ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 липня 2007 р.
 
     № 05-6-45/110
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Самусенко С.С. -головуючого,
 
     Грека Б.М.,
 
     Плюшка I.А.,
 
     розглянувши матеріали касаційної скарги
     громадянина ОСОБА_1
     на постанову
     Київського апеляційного господарського  суду  від  18  квітня
2007 року
 
     у справі
     № 05-6-45/110
     господарського суду
     міста Києва
     за позовом
     громадянина ОСОБА_2
     до
     1. громадянина ОСОБА_1 2. громадянина ОСОБА_3
 
     про
     визнання права на набуття акцій, визнання недійсним  договору
та інше
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
     Громадянин ОСОБА_2, посилаючись на ст.ст.  13,  116,  203  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 81 ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  звернувся  до
господарського суду міста Києва із позовом до громадян ОСОБА_1  та
ОСОБА_3 про визнання недійсним договору  купівлі-продажу  акцій  в
частині зазначення особи покупця, визнання права на набуття  акцій
за позивачем, переведення прав та обов'язків покупця за  договором
купівлі-продажу акцій.
 
     Господарський суд міста Києва Ухвалою від 12.02.2007 у справі
№ 05-6-45/110  (суддя  Балац  С.В.)  у  прийнятті  позовної  заяви
відмовив за ст.ст. 12,  62  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  ст.167  ГК
України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  зазначивши,  що  даний  спір  не  стосується
реалізації корпоративних  прав  і  не  пов'язаний  зі  створенням,
діяльністю, управлінням та припиненням  діяльності  господарського
товариства, а тому не підвідомчий господарським судам України.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
18.04.2007   у   справі    №    05-6-45/110    (колегія    суддів:
головуючий -Кондес Л.О., судді -Куровський С.В., Михальська  Ю.Б.)
ухвалу господарського суду міста Києва від  12.02.2007  скасовано,
справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва.
 
     Апеляційний господарський суд,  посилаючись  на  ст.  12  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ст.81, 167 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , ст.ст.  10,
24,  41,  44  Закону   України   "Про   господарські   товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
        ,   вказав   на   безпідставність   відмови   місцевого
господарського  суду  у  прийнятті  позовної   заяви   громадянина
ОСОБА_2,  оскільки   з   матеріалів   справи   та   аналізу   норм
законодавства  України  вбачається,  що  даний   спір   стосується
реалізації корпоративних прав і підвідомчий господарським судам.
 
     У касаційній скарзі громадянин Ученик К.Л. просить  скасувати
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
18.04.2007 у справі  №  05-6-45/110  та  залишити  в  силі  ухвалу
господарського суду міста Києва  від  12.02.2007,  погоджуючись  з
доводами та висновками господарського суду першої інстанції.
 
     Вищим господарським судом України ухвалою  від  25.06.2007  у
справі № 05-6-45/110 порушено касаційне провадження.
 
     Сторони у справі процесуальним правом участі  їх  повноважних
представників сторін в судовому засіданні касаційної інстанції  не
скористалися.
 
     Заслухавши суддю-доповідача,  обговоривши  доводи  касаційної
скарги,   правильність   застосування   норм   матеріального    та
процесуального  права  апеляційним  господарським  судом,  колегія
суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно до п. 4  ч.  1  ст.  12  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
господарським   судам   підвідомчі   справи,   що   виникають    з
корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством  та
його учасником (засновником, акціонером), у тому числі  учасником,
який вибув, а також  між  учасниками  (засновниками,  акціонерами)
господарських товариств, що пов'язані із  створенням,  діяльністю,
управлінням  та  припиненням  діяльності  цього  товариства,  крім
трудових спорів.
 
     Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 167 ГК України  ( 436-15 ) (436-15)
          корпоративні
права - це права особи,  частка  якої  визначається  у  статутному
фонді   (майні)   господарської    організації,    що    включають
правомочності на участь  цієї  особи  в  управлінні  господарською
організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів)  даної
організації та активів у разі ліквідації останньої  відповідно  до
закону,  а  також  інші  правомочності,  передбачені  законом   та
статутними документами. Під корпоративними відносинами маються  на
увазі відносини, що виникають,  змінюються  та  припиняються  щодо
корпоративних прав.
 
     Відповідно  до  ст.  41  Закону  України  "Про   господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
         вищим органом  акціонерного  товариства  є
загальні збори товариства. Акціонери (їх представники), які беруть
участь у загальних зборах, реєструються із  зазначенням  кількості
голосів, яку має кожний учасник.
 
     Статтею 44 зазначеного Закону  України  встановлений  порядок
голосування на загальних зборах акціонерів,  який  проводиться  за
принципом: одна акція - один голос.
 
     Згідно статті 111-7 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          переглядаючи  у
касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна   інстанція   на
підставі  встановлених   фактичних   обставин   справи   перевіряє
застосування  судом   першої   чи   апеляційної   інстанції   норм
матеріального і процесуального права.
 
     Оскільки   господарським    судом    апеляційної    інстанції
встановлено, що в даному випадку має місце  позов,  що  стосується
участі в управлінні господарською діяльністю товариства за часткою
у його статутному фонді, тобто  правовідносини  сторін  виникли  з
корпоративних прав,  колегія  суддів  Вищого  господарського  суду
України погоджується з висновками господарського суду  апеляційної
інстанції про  підвідомчість  даного  спору  господарським  судам,
тобто  вважає   оскаржувану   постанову   такою,   що   відповідає
процесуальному та матеріальному законодавству України.
 
     Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи  касаційної  скарги
не знайшли свого  підтвердження  під  час  здійснення  касаційного
провадження, колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України
залишає оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без
змін відповідно до п.1 ч.1 ст.111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну   скаргу   громадянина   ОСОБА_1    залишити    без
задоволення.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
18.04.2007 у справі № 05-6-45/110 залишити без змін.
 
     Головуючий суддя С. Самусенко
 
     Судді: Б. Грек
 
     I. Плюшко