ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Відмовлено у порушенні провадження у справі на підставі ухвали Верховного Суду України (rs1062062) )
24 липня 2007 р.
№ 24-32/302-06-10132 (rs630055)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.I., -головуючого,
Мамонтової О.М.,
Удовиченка О.С.,
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Кагарлицький"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 08 травня 2007 року
у справі господарського суду№ 24-32/302-06-10132 (rs630055) Одеської області
за заявою
ТОВ "Югос"
до
ВАТ "Кагарлицький"
про
банкрутство,
арбітражний керуючий
ОСОБА_1,
за участю арбітражного керуючого ОСОБА_1,
встановив:
У жовтні 2006 року ТОВ "Югос" звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "Кагарлицький" у зв'язку з неспроможністю виконати наказ від 31.05.2005 р. у справі № 22/313-05-8311 про стягнення 257093,32 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2006 р. заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 25.10.2006 р. визнано грошові вимоги ТОВ "Югос", якого зобов'язано в десятиденний строк подати до офіційного друкованого орган оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Кагарлицький".
Оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Кагарлицький" було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" № 207 (3372) від 03.11.2006 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.01.2007 р. (суддя Оборотова О.Ю.) у прийнятті заяви Науково-виробничої господарської асоціації "Елко" про визнання кредитором до ВАТ "Кагарлицький" відмовлено.
Ухвала мотивована пропуском заявником тридцятиденного строку, встановленого ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.200 р. (колегія суддів у складі: Воронюк О.Л. -головуючий, Єрмілова Г.А., Лашин В.В.) ухвалу господарського суду Одеської області скасовано. Заяву Науково-виробничої господарської асоціації "Елко" задоволено, визнано кредиторські вимоги у сумі 352270 грн.
У касаційній скарзі ВАТ "Караглицький" просить постанову Одеського апеляційного господарського суду скасувати, ухвалу господарського суду Одеської області залишити без змін. В обгрунтування посилається на неповне з'ясування обставин судом другої інстанції, порушення норм матеріально та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Науково-виробнича господарська асоціація "Елко" звернулося до господарського суду Одеської області із про визнання кредитором боржника у сумі 352 270,00 грн. Вказувала, що вказана заборгованість боржника виникла за договором № 95 від 02.10.2002 р., укладеного між заявником та боржником, зобов'язання за яким боржником виконані не були, що встановлено постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. у справі № 26-31-3/203-03-5951. Зведене виконавче провадження про стягнення з ВАТ "Кагарлицький" боргів зупинено у зв'язку з порушенням справи про банкрутство.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у прийнятті заяви Науково-виробничої господарської асоціації "Елко", виходив з того, що із заявою про визнання кредитором заявник звернувся після закінчення строку, встановленого п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , посилаючись на вих. № 680 від 22.01.2007 р. канцелярії господарського суду Одеської області.
А тому дійшов висновку, що згідно з п. 5 ст. 31 Закону вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Апеляційний господарський суд, не погодився з висновком суду першої інстанції, скасував ухвалу від 26.01.2007 р.
Даний висновок є таким, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Виходячи зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обгрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В процедурі банкротства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обгрунтованість грошових вимог кредиторів.
Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, лише визнати або відхилити грошові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Кагарлицький" було надруковано в газеті "Голос України"" № 207 (3372) від 03.11.2006 р.< o:p>
Тридцятиденний строк для подачі кредиторської застави з дня опублікування оголошення закінчився 04.11.2006 р.
Науково-виробнича господарська асоціація "Елко" звернулася до господарського суду із заявою про визнання кредитором боржника. В підтвердження відправки листа заявником надано опис вкладення кореспонденції до цінного листа від 27.11.2006 р. та квитанцію № 1124 від 27.11.2006 р. ( а.с. 53, 157). Тобто, як правильно встановлено апеляційним господарським судом, що заява з вимогами до боржника подана своєчасно.
Доводи касаційної скарги про те, що відсутність конверту та штамп канцелярії суду 22.01.2007 р. дає підстави стверджувати про подачу заяви безпосередньо через канцелярію господарського суду Одеської області до уваги не приймаються.
Відповідно до ст. 33 ГПК України (1798-12) обов'язок доказування розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обгрунтовують його вимоги та заперечення.
Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки апеляційний суд розглянув вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією не приймаються до уваги.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України (1798-12) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України (1798-12) .
Відповідно до ст. 101 ГПК України (1798-12) апеляційний суд переглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У разі коли за результатами перевірки судом апеляційної інстанції буде встановлено, що судом першої інстанції неповно з'ясовані фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору; рішення, ухвала, постанова не повною мірою відповідають вимогам закону, апеляційна інстанція може скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення (ст.103 ГПК України (1798-12) ).
В контексті викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану апеляційний господарським судом такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, а тому підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Кагарлицький" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 травня 2007 року у справі № 24-32/302-06-10132 (rs630055) залишити без змін.
Головуючий - М.I. Хандурін
Судді О.М. Мамонтова
О.С. Удовиченко