ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 р.
№ 177/15-05
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко
В.С. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Трініті", смт Буча Київської області (далі -ТОВ
"Трініті")
на рішення господарського суду Київської області від
28.09.2005 та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 01.12.2005
зі справи № 177/15-05
за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів, м. Київ (далі - відділення Фонду)
до ТОВ "Трініті"
про стягнення штрафних санкцій у сумі 5 818 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
відділення Фонду -Кубишкіної Н.Г.,
ТОВ "Трініті" -Скрипко Т.Ю.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року відділення Фонду звернулося до
господарського суду Київської області з позовом про стягнення з
ТОВ "Трініті" 5 818 грн. штрафних санкцій за нестворення у 2004
році робочих місць для працевлаштування інвалідів на підставі
статей 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII ( 875-12 ) (875-12)
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
(далі -Закон).
Рішенням господарського суду Київської області від 28.09.2005
(суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2005
(колегія суддів у складі: суддя Федоров М.О. -головуючий, судді
Стахурський М.Ф., Рудченко С.Г.), позов задоволено: на користь
відділення Фонду стягнуто 5 818 грн. штрафних санкцій; на
відповідача віднесено судові витрати зі справи. Судове рішення
мотивовано невиконанням ТОВ "Добробут" обов'язку зі створення двох
робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році,
покладеного на нього Законом.
ТОВ "Трініті" звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову
місцевого та апеляційного господарських судів скасувати та
прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано
тим, що попередніми судовими інстанціями у розгляді справи невірно
застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема,
Закону.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.02.2006
касаційну скаргу ТОВ "Трініті" разом з матеріалами даної справи
передано для розгляду до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2007
ТОВ "Трініті" відмовлено у відкритті касаційного провадження у
справі, а касаційну скаргу повернуто до Вищого господарського суду
України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного
суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень,
прийнятих не за Кодексом адміністративного судочинства України
(далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими
інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення
касаційної скарги з урахуванням такого.
Згідно зі статтею 8 Закону державне управління в галузі
забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється
центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної
політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами
місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту
інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
26.09.2002 № 1434 ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
(далі -Положення), Фонд
соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного
управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної
політики України (далі -Мінпраці) та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на
Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з
Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах
граничної чисельності його працівників.
Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального
захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням
сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і
організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4
Положення).
Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями),
установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду
соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання
цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 28.12.2001 № 1767 ( 1767-2001-п ) (1767-2001-п)
, передбачено, що у разі
несплати підприємствами, установами організаціями, які не
забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в
установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх
стягнення в судовому порядку.
Таким чином, Фонд соціального захисту інвалідів та його
відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з
підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями,
зокрема, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених
статтею 20 Закону, реалізує владні управлінські функції, а право
відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах
визначено в законодавчому порядку.
Отже, даний спір є публічно-правовим і на нього згідно зі
статтями 4, 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
поширюється юрисдикція
адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в
постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи №
13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Пунктами 6 і 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні
положення" (в редакції, що діяла на момент прийняття місцевим
господарським судом рішення зі справи) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачалося, що:
- до початку діяльності окружного адміністративного суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), вирішуються відповідним
господарським судом за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
;
- після набрання чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
заяви і
скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових
відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви
(подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими
та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті
до набрання чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, розглядаються в
порядку, встановленому цим Кодексом.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 №
2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Касаційний перегляд рішень за такими справами
здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер,
місцевим і апеляційним господарськими судами в порушення вимог
статей 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
розглянуто в порядку господарського
судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006
зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 №
5/334-18/559 та інших.
Таким чином, розгляд господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій публічно-правового спору в порядку
господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної
перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку
адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові
рішення підлягають скасуванню згідно зі статтею 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
з передачею справи місцевому господарського суду для
розгляду за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 -111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Трініті" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від
28.09.2005 та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 01.12.2005 зі справи № 177/15-05
скасувати.
Справу передати до господарського суду Київської області для
розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суддя В. Москаленко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко