ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 р.
№ 2-5/13399-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Л. I. Рогач,
суддів :
Н.О. Волковицької,
Т.Г. Гоголь
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі
Автономної Республіки Крим
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
22.03.2006р.
у справі
№ 2-5/13399-2005
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Бурлюк"
до
Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі
Автономної Республіки Крим
про
спонукання списати безнадійну податкову заборгованість в сумі
23348,86 грн.
за участю представників:
позивача
Гордієвич А.О., дов. від 12.07.2007р.
№ 01-4/565
відповідача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені
належно)
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Бурлюк" звернулося до
господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про
спонукання ДПI у Бахчисарайському районі списати безнадійну
податкову заборгованість в сумі 23348,86 грн.
В обгрунтування позовних вимог ЗАТ "Бурлюк" посилався на
підпункт 18.2.1. пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до вимог
якого просить списати відповідача в зв'язку з форс-мажорними
обставинами - погодними умовами, безнадійний податковий борг по
сплаті до бюджету фіксованого сільгоспподатку у сумі 23348,86 грн.
ДПI у Бахчисарайському районі в АР Крим у відзиві на позов
просила залишити позов без задоволення, посилаючись на статтю 66
Закону України "Про Державний бюджет на 2005р." ( 2285-15 ) (2285-15)
та
підпункт "г" підпункту 18.2.1. пункту 18.2 статті 18 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000р. №2181-III, відповідно до яких у відповідача відсутні
підстави для списання безнадійного податкового боргу.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від
15.11.2005р. (суддя М.П.Гаврилюк) позов задоволено: зобов'язано
відповідача провести списання безнадійного податкового боргу ЗАТ
"Бурлюк" по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку у
сумі 23348,86 грн. та повернути позивачу 85,00 грн. державного
мита.
Судове рішення обгрунтоване статтею 94, статтями 161-163, 167
Кодексу адміністративного судочинства України та правомірністю
вимог позивача щодо списання податкового боргу згідно вимог статті
18 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, пунктом
4.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платниками
податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001р. №103.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 22.03.2006р. (судді: Градова О.Г.-головуючий, Дугаренко О.В.,
Фенько Т.П.) постанову Автономної Республіки Крим від 15.11.2005р.
залишено без змін на підставі статей 2, 12, 101, 103, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду
на повноту встановлення обставин справи, відповідність його
висновків обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач -ДПI у
Бахчисарайському районі - звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанови
господарських судів першої та апеляційної інстанцій.
Скаргу мотивовано доводами про порушення апеляційною
інстанцією норм матеріального права, а саме, підпункту 18.2.1.
пункту 18.2, підпункту 18.2.3 статті 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р.
№2181-III, пункту 5.5 Порядку списання безнадійного податкового
боргу платниками податків, затвердженого наказом ДПА України від
14.03.2001р. №103 ( z0016-02 ) (z0016-02)
, статті 66 Закону України "Про
Державний бюджет на 2005р." ( 2285-15 ) (2285-15)
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав. Відповідач у
справі не скористався правом на участь представника в судовому
засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з таких підстав.
Позовні вимоги про спонукання ДПI до списання безнадійного
податкового боргу в сумі 23348,86 грн. обгрунтовані посиланням на
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, Закон України "Про Державний бюджет на 2005р."
( 2285-15 ) (2285-15)
та Порядок списання безнадійного податкового боргу
платниками податків, затвердженого наказом ДПА України від
14.03.2001р. №103.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з
правомірності вимог позивача з огляду на вимоги статей 2, 12, 101,
103, 105 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, Закону України "Про Державний бюджет на
2005р." ( 2285-15 ) (2285-15)
та частини 2 статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Разом з тим, поза увагою суду апеляційної інстанції залишився
той факт, що в з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс
адміністративного судочинства України, і, приймаючи судовий акт у
цій справі, апеляційний господарський суд не врахував наступного.
Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності (далі -підприємства та організації), мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають право звертатися державні та інші
органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
визначена підвідомчість справ господарським судам.
Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт
владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень, є справою
адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Таким чином, у контексті зазначених норм Кодексу, справою
адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення
адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних
відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких
хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений здійснювати
управлінські чи контрольні функції щодо іншого (інших) суб'єктів,
а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та
приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Пунктами 2, 3 статті 10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
визначено, що Державні
податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,
районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові
інспекції здійснюють у межах своїх повноважень здійснюють контроль
за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати
податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік
платників податків, інших платежів, правильність обчислення і
своєчасність надходження цих податків, платежів.
Згідно підпункту 2.3.1. пункту 2.3 статті 2 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
органами,
уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є
виключно податкові органи.
Таким чином, відповідач, який є органом державної податкової
служби, виступає у даних правовідносинах не як суб'єкт
господарської діяльності, а як суб'єкт владних повноважень, що у
відповідності із підпунктом 4 пункту 1 статті 17 Кодексу
адміністративного судочинства України, надає йому право звертатись
з адміністративними позовами у випадках, встановлених законом.
Отже, державні податкові інспекції в районах у містах є
суб'єктами владних повноважень, які у відповідності із підпунктом
4 пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України
мають право звертатись з адміністративними позовами у випадках,
встановлених законом.
Суд апеляційної інстанції повинен був, проаналізувавши
суб'єктний склад та характер правовідносин, встановити, до
юрисдикції яких судів (господарських чи адміністративних)
віднесено спір за позовом ЗА "Бурлюк" до ДПI у Бахчисарайському
районі Автономної Республіки Крим щодо спонукання до списання
безнадійного податкового боргу, як підстави застосування підпункту
18.2.1. пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та Закону України "Про
Державний бюджет на 2005р." ( 2285-15 ) (2285-15)
Проте, даний спір апеляційною інстанцією розглянуто за
правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
з помилковим встановленням належної юрисдикції.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у першій та
апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України.
На порушення цих вимог суд апеляційної інстанції розглянув
справу та переглянув постанову суду першої інстанції у даній
справі, керуючись положеннями Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Розгляд справи у невірно обраній
процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг
прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
У відповідності із частиною 1 статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права.
Враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції, постанова апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню, а справа -направленню на
розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 43, 111-5, 111-7, пунктом 3 частини 1
статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим задовольнити
частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 22.03.2006р. у справі № 2-5/13399-2005 господарського суду
Автономної Республіки Крим скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Севастопольського
апеляційного господарського суду.
Головуючий Л. Рогач
Судді: Н. Волковицька
Т. Гоголь