ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 липня 2007 р.
 
     № 41/125-05
 
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
     розглянувши касаційну скаргу відділення  виконавчої  дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань  України  у  Ленінському  районі  міста
Харкова
     на  рішення  господарського  суду  Харківської  області   від
04.10.2005
     та постанову Харківського  апеляційного  господарського  суду
від 05.12.2005
     зі справи № 41/125-05
     за позовом відділення виконавчої дирекції  Фонду  соціального
страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних
захворювань   України   у   Ленінському   районі   міста   Харкова
(далі -Відділення)
     до акціонерного товариства закритого типу "Харківський  завод
електромонтажних виробів № 1" (далі -Товариство), м. Харків,
     про стягнення 3 606,85 грн.,
     за участю представників сторін:
     позивача -Степаненко О.Ю.,
     відповідача -не з'явився,
                            ВСТАНОВИВ:
     У квітні 2005 року Відділення  звернулося  до  господарського
суду Харківської області з  позовом  про  стягнення  з  Товариства
надмірно сплачених за страховими виплатами коштів у сумі 3  606,85
грн. на підставі статті 5 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХIV
"Про  загальнообов'язкове  державне  соціальне   страхування   від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
         (далі -Закон № 1105)
та статей 2, 3, 6 Закону України "Про судоустрій" ( 3018-14 ) (3018-14)
         .
     Рішенням названого суду від 04.10.2005 (суддя Мінаєва  О.М.),
залишеним   без   змін   постановою   Харківського    апеляційного
господарського суду  від  05.12.2005  (колегія  суддів  у  складі:
Бондаренко В.П. -головуючий, судді Лакіза  В.В.,  Токар  М.В.),  у
позові відмовлено.
     Прийняті  судові  рішення  мотивовано  відсутністю   в   діях
Товариства будь-яких порушень, що призвели до перевитрат страхових
коштів.
     У касаційній скарзі до  Вищого  господарського  суду  України
Відділення з посиланням на статті 5, 35, 38, 55 Закону №  1105  та
статтю  5  Основ  законодавства  України  про  загальнообов'язкове
державне  соціальне  страхування  просить  рішення  місцевого   та
постанову апеляційного господарських судів скасувати внаслідок  їх
прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права та
прийняте нове рішення зі справи.
     Відзив на касаційну скаргу не надходив.
     Учасників  судового  процесу  відповідно  до   статті   111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) належним  чином  повідомлено  про  час  і
місце розгляду касаційної скарги.
     Перевіривши   повноту   встановлення   попередніми   судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального  і  процесуального  права,  заслухавши  представника
позивача, Вищий господарський  суд  України  дійшов  висновку  про
необхідність   часткового   задоволення   касаційної   скарги    з
урахуванням такого.
     Причиною виникнення даного спору є питання  про  те,  чи  має
відповідач  відшкодовувати   витрати   Відділення,   які   виникли
внаслідок  помилки  в  розрахунку  розміру  страхових  виплат,  що
здійснюються відповідно до законодавства  про  загальнообов'язкове
державне соціальне страхування.
     У зв'язку з  набранням  чинності  Кодексом  адміністративного
судочинства України (далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  з  01.09.2005
до    компетенції    адміністративних    судів    віднесено    усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
     Відповідно до  приписів  статті  4  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
правосуддя     в     адміністративних     справах     здійснюється
адміністративними  судами.   Юрисдикція   адміністративних   судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів,  для  яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
     Пункт 4 статті 17 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          визначає,  що  до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
     Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в  пункті  7
статті 3 КАС України: ( 2747-15 ) (2747-15)
          це  -  орган  державної  влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи  службова  особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих
повноважень.
     Правову  основу,  економічний   механізм   та   організаційну
структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування
громадян від нещасного  випадку  на  виробництві  та  професійного
захворювання, які призвели до втрати працездатності  або  загибелі
застрахованих на виробництві, визначає Закон  № 1105 ( 1105-14 ) (1105-14)
         .
     Відповідно до статей 15, 16, 18 цього Закону страхування  від
нещасного  випадку  здійснює  Фонд  соціального  страхування   від
нещасних  випадків  (далі  -  Фонд)  -   некомерційна   самоврядна
організація, що діє на підставі статуту,  який  затверджується  її
правлінням; управління Фондом здійснюється  на  паритетній  основі
державою,  представниками  застрахованих  осіб   і   роботодавців;
безпосереднє  управління  Фондом  здійснюють  його  правління   та
виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду  є
її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві
та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.
