820/2230/16 Про визнання протиправною відмову податкової інспекції зареєструвати ФОП як платника єдиного податку, оформлену окремим листом, та зобов`язання податкової Інспекцію зареєструвати ФОП як платника єдиного податку, шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку - 09.11.2021 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 (суддя Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 (головуючий суддя - Бершов Г.Є., судді - Курило Л.В., Ральченко І.М.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії,УСТАНОВИВ:У квітні 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інспекції, в якому просив: визнати протиправною відмову у реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку, оформлену листом від 15.03.2016 за № 3104/10/20-30-13-01-23; зобов`язати Інспекцію здійснити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 01.04.2016, шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.Обґрунтовуючи позов, ФОП ОСОБА_1 зазначив, що у 2015 році, який передував періоду, з якого він бажав перейти на спрощену систему оподаткування (з 2 кварталу 2016 року), виконав вимоги підпункту 3 пункту 3пункту 291.4 статті 291 та абзацу 2 підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України щодо неперевищення граничного обсягу виручки у 20000000,00 грн., установленого у 2015 році. Контролюючий орган протиправно відмовив позивачу у такому переході, мотивуючи свою відмову положеннями підпункту 3 пункту 291.4 пункту 291 Податкового кодексу України (2755-17) у редакції Закону України від 24.12.2015 № 909-VIII (909-19) , яка була чинна з 01.01.2016, щодо установленого граничного обсягу виручки у 5000000,00 грн., який у 2015 році не діяв.Харківський окружний адміністративний суд постановою від 24.05.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, у задоволенні позову відмовив повністю.ФОП ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 291.3 статті 291, пункту 292.16 статті 292, підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.08.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.09.2021 прийняв касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14.09.2021.Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.У справі, що розглядається, суди встановили, що ФОП ОСОБА_1 перебував на обліку у Інспекції та з 01.10.2014 був платником єдиного податку.З 01.01.2016 ФОП ОСОБА_1 за власною ініціативою перейшов на загальну систему оподаткування.14.03.2016 ФОП ОСОБА_1 подав до Інспекції заяву про застосування з 01.04.2016 спрощеної системи оподаткування. До заяви позивач додав розрахунок доходу за попередній календарний рік, згідно з яким дохід підприємця за 2015 рік становив 16000000,00 грн. Інспекція листом від 15.03.2016 за № 3104/10/20-30-13-01-23 відмовила ФОП ОСОБА_1 у реєстрації платником єдиного податку третьої групи з тих підстав, що отриманий підприємцем у минулому (2015-му) році дохід перевищує встановлений у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 24.12.2015 № 909-VIII (909-19) , яка набрала чинності з 01.01.2016) граничний обсяг доходу для застосування спрощеної системи оподаткування - 5000000,00 грн.Відповідно до підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.Абзацом 1 пункту 292.16 статті 292 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.Згідно з абзацами 1-3 підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб`єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою.Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною у 2015 році до 01.01.2016) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.З 01.01.2016 положення підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України почали діяти у редакції Закону України від 24.12.2015 № 909-VIII (909-19) , відповідно до якої третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.Відмовляючи у задоволення заяви позивача про перехід на спрощену систему оподаткування, Інспекція, з висновками якої погодилися суди попередніх інстанції, виходила з того, що підприємець міг перейти з 2 кварталу 2016 року на спрощену систему оподаткування лише у разі неперевищення ним у 2015 році граничного обсягу доходу у розмірі 5000000,00 грн., який установлений з 01.01.2016.Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що такий висновок контролюючого органу суперечить положенням абзацу 2 підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), абзацом 2 якого прямо передбачено, що перехід на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб`єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.В свою чергу, календарним роком, що передує періоду переходу позивачем на спрощену систему оподаткування, є 2015 рік.Таким чином, протягом 2015 року суб`єкт господарювання повинен був керуватися та дотримуватися тих вимог пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, які були чинними у 2015 році.Поширення положень закону, що набрали чинності з 01.01.2016, на правовідносини, що існували у 2015 році, є порушенням статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що позивач протягом 2015 календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування - з 2 кварталу 2016 року, дотримався у цьому році вимог підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 31.12.2015) та не перевищив граничної суми доходу у розмірі 20000000,00 грн., яка дозволяла перебувати на спрощеній системі оподаткування. Отже, позивач мав право один раз протягом календарного року (у даному випадку з 2 кварталу 2016 року) здійснити перехід на спрощену систему оподаткування із загальної системи оподаткування. Те, що позивач до 01.01.2016 перебував на спрощеній системі оподаткування та з цієї дати перейшов на загальну систему оподаткування, не було перешкодою для переходу підприємцем на спрощену систему оподаткування з 2 кварталу 2016 року.З огляду на викладене, позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови Інспекції у реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку, оформленої листом від 15.03.2016 за № 3104/10/20-30-13-01-23, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у зв`язку з чим ухвалені у даній справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в цій частині із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у зазначеній частині.Щодо позовних вимог про зобов`язання Інспекції здійснити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 01.04.2016, шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує наступне.Згідно з Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.Отже, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.Окрім того, після визнання судом рішення контролюючого органу протиправним відповідний контролюючий орган має розглянути заяву позивача і прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. Підстав вважати, що відповідач допустить протиправну бездіяльність відсутні. З урахуванням наведеного, касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною відмови Інспекції у реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку, оформленої листом від 15.03.2016 за № 3104/10/20-30-13-01-23, із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. В решті постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 підлягають залишенню без змін.Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ч.1 ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмови у реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку, оформленої листом від 15.03.2016 за № 3104/10/20-30-13-01-23, і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у зазначеній частині.В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.