ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 р.
№ 2/277-05 ( rs876426 ) (rs876426)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "Херсонський целюлозно-паперовий комбінат"
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2007
у справі
№2/277-05 ( rs876426 ) (rs876426)
господарського суду Херсонської
області
за позовом
Виноградівської сільської ради
до
1) ВАТ "Херсонський целюлозно-паперовий комбінат" 2) ТОВ
"Орман-Транзит" 3) Приватного підприємця ОСОБА_1
треті особи
1) Цюрупинська районна рада 2) ДП Великопанівське
лісомисливське господарство 3) Херсонське обласне управління
лісового господарства
про
стягнення збитків,
за участю представників сторін від:
позивача:
Ващук Я.В. -за довіреністю від 04.07.2007р.
відповідачів:
1) Скриль С.А. -за довіреністю від 14.02.2007р., Новицький
С.А. -за довіреністю від 01.06.2007р. 2) не з'явились 3) не
з'явились
третіх осіб:
не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від
12.05.2006р. (суддя Скобєлкін С.В.), залишеним без змін постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2007р.
(судді Антонік С.Г. -головуючий, Шевченко Т.М., Кагітіна Л.П.),
позов задоволено в повному об'ємі; стягнуто з ВАТ "Херсонський
целюлозно-паперовий комбінат" на користь територіальної громади
с.Виноградове в особі Виноградівської сільської ради 450107,40грн.
збитків в зв'язку з незаконною порубкою і вилученням насаджень
тополю на земельних ділянках "Луки" та "Степок", що знаходяться на
території Виноградівської сільської ради і належать до земель
запасу; заборонено відповідачам та іншим особам вчиняти дії,
пов'язані з вирубкою та вивезенням лісових насаджень, що
знаходяться на земельній ділянці в урочищах "Степок" та "Луки"
загальною площею 662,10га на території Виноградівської сільської
ради Цюрупинського району Херсонської області; стягнуто з
відповідача-1 в доход державного бюджету 4501,07грн.державного
мита та на користь ДП "Судовий інформаційний цент" 118грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ВАТ "Херсонський целюлозно-паперовий комбінат" в касаційній
скарзі просить скасувати рішення та постанову і прийняти нове
рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.04.1998 року
листом за вих. №743 Акціонерне товариство "Херсонський
целюлозно-паперовий комбінат" звернулось до райдержадміністрації
Цюрюпінського району, в якому зазначило про відмову від земельних
ділянок загальною площею 762,6га в урочищах "Луки" і "Стпове", які
були раніше надані Товариству у користування для організації
лісосировинної бази відповідно до державного акту на право
постійного користування землею №23 від 13.02.1986 року та просило
розглянути питання щодо передачі державі зазначеної землі.
Відповідно до рішення Цюрюпинської районної ради №59 від
11.05.1998 року зазначені земельні ділянки загальною площею
762,6га були вилучені із землекористування ВАТ
"Целюлозно-паперовий комбінат" та в подальшому, відповідно до
рішень Цюрюпинської районної ради №45 від 11.09.1998 року та № 123
від 22.10.1999 року до земель запасу Виноградівської сільської
ради передані зазначені вище землі, в тому числі 387,1кв. м - в
урочищі "Луки" та 275га - в урочищі "Степок".
В 2005 році ВАТ "Херсонський целюлозно-паперовий комбінат",
не маючи будь-яких прав не земельні ділянки в урочищах "Луки" і
"Степок", здійснював дії, спрямовані на вирубку лісових насаджень
на вказаних землях. Про зазначене свідчать: договір
купівлі-продажу від 12.05.2005 року, за умовами якого відповідач-1
продав ТОВ "Орман-Транзит" насадження тополю канадського на
кореню, що розташовані на земельній ділянці на території
Виноградівської сільської ради в урочищах "Луки" та "Степок",
договором про надання послуг від 21.05.2005 року, укладеним між
відповідачами 2 і 3, за умовами якого відповідач-3 (ПП ОСОБА_1)
взяв на себе зобов'язання вирубати та перевезти насадження тополю
на перелічених вище земельних ділянках загальною кількістю 10000
тон за ціною 90 грн. за 1 тону.
