ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 р.
№ 12/161 ( rs681671 ) (rs681671)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів :
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС"
на рішення
господарського суду міста Києва від 11.04.2007
у справі
№12/161 ( rs681671 ) (rs681671)
господарського суду міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агро"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС"
про
стягнення суми,
за участю представників сторін від:
позивача: не з'явились
відповідача: Туліголовець А.Л. -за довіреністю від
11.01.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2007р.
(суддя Прокопенко Л.В.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з
обмеженою відповідальністю "ЮВС" на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю Агрофірма "Агро" 24064,59грн. боргу, 111,90грн.
пені, 242,66грн. державного мита та 118грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
місцевого господарського суду і направити справу на новий розгляд,
посилаючись на порушення норм процесуального права.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення
залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь
свого представника в судовому засіданні касаційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з встановлених у даній справі обставин.
Місцевим господарським судом встановлено, що 01.11.2006р.
сторони уклали договір №119/02, за умовами якого позивач
зобов'язався передати у власність відповідача 116,254 тони
цукрового буряка на суму 24064,59грн., а відповідач зобов'язався
прийняти продукцію та оплатити її.
При цьому суд встановив, що позивач свій обов'язок,
передбачений договором, виконав. Факт поставки відповідачу
цукрового буряка підтверджується накладною від 28.12.2006р. №70,
податковою накладною від 28.12.2006р. №173.
Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати
отриманої продукції не виконав, у зв'язку з чим заборгованість
перед позивачем становить 24064,59грн.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками
господарських відносин, регулюються ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, що
визначено ст.175 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до
вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до
виконання господарських договорів застосовуються відповідні
положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з урахуванням особливостей,
передбачених ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Так, в силу ст.526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши обставини
неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вказаного
договору, та з урахуванням вищенаведених норм законодавства,
дійшов законного і обгрунтованого висновку, що сума боргу в
розмірі 24064,59грн. доведена позивачем.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до юрисдикції
касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та
встановлення обставин відхилених господарським судом при розгляді
спору.
Згідно п.7.3 договору за неналежне виконання своїх
обов'язків, сторони несуть відповідальність у вигляді пені в
розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних
зобов'язань за кожний день такого невиконання.
Оскільки факт заборгованості Товариства з обмеженою
відповідальністю "ЮВС" перед позивачем підтверджений, місцевий
господарський суд, відповідно до ст.526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
дійшов правильного висновку про обов'язок відповідача сплатити
основний борг в зазначеній сумі, збільшений на розмір нарахованої
пені.
Доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом
норм процесуального права не знайшли свого підтвердження і
спростовуються матеріалами справи. Посилань на порушення чи
неправильне застосування судом норм матеріального права касаційна
скарга не містить.
За таких обставин, переглянуте у справі рішення
господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а
доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 11 квітня 2007
року у справі №12/161 ( rs681671 ) (rs681671)
залишити без змін, а касаційну
скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький