ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 липня 2007 р.
 
     № 19/444
 
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
     розглянув касаційну скаргу Донецької  залізниці  Міністерства
транспорту України, м. Донецьк (далі - Донецька залізниця)
     на  рішення  господарського  суду   Донецької   області   від
09.03.2006 та
     постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
17.04.2006
     зі справи № 19/444
     за  позовом  Державної  інспекції  з  контролю  за  цінами  в
Луганській області,
     м. Луганськ (далі -Iнспекція)
     до Донецької залізниці
     про стягнення 1 650 грн.
     та зустрічним позовом Донецької залізниці
     до Iнспекції
     про визнання недійсним рішення.
     Судове засідання проведено за участю представників сторін:
     Iнспекції -не з'яв.,
     Донецької залізниці - Тимофєєвої Г.О.
     За   результатами   розгляду    касаційної    скарги    Вищий
господарський суд України
                            ВСТАНОВИВ:
     У грудні 2005 року  Iнспекція  звернулася  до  господарського
суду  Донецької  області  з  позовом  про  стягнення  з  Донецької
залізниці  штрафних  санкцій  в  сумі  1  650  грн.  за  порушення
державної дисципліни цін.
     Донецька  залізниця  подала  зустрічний  позов  про  визнання
недійсним рішення Iнспекції від 25.10.2005 № 214 щодо застосування
штрафних санкцій.
     Рішенням господарського суду Донецької області від 09.03.2006
(суддя Сушко  С.С.),  залишеним  без  змін  постановою  Донецького
апеляційного господарського суду від 17.04.2006 (колегія суддів  у
складі: суддя Калантай М.В. -головуючий, судді Старовойтова  Г.Я.,
Українська Р.М.), позов Iнспекції задоволено: стягнуто з Донецької
залізниці економічні санкції  в  сумі  1  650  грн.  та  102  грн.
державного  мита.  У  задоволенні  зустрічного  позову  відмолено.
Рішення місцевого та постанову  апеляційного  господарських  судів
мотивовано тим, що оспорюване рішення Iнспекції прийняте  в  межах
чинного законодавства, а тому є чинним і підлягає виконанню.
     Донецька залізниця звернулася до Вищого  господарського  суду
України з касаційною скаргою, в якій просить  названі  рішення  та
постанову  попередніх  судових  інстанцій  скасувати  та  передати
справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Відзив на касаційну скаргу не надходив.
     Сторони   відповідно   до   статті    111-4    Господарського
процесуального кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          (далі  -ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ) належним чином повідомлено про час і  місце  розгляду
касаційної скарги.
     Донецькою  залізницею  заявлено  клопотання   про   зупинення
провадження у  справі  №  19/444  з  огляду  на  її  звернення  до
Верховного Суду України з  касаційною  скаргою  на  ухвалу  Вищого
адміністративного суду України від 15.06.2007 з цієї справи.
     Згідно з частиною першою статті 79  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості
розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої  справи,
що розглядається іншим судом.
     Вищий  господарський  суд   України   дійшов   висновку   про
відсутність  підстав  для  задоволення  клопотання  про  зупинення
провадження у справі, оскільки відсутні докази прийняття Верховним
Судом України зазначеної касаційної скарги Донецької залізниці  до
провадження.
     Перевіривши правильність  застосування  попередніми  судовими
інстанціями норм процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України  дійшов  висновку  про  необхідність  скасування   рішення
місцевого та постанови апеляційного господарських судів  з  огляду
на таке.
     У зв'язку  з  набранням  чинності  Кодексу  адміністративного
судочинства України (далі - КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ) з  01.09.2005
до    компетенції    адміністративних    судів    віднесено    усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
     Відповідно до  приписів  статті  4  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
правосуддя     в     адміністративних     справах     здійснюється
адміністративними  судами.   Юрисдикція   адміністративних   судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів,  для  яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
     Пункт 4 статті 17 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          визначає,  що  до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
     Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в  пункті  7
статті 3 КАС України: ( 2747-15 ) (2747-15)
          це  -  орган  державної  влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи  службова  особа,
інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих
повноважень.
     Відповідно  до  приписів  частини  другої  статті  13  Закону
України  "Про  ціни  та  ціноутворення"  ( 507-12 ) (507-12)
          контроль   за
додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які
ці функції покладено Урядом  України.  Вказані  органи  здійснюють
контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими
громадськими організаціями.
     Згідно  з  пунктом  1  Положення  про  Державну  інспекцію  з
контролю за цінами, затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів
України від 13.12.2000 № 1819 ( 1819-2000-п ) (1819-2000-п)
        , Державна  інспекція
з контролю за цінами є  урядовим  органом  державного  управління,
який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.
     За змістом пункту 11 цього ж Положення Державна  інспекція  з
контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з
контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях,  містах
Києві  та  Севастополі,  які  становлять  єдину  систему   органів
державного контролю за цінами і мають права, передбачені  пунктами
5, 6 цього Положення.
     Пунктом  6  названого  Положення  визначено,  що   начальники
державних інспекцій з контролю за  цінами  та  їх  заступники  від
імені органів державного контролю за цінами приймають рішення  про
вилучення  до  відповідного  бюджету  сум   всієї   необгрунтовано
одержаної  підприємством,  установою,   організацією   виручки   у
результаті  порушення  державної  дисципліни  цін  та   штрафу   у
двократному  її  розмірі,   а   також   розглядають   справи   про
адміністративні  правопорушення   і   накладають   адміністративні
стягнення.
     Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього  поширюється
юрисдикція  адміністративних  судів.  Відповідну  правову  позицію
викладено в постановах Верховного Суду України від  17.01.2006  зі
справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
     Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону  України  від  06.10.2005)
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          передбачено,  що  до  початку  діяльності
окружних та  апеляційних  адміністративних  судів  адміністративні
справи,   підвідомчі    господарським    судам    відповідно    до
Господарського процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          1991
року, вирішують у  першій  та  апеляційній  інстанціях  відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .  Касаційний  перегляд  рішень  за   такими   справами
здійснює Вищий  адміністративний  суд  України  за  правилами  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Проте  даний  спір,  який  має  публічно-правовий   характер,
попередніми судовими інстанціями в порушення вимог  статей  1,  12
ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          після  набрання  чинності  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         розглянуто в порядку господарського судочинства.
     Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду судових рішень з публічно-правових спорів по
суті, що знайшло  відображення  й  у  постановах  Верховного  Суду
України від 17.01.2006 зі  справи  №  13/189,  від  24.01.2006  зі
справи № 11/268 та інших.
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  05.06.2006
касаційну скаргу Донецької залізниці  разом  з  матеріалами  даної
справи  передано  до  Вищого  адміністративного  суду  України  за
підсудністю.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  11.06.2007
касаційне провадження за названою касаційною  скаргою  закрито  та
скаргу разом зі справою передано  до  Вищого  господарського  суду
України з мотивів  відсутності  у  Вищого  адміністративного  суду
України повноважень з  перегляду  в  касаційному  порядку  рішень,
постановлених не за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Таким чином, розгляд місцевим та  апеляційним  господарськими
судами   публічно-правового   спору   в   порядку   господарського
судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки  прийнятих
ними рішень зі справи  в  порядку  адміністративного  судочинства,
внаслідок чого зазначені  судові  рішення  підлягають  безумовному
скасуванню згідно зі статтею  111-10  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          з
передачею справи до місцевого господарського  суду  для  виконання
вимог розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України.
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Відповідну правову позицію викладено в постановах  Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007  зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
     У свою чергу, згідно з абзацом третім пункту  6  розділу  VII
"Прикінцеві та перехідні положення" КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          після
початку    діяльності     окружного     адміністративного     суду
адміністративні   позови,   подані   до    відповідних    місцевих
господарських   судів   у   справах,   що    підсудні    окружному
адміністративному  суду,  передаються  цими  судами  до  окружного
адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито.
     За  повідомленням  Державної  судової  адміністрації  України
(газета  "Урядовий  кур'єр"   за   18.05.2007   №   86)   окружний
адміністративний суд Донецької області розпочав свою діяльність  з
21.05.2007.
     Керуючись  статтями  111-7,  111-9  -  111-11   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     1.  Касаційну   скаргу   Донецької   залізниці   Міністерства
транспорту України задовольнити частково.
     2.  Рішення  господарського  суду   Донецької   області   від
09.03.2006 та  постанову  Донецького  апеляційного  господарського
суду від 17.04.2006 зі справи № 19/444 скасувати.
     Справу передати до господарського суду Донецької області  для
виконання вимог розділу VII "Прикінцеві  та  перехідні  положення"
Кодексу адміністративного судочинства України.
     Суддя В. Селіваненко
     Суддя I. Бенедисюк
     Суддя Б. Львов