ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 липня 2007 р.
 
     № 2-21/15356-2006
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
 
     головуючого судді
 
     Овечкіна В.Е.,
 
     суддів
 
     Чернова Є.В.,
 
     Цвігун В.Л.,
 
     розглянув касаційне подання
 
     Прокурора АР Крим
 
     на постанову
 
     від 26.03.07  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду
 
     у справі
 
     №2-21/ 15356-2006 господарського суду АР Крим
 
     за позовом
 
     Прокурора АР Крим в інт. держави в особі  Верховної  Ради  АР
Крим в особі:
 
     Бахчисарайської районної ради,
 
     Залізничненської сільської ради,
 
     Долиненської сільської ради
 
     до
 
     Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"
 
     Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
 
     філії  Дирекція  з  будівництва  і  експлуатації  газопроводу
Джанкой-Феодосія-Керч" ДП "Укртрансгаз"
 
     про
 
     стягнення 3 348 770,00 грн.
 
     у справі взяли участь представники
 
     від Генеральної Прокуратури України Iвченко прокурор  відділу
посв.218 від 04.10.04
 
     позивача:
 
     відповідача:
 
     Державного              акціонерного               товариства
"Чорноморнафтогаз" -Тітовський О.В. довір. №11/96 від 07.11.06
 
     Дочірньої    компанії     "Укртрансгаз"     НАК     "Нафтогаз
України" -Шаратов Ю.А., довір. №2-45 від 21.03.07
 
     ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням господарського суду АРК від 07.12.2006 р. відмовлено
у  стягненні  втрат  сільськогосподарського  і  лісогосподарського
виробництва внаслідок вилучення земельних ділянок для  будівництва
об'єкта  "Газопровід  Ялта-Форос-Севастополь"  у  зв'язку   з   їх
недоведеністю (судді Ч.Чонгова).
 
     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.03.2006 р. рішення місцевого суду залишено без змін  з  тих
же підстав (колегія суддів О.Котлярова, I.Антонова, В.Лисенко).
 
     В касаційному поданні прокурор просить скасувати  прийняті  у
справі судові акти і позовні вимоги задовольнити. Прокурор вважає,
що застосована судами постанова Ради міністрів АР Крим №  439  від
11.10.05 суперечить нормам земельного  законодавства,  а  пункт  2
цієї постанови втратив чинність  на  момент  прийняття  рішення  у
справі, оскільки його скасовано постановою Ради Міністрів АР  Крим
№ 151 від 05.04.06 р. за протестом прокурора АР Крим. Однак судами
зазначені факти в порушення вимог ст. 43 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
не досліджено.  Ними  не  надано  оцінку  доводам  прокурора  щодо
прийняття розпорядження  Бахчисарайською  райдержадміністрацією  №
618-р від 06.09.05 р., відповідно до якого ВАТ  "Чорноморнафтогаз"
зобов'язано у 2-х місячний термін  після  винесення  розпорядження
відшкодувати втрати сільськогосподарського  та  лісогосподарського
виробництва, яке прийняте на підставі  ст.207  Земельного  кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
         та постанови КМУ від 17.Х1.97 р.  №  1279.  Як
наслідок суді дійшли хибного висновку, що строк дії договорів  від
26.09.05 р. не закінчився, отже строк виконання  зобов'язань  щодо
рекультивації земельних ділянок та їх повернення не настав.
 
     Судами  неправильно  застосована  постанова  КМУ  №  284  від
19.04.93 р.  "Про  порядок  визначення  та  відшкодування  збитків
власникам землі та землекористувачам" ( 284-93-п ) (284-93-п)
        . Дана постанова
регламентує  відшкодування  збитків  внаслідок  протиправних   дій
особи,  яка  їх  завдала,  тоді  як  позовні   вимоги   у   справі
обгрунтовані ст.  207  ЗК  України  -внаслідок  вилучення  їх  для
потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським
виробництвом. Порядок визначення  втрат  сільськогосподарського  і
лісогосподарського  виробництва,  які  підлягають   відшкодуванню,
затверджено   постановою   КМУ   від   17.11.97    р.    №    1279
( 1279-97-п ) (1279-97-п)
        .Відшкодування  цих  втрат  регламентовано   окремими
нормами законодавства і здійснюється незалежно  від  відшкодування
збитків  власникам   землі   та   землекористувачам.   Неправильне
застосування судами норм  матеріального  та  процесуального  права
призвело до прийняття незаконних рішень, якими суттєво зачіпаються
інтереси держави у сфері земельних відносин.
 
     Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на  предмет
надання їм попередніми  судовими  інстанціями  належної  юридичної
оцінки  та  повноти   встановлення   обставин,   дотримання   норм
процесуального права, згідно з  вимогами  ст.111-5  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів  дійшла
висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
 
     Відповідно ст. 111-7  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові
рішення, касаційна інстанція на  підставі  встановлених  фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були встановлені у рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
 
     Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.
 
     У вересні 2005 року між Бахчисарайською райдержадміністрацією
та  державним  акціонерним   товариством   "Чорноморнафтогаз"   на
підставі розпорядження Бахчисарайської райдержадміністрації від 06
вересня 2005 року №618-р були укладені договори  оренди  земельних
ділянок, за якими орендодавець (позивач) надає, а Орендар  (перший
відповідач)  приймає  в  строкове  платне  користування   земельні
ділянки загальною площею 10,6180 га, 1,9758 га, 4,0623 га,  земель
промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і  другого
призначення на умовах оренди строком на три  роки  -  10,6180  га,
1,9758 га, 4,0623 га, для будівництва  та  обслуговування  об'єкту
"Газопровід Ялта-Форос-Севастополь.  Перемичка  між;  газопроводом
Сімферополь-Севастополь     та     газопроводом     -     відводом
Передове-Севастополь,  призначена  для  обслуговування   мешканців
територіальних рад і кабелю зв'язку в смузі відводу. Перша черга".
 
     Пунктом  2  укладених  договорів  визначено,  що   в   оренду
передаються земельні ділянки загальною площею 10,6180  га,  1,9758
га,  4,0623  га   земель   промисловості,   транспорту,   зв'язку,
енергетики, оборони і  другого  призначення  за  межами  населених
пунктів  Доліненської  сільської  ради,  Ароматненської  сільської
ради,   Залізничненської   сільської   ради,   землі   підприємств
транспорту за адресою: Автономна Республіка  Крим,  Бахчисарайська
районна рада, Доліненська сільська  рада,  Ароматненська  сільська
рада, Залізничненська сільська рада, за межами населених пунктів.
 
     У пункті 8 договору сторонами зазначено, що договір  укладено
на три роки на земельні ділянки: загальною площею  10,6180  га,  в
тому числі - ділянка № 3 площею 9,9400 га, - ділянка  №  4  площею
0,6780 га; площею 1,9758 га, площею  4,0574  га  в  тому  числі  -
ділянка № 1 площею 3,4856 га, - ділянка  №  2  площею  0,5718  га.
Земельні ділянки площею 0,0049 га, у тому числі ділянка 16  площею
0,0040 га, ділянка № 7 площею 0,0009 га строком на 49 років. Після
закінчення   строку   договору   орендар   зобов'язаний   провести
рекультивацію земельних ділянок і передати їх відповідним радам.
 
     Земельні  ділянки  передаються  в  оренду   для   будівництва
"Газопровід Ялта-Форос-Севастополь".  Перемичка  між  газопроводом
Сімферополь-Севастополь     та     газопроводом     -     відводом
Передове-Севастополь,  призначена  для  обслуговування   мешканців
територіальних громад і кабелю  зв'язку  в  смузі  відводу.  Перша
черга" (пункт 15 договорів).
 
     Після припинення дії договору орендар повертає  орендодавцеві
земельні ділянки в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому  він
одержав її в оренду.
 
     Орендодавець  у   разі   погіршення   корисних   властивостей
орендованих земельних ділянок, пов'язаних із зміною її стану,  має
право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами.
 
     Будівництво  газопроводу-перемички  Суворове-Залізничне  (між
газопроводом  Сімферополь-Севастополь   та   газопроводом-відводом
Передове-Севастополь), яке проводилося Дирекцією з будівництва  та
експлуатації газопроводу "Джанкой-Феодосія-Керч" ДК "Укртрансгаз",
є об'єктом соціального забезпечення і підпадає під дію статті  208
Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        ,  а  також,  під  пункт  3
Постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року за
№1279 ( 1279-97-п ) (1279-97-п)
         "Про  розміри  та  Порядок  визначення  витрат
сільськогосподарського  і  лісогосподарського   виробництва,   які
підлягають відшкодуванню ".
 
     Як    встановлено    господарським    судом,    згідно     із
листами -довідками Долиненської сільської ради від 16 березня 2006
року за № 01-10/49 та від  30  березня  2006  року  Ароматненської
сільської    ради    при     будівництві     газопроводу-перемички
Суворове-Залізничне на територіях земель цих сільських рад, роботи
взагалі не проводилися.
 
