ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 р.
№ 5/448-8/170
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Волковицької Н.О. -головуючого
Гоголь Т.Г.,
Рогач Л.I.
за участю представників:
позивача
Кравченко Л.П. дов. від 25.09.2006 року
відповідача
Шамрая С.В. дов. від 01.01.2007 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
на рішення
від 17.05.2007 року господарського суду Полтавської області
у справі
№ 5/448-8/170 господарського суду Полтавської області
за позовом
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до
про
Відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет"
стягнення 14230,00грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось
до господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого
акціонерного товариства "Полтававтормет" про стягнення
14230,00грн. штрафу за невірно зазначену в накладній масу вантажу.
Рішенням від 14.11.2006року господарського суду Полтавської
області у задоволенні позову відмовлено.
За касаційною скаргою Державного підприємства "Придніпровська
залізниця" судове рішення було переглянуте в касаційному порядку і
постановою Вищого господарського суду скасоване, з направленням
справи на новий розгляд до господарського суду Полтавської
області.
При новому розгляді господарський суд Полтавської області
рішенням від 17.05.2007 року позовні вимоги задовольнив частково,
стягнувши з Відкритого акціонерного товариства "Полтававтормет" на
користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 426,90
грн. штрафу та відповідні судові витрати.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" подало до
Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення
господарського суду Полтавської області, в якій просить рішення
скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити касаційну
скаргу, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом
норм матеріального права, а саме: статей 24, 118, 122, 129 Статуту
залізниць України. Заявник зазначає, що суд невірно розуміє
поняття збитків, вважає посилання суду на приписи статті 551
Цивільного кодексу України недоречними.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх у судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з
матеріалів справи 04.04.2006 року по залізничній накладній №
43874445 на станцію Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці на
адресу ВАТ "Запоріжсталь" надійшов вантаж - лом чорних металів у
залізничному вагоні №67898379, відправленому зі станції Кременчук
Південної залізниці, відправник ВАТ "Полтававтормет".
На станції призначення на підставі договору було видано
вантаж одержувачу. У накладній від 31.03.2006 року значилось "лом
чорних металів, від 500 Т", маса брутто -58500 кг., тара -22900
кг., нетто -35600 кг.
05.04.2006 року за заявкою вантажоодержувача було проведено
контрольну перевірку маси вантажу у вагоні № 67898379, в ході якої
встановлено, що маса вантажу, вказана в графі "маса вантажу у кг.,
визначена відправником" не відповідає масі вантажу на станції
призначення, на підставі чого було складено акт БН №742388/259 від
05.04.2006 року, підписаний представником станції та представником
вантажоодержувача ВАТ "Запоріжсталь". Згідно комерційного акту
недовантаження вантажу склало 850 кг.
Приймаючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги
місцевий суд виходив із пункту 2.1 розділу 2 Правил оформлення
перевізних документів, затверджених наказом Міністерства
транспорту від 21.11.2000 року №644 ( z0863-00 ) (z0863-00)
та зареєстрованих
у Міністерстві юстиції 24.11.2000 року № 863/5084,
вантажовідправником заповнюються, зокрема, такі графи комплексу
перевізних документів, як то "відправник" -зазначається точне і
повне найменування установи, підприємства, організації, особи
відправника вантажу та його цифровий код; "Його поштова
адреса -зазначається поштова адреса відправника із назвою міста
або населеного пункту, району, вулиці та номера будинку. Графи
перевізних документів "Одержувач" і "Його поштова адреса"
заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник".
Колегія суддів погоджується із висновком суду, оскільки
пунктом 5.5 зазначених Правил вказано, що якщо під час перевезення
вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне
зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код,
назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф
згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України.
Крім того, пунктом 3 статті 551 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за
рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за
наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що господарський суд, приймаючи рішення,
має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір
неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що
порушила зобов'язання.
Судом першої інстанції зменшено суму штрафу та стягнуто 426,
90 грн., виходячи із тієї обставини, що ВАТ "Полтававтормет" у
повному обсязі оплатив тариф за доставку спірного вагону з
врахуванням вартості нестачі металобрухту у кількості 850 кг.,
відсутність у позивача збитків, невідповідність розміру штрафу
наслідкам порушення, факт, що вагон більше дванадцяти годин у ніч
з четвертого по п'яте квітня 2006 року знаходився без догляду та
охорони та не спростовано факт розкрадення металобрухту на
залізничній станції призначення Запоріжжя -Ліве.
Таким чином, враховуючи, що судом повно і всебічно розглянуто
всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку
наявним у матеріалах справи доказам касаційна інстанція не вбачає
підстав для зміни або скасування рішення.
Заперечення заявника, викладені у касаційній скарзі не
приймаються касаційною інстанцією до уваги, оскільки вони
розглядались судом та зводяться до намагань надати перевагу його
доказам над іншими та переоцінки наявних доказів, що відповідно до
статті 108 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не віднесено до повноважень Вищого господарського суду
України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Полтавської області від
17.05.2007 року у справі №5/448 -8/170 господарського суду
Полтавської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська
залізниця" без задоволення.
Головуючий Н. Волковицька
Судді Т. Гоголь
Л. Рогач