     Згідно з статтею 1 Цивільного кодексу України до  відносин  з
загальнообов'язкового державного соціального страхування  цивільне
законодавство не застосовується.
     Отже,  даний  спір  є  публічно-правовим  та  відповідно   до
приписів  статті  4  та  частини  другої  статті  17  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         (за відсутності встановленого законом  іншого  порядку
його  судового  вирішення)  на   нього   поширюється   компетенція
адміністративних судів.
     Пунктами  6  і  7  розділу  VII  "Прикінцеві   та   перехідні
положення"  (в  редакції,  що  діяла  на  час  прийняття  місцевим
господарським судом рішення зі  справи)  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
передбачалося, що:
     - до  початку  діяльності  окружного  адміністративного  суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам  відповідно
до ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  вирішуються  відповідним
господарським судом за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ;
     - після набрання чинності КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          заяви  і
скарги  у  справах,  що   виникають   з   адміністративно-правових
відносин, а також апеляційні, касаційні  скарги  (подання),  заяви
(подання) про перегляд судових рішень у зв'язку  з  нововиявленими
та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті
до набрання чинності  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  розглядаються  в
порядку, встановленому цим Кодексом.
     Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону України від  06.10.2005  №
2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
         ) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         передбачено,  що  до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних  судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам  відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          1991
року, вирішують у  першій  та  апеляційній  інстанціях  відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .  Касаційний  перегляд  рішень  за   такими   справами
здійснює Вищий  адміністративний  суд  України  за  правилами  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Проте  даний  спір,  який  має  публічно-правовий   характер,
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій в  порушення
вимог статей 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         після набрання чинності
КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          розглянуто  в  порядку   господарського
судочинства.
     Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006
зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  31.01.2006
касаційну  скаргу  Відділення  на  рішення   господарського   суду
Харківської  області  від  04.10.2005  та  постанову  Харківського
апеляційного  господарського   суду   від   05.12.2005   разом   з
матеріалами справи № 41/125-05 передано для  вирішення  до  Вищого
адміністративного суду України.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  01.06.2007
відмовлено  у  відкритті  касаційного  провадження  за  зазначеною
касаційною скаргою Відділення та її разом зі справою повернуто  до
Вищого господарського суду України, що  мотивовано  відсутністю  у
Вищого адміністративного  суду  України  повноважень  з  перегляду
судових  рішень,  постановлених  не  за  правилами   КАС   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Таким  чином,  розгляд  господарськими   судами   першої   та
апеляційної   інстанцій   публічно-правового   спору   в   порядку
господарського  судочинства  унеможливив   здійснення   касаційної
перевірки   прийнятих   ними   рішень   зі   справи   в    порядку
адміністративного судочинства,  внаслідок  чого  зазначені  судові
рішення підлягають безумовному скасуванню згідно з статтею  111-10
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Відповідну правову позицію викладено в постановах  Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007  зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
     У свою чергу, абзацом третім пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" (в редакції Закону України від  06.10.2005
№ 2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
         ) КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          встановлено,  що
після  початку   діяльності   окружного   адміністративного   суду
адміністративні   позови,   подані   до    відповідних    місцевих
господарських   судів   у   справах,   що    підсудні    окружному
адміністративному  суду,  передаються  цими  судами  до  окружного
адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.
     За  повідомленням  Державної  судової  адміністрації  України
("Урядовий кур'єр",  25.04.2007,  №  74,  стор.  16),  Харківський
окружний адміністративний суд розпочав діяльність з 25.05.2007.
     Керуючись  статтями  111-7,  111-9  -  111-12   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     1. Касаційну  скаргу  відділення  виконавчої  дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України у Ленінському районі міста Харкова
задовольнити частково.
     2.  Рішення  господарського  суду  Харківської  області   від
04.10.2005 та постанову Харківського  апеляційного  господарського
суду від 05.12.2005 зі справи № 41/125-05 скасувати.
     Справу передати до господарського  суду  Харківської  області
для  виконання  вимог  розділу  VII   "Прикінцеві   та   перехідні
положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
     Суддя В. Селіваненко
     Суддя I.Бенедисюк
     Суддя Б.Львов