     На територіях, де роботи  велися,  у  встановленому  порядку,
були  проведені  роботи  з  рекультивації,  відновлення  верхнього
родючого шару грунтів. Це підтверджується довідками  Тінистівської
сільської  ради  від  13  грудня  2005  року  та  Залізничненської
сільської ради від 21 листопада 2005 року.
 
     Судами також встановлено, що комісії по  визначенню  розмірів
збитків не створювались в порядку, визначеному  Постановою  КМУ  №
284 від 19.04.93 р. ( 284-93-п ) (284-93-п)
        
 
     Строк дії договорів оренди земельних ділянок  від  26.09.2005
р. ще не закінчився, оскільки земля передана строком на  три  роки
та на 49 років. Строк  виконання  зобов'язань  щодо  рекультивації
земельних ділянок та їх повернення не настав.
 
     Суди  дійшли  висновку,  що  в   даному   випадку   не   може
застосовуватися ст.207  Земельного  кодексу  України  ( 2768-14 ) (2768-14)
        ,
оскільки судами встановлено, що вилучення земель не проводилось. В
договорах оренди обумовлено повернення земельних ділянок.
 
     Касаційна інстанція погоджується з цим висновком.
 
     Позов пред'явлений до суду на підставі ст.  ст.  207  та  208
Земельного кодексу України  ( 2768-14 ) (2768-14)
          про  відшкодування  втрат
сільськогосподарських угідь, лісових земель  як  основного  засобу
виробництва внаслідок вилучення їх для потреб,  не  пов'язаних  із
сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
 
     З  огляду  на  обставини,  встановлені  попередніми   судами,
відповідачам   в   оренду   передавались   землі    промисловості,
транспорту, зв'язку, енергетики,  оборони  та  інші,  а  не  землі
сільськогосподарських угідь, лісових земель  як  основного  засобі
виробництва. Останні з обороту не вилучалися.
 
     Колегія суддів погоджується з висновком попередніх судів  про
відсутність підстав для відшкодування втрат сільськогосподарського
і лісогосподарського виробництва.
 
     Доводи  прокурора  про   неправомірне   застосування   судами
постанови Ради Міністрів Автономної  Республіки  Крим  №  439  від
11.10.05, пункт 2 якої втратив чинність, оскільки  його  скасовано
постановою Ради Міністрів Автономної Республіки  Крим  №  151  від
05.04.06 за протестом прокурора АР Крим, не можуть  бути  прийняті
як підстави для скасування прийнятих у справі судових рішень.  Суд
апеляційної  інстанції  зазначив,  що  місцевий  суд  послався  на
визначену цією  постановою  наявність  ознак  об'єкта  соціального
забезпечення. Дві судові інстанції дійшли висновку, що будівництво
газопроводу-перемички   Суворове-Залізничне   (між    газопроводом
Сімферополь-Севастополь          та          газопроводом-відводом
Передове-Севастополь)  є  об'єктом  соціального   забезпечення   і
підпадає під дію статті 208 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        
та під  пункт  3  Постанови  Кабінету  Міністрів  України  від  17
листопада 1997р. за № 1279  "Про  розміри  та  порядок  визначення
втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які
підлягають  відшкодуванню"  ( 1279-97-п ) (1279-97-п)
          щодо   звільнення   від
відшкодування втрат. Додатково досліджувати  докази  та  обставини
справи не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
 
     Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про  те,  що
суди неправильно застосували Постанову Кабінету Міністрів  України
№ 284 від 19.04.1993р. "Про порядок  визначення  та  відшкодування
збитків власникам  землі  та  землекористувачам"  ( 284-93-п ) (284-93-п)
        .  У
ст.207 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
         зазначено, що втрати
сільськогосподарського    і     лісогосподарського     виробництва
компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам  землі
та землекористувачам. Постановою Кабінету Міністрів України № 1279
від  17.11.1997р.  ( 1279-97-п ) (1279-97-п)
          розмір  втрат  визначається   не
комісіями,  а  на  підставі  встановлених  нормативів   юридичними
особами у двомісячний термін після  затвердження  в  установленому
порядку проекту відведення їм угідь. Ця  помилка  не  призвела  до
прийняття неправильного судового рішення.
 
     Підстави для скасування  прийнятих  у  справі  судових  актів
відсутні.
 
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,  111-9,  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційне подання прокурора АР Крим залишити без задоволення,
а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
26.03.2007 р. у справі № 2-21/15356-2006 без змін.
 
     Головуючий, суддя В.Овечкін
 
     Судді: Є.Чернов
 
     В.Цвігун