ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 р.
№ 31-8/338-06-10579 ( rs486106 ) (rs486106)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мележик Н.I. - головуючого,
Подоляк О.А.,
Козир Т.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2007р.
у справі № 31-8/338-06-10579 ( rs486106 ) (rs486106)
господарського суду Одеської області
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково -виробниче підприємство
"Сан-про"
за участю третьої особи, що не
заявляє самостійних вимог на
предмет спору на стороні позивача: ПП фірми "Асоль"
про зобов'язання передати майно та стягнення 70 066,42 грн.
за участю представників:
третьої особи - не з"явились
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача - Ткач С.Г.
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2006 року Суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду
Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Сан-про" про
визнання договору оренди обладнання від 14.12.2004 року таким, що
припинив дію з 01.10.2006 року, про зобов'язання останнього
повернути установку гомогенізуючу ОДМ 5157, випуску 1987р. та про
стягнення з нього заборгованості по орендній платі з урахування
інфляційних витрат у розмірі 68 263,30 грн., 3% річних у розмірі 1
803,12 грн. та судових витрат.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.03.2007
року (суддя Лєсогоров В.М.) позов задоволено частково, стягнуто з
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче
підприємство "Сан-про" на користь Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 36 000 грн. - заборгованості по
орендній платі, 281,54 грн. - витрат по сплаті державного мита та
35,69 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2007 року (судді: Андрєєва Е.I., Мацюра П.Ф., Ліпчанська
Н.В.) рішення господарського суду Одеської області від 01.03.2007
року у справі №31-8/338-06-10579 ( rs486106 ) (rs486106)
скасовано, у позові
відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 26.04.2007 року, а рішення господарського
суду Одеської області від 01.03.2007 року залишити без змін. В
обгрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом
апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального
права та порушено норми процесуального права, що призвело до
прийняття незаконних рішень та постанови.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків
про те, що суд апеляційної інстанції, в порядку ст. ст.4-3, 4-7,
43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повно і об'єктивно розглянув в
судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; підставно
спростував необгрунтовані висновки місцевого господарського суду;
дослідив подані сторонами в обгрунтування своїх вимог і заперечень
докази.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і
вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтував
тим, що відповідач не сплачував йому, як новому кредитору за
договором уступки права вимоги від 12.09.2006 р., орендну плату за
користування обладнанням, одержаним на підставі договору від
14.12.2004р. від ПП фірми "Асоль".
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач стверджував про
відсутність договірних відносин між ним та ПП фірмою "Асоль" та
посилався на те, що будь-якого обладнання від останньої в оренду
не приймав.
Крім того, відповідач вказував на те, що наявні в матеріалах
справи договір та накладна підписані ОСОБА_1, який на той час
займав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "Сан-про". За період керівництва
підприємством ОСОБА_1 у фінансових документах відсутні будь-які
докази орендних відносин з фірмою "Асоль".
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції
послався на достовірність договору оренди обладнання, укладеного
між ПП фірмою "Асоль" і ТОВ "Науково-виробниче підприємство
"Сан-про", виходячи з наданої позивачем накладної та погодився з
фактом отримання відповідачем вказаного в договорі обладнання,
щомісячна орендна плата якого складає 3 000 грн.
Висновки апеляційного господарського суду, якими спростовані
помилкові твердження місцевого господарського суду, та обставини,
на які посилався позивач в обгрунтування своїх вимог і заперечень,
грунтуються на доказах, наведених у постанові суду.
Зокрема, господарським судом апеляційної інстанції зазначено,
що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам відповідача
щодо неотримання ним вказаного обладнання та правильності
оформлення директором ТОВ "Науково-виробниче підприємство
"Сан-про" -ОСОБА_1 первинних документів з відображенням спірного
обладнання у фінансових звітах останнього за 2005 рік та передачу
останнім будь-якого обладнання в оренду відповідачу.
Звертаючи увагу на невиконання жодною із сторін вищевказаного
договору, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про
відсутність правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з
не доведенням позивачем, в силу статті 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставин, на які він
посилається, як на підставу своїх вимог.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За
загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається
на особу, яка посилається на ці обставини.
Відтак, судова колегія прийшла до висновку про правомірність
та обгрунтованість оскаржуваної постанови, яка відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами
та доповненнями.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не
знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи
скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія
суддів не вбачає.
За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанції
відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід
залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
26.04.2007р. у справі № 31-8/338-06-10579 ( rs486106 ) (rs486106)
залишити
без змін.
Головуючий суддя
Н.I.Мележик
Судді
О.А.Подоляк
Т.П.Козир