передання майна в
обмін на корпоративні права може суттєво вплинути на вартість
акцій відповідача, так як майно, яке є у відповідача на момент
пред'явлення даного позову, може зменшитись на момент виконання
рішення.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.03.2007р. (суддя А.С.Цикуренко), залишеною без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.05.2007р. (головуючий, суддя Латиніна О.А., судді Заплава Л.М.,
Антонова I.В.), заборонено реєстратору, що здійснює ведення
системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ
"Євпаторійське РТП" вчиняти певні дії: вносити будь-які зміни та
інформацію до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ
"Євпаторійське РТП" щодо володіння, користування чи розпорядження
простими іменними акціями ВАТ "Євпаторійське РТП" другої емісії
серії НОМЕР_2 по НОМЕР_3 до розгляду справи по суті.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що не прийняття
заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити
неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому,
господарський місцевий суд керувався статтями 66, 67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та визнав вказану міру адекватною заявленим позовним
вимогам.
Щодо вимог клопотання про заборону відповідачу та всім іншим
особам до вирішення спору здійснювати будь-які дії щодо реалізації
рішень про перетворення ВАТ "Євпаторійське РТП", про участь
останнього в інших господарських товариствах, прийнятих
30.12.2006р. на загальних зборах акціонерів відповідача, то суд
першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх
задоволення у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів у
підтвердження необхідності вжиття запобіжних заходів щодо цієї
вимоги.
Залишаючи без змін ухвалу господарського місцевого суду, суд
апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що за умови
задоволення заявленого позову перестануть існувати підстави для
реєстрації додаткового випуску акцій відповідача. Тобто, додатково
випущені акції мають бути анульованими, що, в свою чергу, буде
підставою для визнання договорів купівлі-продажу цих акцій
недійсними у порядку статті 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з настанням
наслідків, передбачених статтею 216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, щодо
повернення сторін договору в первісний стан.
За таких умов, передача права власності на акції відповідача
додаткового випуску третім особам, які не є акціонерами
відповідача, призведе до порушення прав інвесторів, що в свою
чергу, може бути реальною перешкодою для виконання рішення суду у
даній справі.
Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з
порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу
такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський
суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав
позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до
забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми,
забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у
справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Iнших підстав для застосування названих заходів закон не
передбачає.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є
достатньо обгрунтоване припущення господарського суду, що невжиття
таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання
судового рішення.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про
забезпечення позову, повинна обгрунтувати причини звернення із
такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог,
передбачених ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обов'язковим є подання
доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується
застосування певного заходу до забезпечення позову.
Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
і розширеному тлумаченню не підлягає.
У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення
позову належать, зокрема, заборона іншим особам вчиняти дії, що
стосуються предмета спору.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд
має зді йснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо
необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо
забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів
сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності
зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом
позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити
фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення
господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання
порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних
законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу
(додатково дивись Iнформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006р.
№01-8/2776 ( v2776600-06 ) (v2776600-06)
, узагальнення Судової палати у
господарських справах ВСУ від 01.01.2004р. судової практики
вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
у частині регулювання
діяльності акціонерних товариств).
Розглядаючи питання про доцільність вжиття заходів до
забезпечення позову при розгляді спорів про визнання недійсним
рішення загальних зборів, суди мають виходити з того, що наслідком
визнання акта недійсним є втрата цим актом обов'язкового характеру
для осіб, яким він був адресований.
Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішень
загальних зборів відповідача.
Отже, висновок суду про необхідність забезпечення позову саме
шляхом заборони реєстратору, що здійснює ведення системи реєстру
власників іменних цінних паперів відповідача, вчиняти певні дії,
зазначені в оскаржуваній ухвалі, є помилковим, оскільки цей захід
не знаходиться у зв'язку з предметом позовних вимог. Тобто, у разі
задоволення позову суд ухвалить рішення про визнання недійсним
рішень загальних зборів відповідача, які відбулися 20.01.2006р.,
які з моменту ухвалення судового рішення втратять обов'язковий
характер для товариства відповідача.
При цьому, будь-які дії особи, про яку йде мова в
оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову, не можуть створювати
небезпеку утруднення чи неможливості виконання відповідного
судового рішення, оскільки у разі задоволення позову суд ухвалить
рішення, на виконання якого наказ не видається.
Отже, примусове виконавче провадження за цим рішенням не
здійснюється (за винятком рішення в частині стягнення судових
витрат), і тому небезпека утруднення чи неможливість виконання
відповідного судового рішення не виникає.
Окрім того, судами двох інстанцій не враховано, що заборона
реєстратору, що здійснює ведення системи реєстру власників іменних
цінних паперів відповідача, вчиняти певні дії, може призвести до
порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших власників
іменних цінних паперів (акціонерів) ВАТ "Євпаторійське РТП", які
не є учасниками даного судового процесу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої
інстанції неправильно застосував приписи ст.ст.66, 67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки застосування визначених ст.67 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
заходів, можливо лише у разі, якщо невжиття заходів до
забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному
випадку не вбачається.
Вказані порушення норм процесуального права не були усунуті
судом апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, оскаржувані ухвала та постанова не
відповідають нормам процесуального права, не грунтуються на
матеріалах справи, а тому підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Євпаторійське ремонтно-транспортне підприємство" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.03.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 08.05.2007р. у справі №2-11/3417-2007
скасувати.
3. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без
задоволення.
4. Справу направити до господарського суду Автономної
Республіки Крим.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя I.М.Васищак
Суддя В.М.Палій