Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

М. Остапенка,

Є. Борденюк, В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Білоцерківського районного споживчого товариства (РСТ)

на постанову

від 21.06.2007 року

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі

№ 584/7-06

за позовом

Білоцерківського РСТ

до

Василівської сільської ради Білоцерківського району Київської області

про

визнання права власності на нежитлове приміщення

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Москалюк В.В. (голова правління), Сітенок Л.В. (дов. від 19.07.2007)

Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обгрунтовуються наступними обставинами.

29.06.1999 року Узинським споживчим товариством передано Білоцерківському РСТ нежитлове приміщення - магазин № 53 в с. Василів, Білоцерківського району, Київської області, що підтверджується актом прийняття - передачі основних засобів, і з цього часу дане нерухоме майно знаходиться на балансі позивача. Позивачем здійснені роботи по ремонту переданого за вищевказаним актом об'єкту, на підтвердження чого складений акт приймання - здачі відремонтованих об'єктів за серпень 1999 року.

24.12.1999 року X сесія XXIII скликання Василівської сільської ради розглянула заяву Білоцерківського РСТ та прийняла рішення про виділення земельної ділянки під магазин № 53 "Промтоварний" у розмірі 619 м-2, за користування якою позивачем сплачується земельний податок.

26.06.2000 року XIV сесією XXIII скликання Василівської сільської ради прийнято рішення № 14-98 про визнання права власності за територіальною радою села Василів в особі Василівської сільської ради на об'єкти нерухомого майна, а саме, на нежитлове приміщення - магазин № 53 по вул. Леніна, 19, с. Василів, Білоцерківського району, Київської області.

Зважаючи на невідповідність даного рішення вимогам чинного законодавства, прокурором Білоцерківського району внесено протест з вимогою скасування Василівською сільською радою вищезазначеного рішення як незаконного, на виконання якого 29.05.2001 року XVIII сесія XXIII скликання Василівської сільської ради прийняла рішення про скасування рішення XIV сесії XXIII скликання № 14-98 як незаконного та затвердила магазин № 53 СК "Сервіс" по вул. Леніна, 19, с. Василів, Білоцерківського району, Київської області, за Білоцерківським РСТ.

Неодноразові звернення правління Білоцерківського РСТ до Василівської сільської ради з листами про повернення оригіналу свідоцтва про право власності на вищезазначені нежитлові приміщення для його скасування Білоцерківським МБТI та оформлення свідоцтва про право власності на позивача залишені пвідповідачем без задоволення, що мотивовано правом власності Василівської сільської ради на зазначене майно.

Зважаючи на безпідставне перебування спірного нежитлового приміщення у користуванні відповідача, що позбавляє позивача права розпорядження даним майном, Білоцерківське РСТ звернулося з позовом про визнання права власності.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.04.2007 року у справі № 584/7-06 (суддя Л. Мальована) позовні вимоги задоволені, за Білоцерківським РСТ визнано право власності на нежитлове приміщення, а саме: магазин № 53, що знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, с. Василів, вул. Леніна, 19, судові витрати покладені на відповідача.

Рішення суду мотивовано посиланням на положення статті 392 ЦК України (435-15) , відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Беручи до уваги обставини щодо скасування 29.05.2001 року рішенням Василівської сільської ради XVIII сесії XXIII скликання рішення XIV сесії XXIII скликання № 14-98 як незаконного, на підставі якого територіальною радою села Василів в особі Василівської сільської ради було отримано свідоцтво на право власності, та передання новим рішенням Білоцерківську РСТ, магазину № 53 СК "Сервіс" по вул. Леніна, 19, с. Василів, Білоцерківського району, Київської області, а також враховуючи те, що доказів прийняття будь-якого іншого рішення щодо спірного об'єкту відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України (1798-12) не надавалось, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2007 року (колегія суддів: Б. Ткаченко, О. Лобань, Р. Федорчук) рішення господарського суду Київської області від 13.04.2007 року у справі № 584/7-06 скасовано та прийняти нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Приймаючи постанову у справі господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірні нежитлові приміщення є правомірними, однак не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України (435-15) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 261 ЦК України (435-15) передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно зі статтею 267 ЦК України (435-15) сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з наведеного, Київський міжобласний господарський суд дійшов висновку про сплив строку позовної давності на захист права позивача за даним спором в червні 2004 року, зважаючи на скасування 29.05.2001 року рішенням Василівської сільської ради XVIII сесії XXIII скликання рішення XIV сесії XXIII скликання № 14-98 як незаконного, на підставі якого територіальною радою села Василів в особі Василівської сільської ради було отримано свідоцтво на право власності, та передання новим рішенням Білоцерківську РСТ магазину № 53 СК "Сервіс" по вул. Леніна, 19, с. Василів, Білоцерківського району, Київської області, при цьому, позивач звернувся за захистом свого порушеного права до суду в листопаді 2006 року.

Оскільки позивачем не надано доказів поважності причин пропуску ним строку позовної давності, господарський суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для поновлення строку позовної давності та відмовив у задоволенні позову.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Білоцерківське районне споживче товариство посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваної постанови матеріальних норм права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Матеріали справи свідчать, що нежитлове приміщення - магазин № 53 в с. Василів, Білоцерківського району, Київської області, відповідно до акту прийняття - передачі основних засобів 29.06.1999 року Узинським споживчим товариством передано Білоцерківському РСТ, і з цього часу дане нерухоме майно перебувало у володіння позивача, та не вибувало з нього, однак було порушеним прийняттям незаконного рішення XIV сесією XXIII скликання Василівської сільської ради про визнання права власності за територіальною радою села Василів в особі Василівської сільської ради на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Рішенням XVIII сесії XXIII скликання Василівської сільської ради право Білоцерківського РСТ на вищевказане майно було поновлене шляхом прийняття рішення про скасування рішення XIV сесії XXIII скликання як незаконного.

За наведених обставин, висновок господарського суду апеляційної інстанції про те, що позивачем пропущений строк на звернення за захистом свого порушеного права до суду з позовом про визнання права власності на нежитлове приміщення, є хибним, оскільки вказаний об'єкт нерухомого майна не вибував з володіння Білоцерківського РСТ.

Виходячи з вищевикладеного, оскаржувана постанова у справі підлягає до скасування, а рішення має бути залишено без зміни як правомірне та обгрунтоване.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківського РСТ задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.06.2007 року у справі № 584/7-06 скасувати.

Рішення господарського суду Київської області від 13.04.2007 року у справі № 584/7-06 залишити без зміни.