ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2007 р.
№ 2-2/19161-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка I.В.
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Сиваш" на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 березня
2007 року у справі № 2-2/19161-2006 за позовом Фонду майна АРК до
державного підприємства "Укрриба" та товариства з обмеженою
відповідальністю "Сиваш" про визнання недійсним договору оренди, -
Встановив:
У грудні 2006р. Фонд майна АРК звернувся до господарського
суду АР Крим з позовом до державного підприємства "Укрриба" (
далі - ДП ) та товариства з обмеженою відповідальністю "Сиваш" (
далі -ТОВ) про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна
№ 7 від 1 жовтня 2003 р., укладеного між відповідачем, посилаючись
на те, що спірний договір не відповідає вимогам закону.
Рішенням господарського суду АР Крим від 20 грудня 2006р. у
позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 6 березня 2007 р. рішення господарського суду АР Крим від 20
грудня 2006р. скасовано, прийнято нове рішення яким позов
задоволено, договір оренди нерухомого майна № 7 від 1 жовтня 2003
р. визнано недійсним.
У касаційній скарзі ТОВ просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм матеріального і процесуального права та
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Клопотання ДП "Укрриба" про відкладення розгляду касаційної
скарги, за відсутністю підстав для його задоволення, відхилено.
Доповідач : Гончарук П.А.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Предметом даного спору є визнання недійсним договору оренди
державного майна укладеного між ДП та ТОВ.
Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції,
з посиланням на ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дійшов висновку,
що оскільки рішенням господарського суду АР Крим у справі №
2-2/9612-2006 від 13-19 червня 2006р. встановлено, що даний
договір відповідає вимогам законодавства, містить в собі всі
необхідні істотні умови, то підстав для визнання його недійсним
немає.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове
рішення, суд апеляційної інстанції, посилався на те, що оскільки
на укладання спірного договору оренди ДП не було отримано дозволу
Фонду майна АР Крим і не погоджено розмір орендної плати, то він
не відповідає ст. 5, 10 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, п.2 Методики розрахунку і порядку
використання плати за оренду державного майна та Порядку надання
Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та
представництвами дозволів державним підприємствам, організаціям на
передачу в оренду цілісних майнових комплексів їх структурних
підрозділів та нерухомого майна, у зв'язку з чим підлягає визнанню
недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що діяв на
момент укладення договору.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
орендодавцями є: Фонд державного
майна України, його регіональні відділення та представництва -
щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних
підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до
статутних фондів господарських товариств, створених у процесі
приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.
Наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду
державного майна України за № 126/752 ( v0126555-03 ) (v0126555-03)
від 6 травня
2003р. "Про передачу гідротехнічних споруд" встановлено, що з
дозволу Фонду державного майна України (регіональних відділень)
орендодавцем гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутних
фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації
на базі підприємств рибного господарства, виступає ДП "Укрриба".
Встановивши, що ДП не було отримано дозвіл на укладення
договору та не погоджено розмір орендної плати, суд апеляційної
інстанції дійшов вірного висновку про те, що укладений договір не
відповідає вимогам законодавства та визнав його недійсним.
Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що
судом першої інстанції безпідставно застосовані положення ст. 35
ч.2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою передбачені підстави звільнення
від доказування, оскільки при розгляді справи № 2-2/9612-2006
господарського суду АР Крим Фонд майна АР Крим не був стороною у
справі.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають
фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, грунтуються на
правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням
процесуальних норм, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а
тому підстав для зміни або скасування постанови суду не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Сиваш" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 6 березня 2007 року у справі
№ 2-2/19161-2006 -без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк I.В.
Гончарук П.А.