Факт порубки лісових насаджень підтверджується протоколом про
порушення вимог лісового законодавства, складеного 31.05.2005 року
органами державного лісогосподарського об'єднання "Херсонліс",
актом перевірки дотримання земельного законодавства від 10.06.2005
року, складеним Цюрупинським районним відділом земельних ресурсів
за результатами відповідної перевірки, актами посадових осіб
Великокопанівського лісомисливського господарства та
Виноградівської сільської ради.
Задовольняючи позов і стягуючи з відповідача-1 збитки, суди
виходили з того, що неправомірними діями відповідача-1 завдано
збитки територіальній громаді в особі Виноградівської сільської
ради на суму 450107,40грн.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що судами двох інстанцій
не використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені
процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування
обставин справи.
Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Так, відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
до матеріальної основи органів місцевого
самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління
якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування
в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів
самоврядування захищаються у судовому порядку.
Суб'єктами права державної власності на землю виступають:
Верховна Рада України -на землі загальнодержавної власності
України; Верховна Рада Республіки Крим -на землі в межах території
Республіки, за винятком земель загальнодержавної власності;
обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних
депутатів -на землі в межах їх територій, за винятком земель, що
перебувають в загальнодержавній власності.
Відповідно до п. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної
ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких
порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані
з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування
завданих збитків.
Виходячи з аналізу наведених вище норм та положення п. 1 ст.
10 Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє
відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх
інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування,
визначені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, цим та іншими
законами.
Як представницький орган територіальної громади рада у
земельних відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта права
комунальної власності на землю, виконуючи надані їй територіальною
громадою повноваження і, відповідно, набуває статусу виконавчого
органу влади у системі органів самоврядування на території
населеного пункту.
Суди, розглядаючи спір та стягуючи на користь позивача
збитки, не встановили на підставі належних доказів приналежність
спірної земельної ділянки до комунальної чи державної власності;
чи знаходиться спірна земельна ділянка в адміністративних межах
Виноградівської сільської ради, яку визнано позивачем у даному
спорі.
При цьому суди не дослідили державний акт на право постійного
користування землею №23 від 13.02.1986 року, на підставі якого
спірні земельні ділянки були надані ВАТ "Херсонський
целюлозно-паперовий комбінат" у користування для організації
лісосировинної бази, та не дали оцінки тій обставині, що земельна
ділянка згідно цього акту знаходиться в колгоспі ім. ХХI з'їзду
КПРС Цюрупинського району Херсонської області.
Покладаючи відповідальність у вигляді відшкодування збитків
на ВАТ "Херсонський целюлозно-паперовий комбінат", суди залишили
поза увагою договір купівлі-продажу насадження тополю канадського
на кореню від 12.05.2005 року, укладений між відповідачем-1 та ТОВ
"Орман-Транзит", зокрема, в частині встановлення відповідальності
сторін.
Суди відхилили доводи відповідача-1 про те, що він є
власником насаджень тополя і вправі був ними розпоряджатися.
Однак, в судових рішеннях відсутні посилання на відповідні докази,
з урахуванням яких доводи відповідача-1 в цій частині були
відхилені.
Також колегія відзначає, що у відповідності зі статтею 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
наявні
докази підлягають оцінці у їх сукупності. Відхиляючи будь-які
доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази господарський
суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове
обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці
доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у судовому
акті лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається
рішення, є порушенням вимог статті 4-2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо рівності всіх
учасників судового процесу перед законом і судом.
За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть
вважатися законними і обгрунтованими.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого
господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають
скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи
слід врахувати наведене і вирішити скаргу відповідно до закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.3
ч.1 ст.111-9, 111-10, ст.111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
14.02.2007р. та рішення господарського суду Херсонської області
від 12.05.2006р. у справі №2/277-05 ( rs876426 ) (rs876426)
скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький