ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 р.
№ 29/218-05-6863
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу комерційно-виробничої фірми
"Сателіт" (мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою
відповідальністю), м. Одеса,
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
01.12.2005
зі справи № 29/218-05-6863
за позовом заступника прокурора Приморського району міста
Одеси (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Одеського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
(далі -Відділення), м. Одеса,
до комерційно-виробничої фірми "Сателіт" (мале підприємство у
вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, далі -Фірма)
про стягнення 6 808,16 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року прокурор в інтересах держави в особі
Відділення звернувся до господарського суду Одеської області з
позовом про стягнення з Фірми 6 808,16 грн. штрафних санкцій за
нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів на
підставі статей 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII
( 875-12 ) (875-12)
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
(далі - Закон № 875).
Рішенням названого суду від 07.10.2005 (суддя Аленін О.Ю.),
залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 01.12.2005 (колегія суддів у складі:
Величко Т.А. -головуючий суддя, судді Бойко Л.I., Жукова А.М.),
позов задоволено. Прийняті судові рішення мотивовано невиконанням
Фірмою обов'язку зі створення робочих місць для працевлаштування
інвалідів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Фірма просить постанову апеляційного суду скасувати через
неправильне застосування ним норм матеріального та процесуального
права і прийняти нове рішення про відмову в позові.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Представники учасників у судове засідання не з'явилися.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення
касаційної скарги з урахуванням такого.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо
правомірності стягнення з відповідача штрафних санкцій,
передбачених статтею 20 Закону № 875 ( 875-12 ) (875-12)
.
У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного
судочинства України (далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
) з 01.09.2005
до компетенції адміністративних судів віднесено усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
Відповідно до приписів статті 4 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
правосуддя в адміністративних справах здійснюється
адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 4 статті 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначає, що до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7
статті 3 КАС України: ( 2747-15 ) (2747-15)
це - орган державної влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Згідно з статтею 8 Закону № 875 ( 875-12 ) (875-12)
державне
управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів
здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці
та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та
органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту
інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
26.09.2002 № 1434 ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
, Фонд соціального захисту
інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у
складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації
покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються
територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його
працівників.
За змістом статті 20 Закону № 875 ( 875-12 ) (875-12)
саме Фонду
соціального захисту інвалідів надано право стягнення
адміністративно-господарських санкцій за недодержання законодавчо
встановленого нормативу робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів.
Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється
юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію
викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі
справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Пунктами 6 і 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні
положення" (в редакції, що діяла на час прийняття місцевим
господарським судом рішення зі справи) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачалося, що:
- до початку діяльності окружного адміністративного суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вирішуються відповідним
господарським судом за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
;
- після набрання чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
заяви і
скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових
відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви
(подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими
та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті
до набрання чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, розглядаються в
порядку, встановленому цим Кодексом.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005 №
2953-IV ( 2953-15 ) (2953-15)
) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що до
початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Касаційний перегляд рішень за такими справами
здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер,
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій в порушення
вимог статей 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
після набрання чинності
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
розглянуто в порядку господарського
судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006
зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.01.2006
касаційну скаргу Фірми на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 01.12.2005 разом з матеріалами справи №
29/218-05-6863 передано для вирішення до Вищого адміністративного
суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2007
відмовлено у відкритті касаційного провадження за зазначеною
касаційною скаргою Фірми та її разом зі справою повернуто до
Вищого господарського суду України, що мотивовано відсутністю у
Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду
судових рішень, постановлених не за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, розгляд господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій публічно-правового спору в порядку
господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної
перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку
адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові
рішення підлягають безумовному скасуванню згідно з статтею 111-10
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
У свою чергу, абзацом третім пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" (в редакції Закону України від 06.10.2005
№ 2953-IV) КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що після початку
діяльності окружного адміністративного суду адміністративні
позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у
справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються
цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження
у справі ще не відкрито.
За повідомленням Державної судової адміністрації України
("Урядовий кур'єр", 04.07.2007, № 116, стор. 16), Одеський
окружний адміністративний суд розпочав діяльність з 03.07.2007.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу комерційно-виробничої фірми "Сателіт"
(мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою
відповідальністю) задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від
07.10.2005 та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 01.12.2005 зі справи № 29/218-05-6863 скасувати.
Справу передати до господарського суду Одеської області для
виконання вимог розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення"
Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I.Бенедисюк
Суддя Б.Львов