ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2007 р.
№ 17/311-06-10861
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Ходаківської I.П.
суддів:
Савенко Г.В.
Данилової Т.Б.
перевіривши матеріали касаційної скарги
Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України
на рішення
у справі
від 07.02.2007 року господарського суду Одеської області
№17/311-06-10861
господарського суду Одеської області
за позовом
Придунайського Iзмаїльського районного Козацького Товариства
до
про
Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України
усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
за участю представників сторін:
позивача: Гуляєва А.А. дов. № 17 від 30.05.07
відповідача : Павловський В.Р. дов. № 673 від 29.11.06
Склад судової колегії змінено за розпорядженням заступника
Голови Вищого господарського суду України від 18.07.2007 року за №
02-12.2/169.
У зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду
України Першикова Є.В. у відпустці, призначено колегію суддів у
складі: головуючого -Ходаківської I.П., суддів: Савенко Г.В.,
Данилова Т.Б.(зазначене розпорядження міститься в матеріалах
справи).
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 19.07.07 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.02.2007
року позов Придунайського Iзмаїльського районного Козацького
Товариства до Військової частини 1474 Державної прикордонної
служби України про усунення перешкод у користуванні земельною
ділянкою -задоволено.
Зобов'язано Військову частину 1474 Державної прикордонної
служби України усунути перешкоди у користуванні Придунайському
Iзмаїльському районному Козацькому Товариству орендованою
земельною ділянкою, площею 29,412 га на території Кислицької
сільської ради (поза межами населеного пункту) Iзмаїльського
району Одеської області з боку військової частини 1474 Державної
прикордонної служби України шляхом звільнення військовою частиною
земельної ділянки площею 29,412 га на території Кислицької
сільської ради (поза межами населеного пункту).
Вирішено питання щодо сплати судових витрат та державного
мита.
Не погоджуюсь з прийнятим рішенням суду, до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою звернулась
Військова частина 1474 Державної прикордонної служби України. В
поданій скарзі скаржник просить рішення господарського суду
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду
Одеської області. Обгрунтовуючи касаційні вимоги скаржник
зазначив, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та
процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
дійшла висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з
наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
встановлених у даній справі обставин.
Як встановлено судом, Iзмаїльська державна адміністрація
(далі - РДА) видала розпорядження від 25.09.2003 року за №
691/А-2003 "Про надання Придунайському Iзмаїльському районному
Козацькому Товариству (далі - Товариство) земельної ділянки площею
29,412 га земель сільськогосподарського призначення та водного
фонду, що віднесені до земель запасу (за межами н пункту) на
території Кислицької сільської ради", яким передала в
довгострокове користування на умовах оренди на 47 років вказану
земельну, яка є часткою раніше орендованої землі, Товариству.
На підставі зазначеного розпорядження між РДА і Товариством
27.10.2003 року було укладено договір оренди земельної ділянки
площею 29,412 га з господарського використання її Товариством
терміном на 47 років. Зазначений договір був нотаріально
засвідчений 27.10.2003 року за реєстраційним номером №18-60,
зареєстрований в Iзмаїльському районному відділі земельних
ресурсів за № 08-121 29.10.2003 року.
Тобто, Товариство отримало зазначену земельну ділянку у
користування у відповідності до чинного законодавства - на
підставі рішень відповідних органів місцевого самоврядування і
виконавчої влади шляхом укладення договору оренди.
У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
договір оренди, укладений між РДА і Товариством
27.10.2003 року земельної ділянки площею 29,412 га з метою
господарського використання її Товариством терміном на 47 років,
як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду
справи, оскільки його недійсність прямо не встановлено законом, та
він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим
договором має виконуватися належним чином.
Скаржник проти позовних вимог заперечує. В обгрунтовування
заперечень зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України
"Про Збройні Сили України" ( 1934-12 ) (1934-12)
від 06.12.1991року №
1934-ХII - земля, води, інші природні ресурси, а також майно,
закріплені за військовими частинами, військовими навчальними
закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є
державною власністю, належить їм на праві оперативного управління
та звільняються від сплати усіх податків., тому відповідач вважає,
що земельна ділянка військового містечка № 1 (с. Кислиця) та всі
об'єкти (будівлі) розташовані на ній, знаходились у постійному
користуванні у військових організаціях і в порядку
правонаступництва на даний час знаходяться на балансі та у
користуванні військової частини 1474, тобто дана ділянка с
державною власністю і за основним цільовим призначенням
відносяться до категорії земель оборони і не може перебувати в
оренді у позивача.
Однак із зазначеним не можна погодитись, оскільки при
розгляді справи за № 9/322-05-8840А судами було встановлено та
доведено, що в/ч 1474 у підтвердження своїх вимог не надала
жодного правовстановлюючого документу, що підтвердив би її право
власності або право користування земельною ділянкою площею 29,412
га на території Кислицької сільської ради (поза межами населеного
пункту). Окрім того, у вказаній постанові було зазначено, що
військова частина 1474 не є власником спірної земельної ділянки
або землекористувачем, тому вимоги усунути порушення неіснуючих у
позивача прав на спірну ділянку не грунтуються на законі і
задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти, встановлені рішенням господарського
суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що рішення
відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його
скасування не має.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Військової частини 1474 Державної
прикордонної служби України -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2007
року у справі № 17/311-06-10861 - залишити без змін.
Головуючий I.Ходаківська
Судді Г.Савенко
Т.Данилова