ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
 
     18 липня 2007 р.
 
 
 
     № 14/433
 
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Божок В.С. -головуючого,
     Костенко Т.Ф.,
     Коробенко Г.П.
 
 
 
     розглянувши матеріали
     касаційної скарги
     Приватного підприємства "Зірка", м. Кременчук
 
 
 
     на постанову
     Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від
26.03.2007р.
 
 
 
     у справі
     господарського суду Полтавської області
 
 
 
     за позовом
     Приватного підприємства "Зірка", м. Кременчук
 
 
 
     до
     Відкритого     акціонерного      товариства      "Полтавський
хлібокомбінат", м. Полтава
 
 
 
     про
     стягнення 106 951, 50 грн.
 
 
 
     за участю представників:
 
     позивача: Чернявський К.А. дор. б/н від 24.07.2007р.,
 
     відповідача: не з'явився,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Приватне  підприємство  "Зірка"  звернулось  з   позовом   до
Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат" про
стягнення 106 951,50 грн. боргу, з яких: 100 000,00 грн. -основний
борг та 6 951,50 грн. - пеня, з підстав несвоєчасної  та  неповної
оплати відповідачем послуг по охороні його виробничих об'єктів.
 
     Рішенням  господарського   суду   Полтавської   області   від
14.12.2006р. з даної справи позов задоволено.
 
     Рішення обгрунтовано ст. ст.  509,  510,  526,  527,  610  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
         та ст. 193, 230, 233 ГК України  ( 436-15 ) (436-15)
          та
доведеністю  вини  відповідача  в  невиконанні  взятих   на   себе
зобов'язань.
 
     Постановою     Київського      міжобласного      апеляційного
господарського суду від 26.03.2007р. рішення  господарського  суду
Полтавської області від 14.12.2006р. у справі № 14/433  скасовано.
Провадження у справі в частині стягнення боргу в  сумі  75  500,00
грн. припинено на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          в
зв'язку з відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено за
недоведеністю позовних вимог.
 
     Не погоджуючись з  вказаною  постановою  у  даній  справі  ПП
"Зірка" звернулось з касаційною скаргою до  Вищого  господарського
суду України, в якій просить  її  скасувати  та  залишити  в  силі
рішення місцевого господарського суду, мотивуючи  скаргу  тим,  що
судом неправильно застосовані та порушені  норми  матеріального  і
процесуального права, а саме  ст.  517,  526,  527,  601,  901  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        ,  ст.  9  Закону
України  "Про  бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність   в
Україні" ( 996-14 ) (996-14)
         та ст. 4-2, 4-3, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     У  відзиві  ВАТ  "Полтавський  хлібокомбінат"  на   касаційну
скаргу, останнє просить залишити постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського  суду  від  26.03.2007р.  у  справі  №
14/433 без змін.
 
     Відповідач  не  скористався  своїм  процесуальним  правом  на
участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
 
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та  процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного   судового   акту,   знаходить
необхідним  касаційну  скаргу  задовольнити  частково,  враховуючи
наступне.
 
     Як   встановлено   судом,   01.02.2005р.   між   ПП   "Зірка"
(виконавець)  та  ВАТ   "Полтавський   хлібокомбінат"   (замовник)
укладено  договір  №1  про  охорону  виробничих  об'єктів  (надалі
Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а  виконавець
приймає під охорону об'єкти, перераховані у переліку та плані,  що
додаються до договору.
 
     Спір  виник  з  підстав,  як  вважає   позивач,   невиконання
відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині  розрахунків
за послуги охорони за період квітень  -  травень  2006р.  на  суму
100000, 00грн.
 
     На  підтвердження  наданих  відповідачу  послуг   з   охорони
об'єктів та наявності заборгованості  за  спірний  період  позивач
надав суду копії актів прийому-здачі виконаних робіт та  рахунків,
акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.05.2006р., згідно  якого
заборгованість відповідача перед  позивачем  становить  76  000,00
грн.
 
     Дослідивши  представлені  позивачем  докази   та   врахувавши
часткову оплату відповідачем послуг в сумі 500  грн.,  апеляційний
господарський суд дійшов  висновку  щодо  підтвердження  наявності
заборгованості відповідача перед позивачем  на  час  звернення  до
суду в розмірі 75 500, 00 грн.
 
     Судом також  встановлено,  що  01.09.2006р.  ТОВ  "Євро-хліб"
(первісний кредитор) та  ВАТ  "Полтавський  хлібокомбінат"  (новий
кредитор) уклали договір № 120/06 про відступлення  права  вимоги,
відповідно до умов якого первісний  кредитор  відступає,  а  новий
кредитор набуває право  вимоги  від  ПП  "Зірка"  сплати  грошових
коштів  в  розмірі  96  258,  26  грн.,   що   становить   грошові
зобов'язання  останнього  за  договором  оренди  та  11  000,   00
грн. -грошові зобов'язання по оплаті вартості товарно-матеріальних
цінностей (п.1.2 договору № 120/06).
 
     12.09.2006р.  ВАТ  "Полтавський  хлібокомбінат"  направив  ПП
"Зірка" заяву за № 02/318 про  зарахування  зустрічних  однорідних
вимог ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" та ПП "Зірка" в  розмірі  82
251, 50  грн.  (в  тому  числі  6951,50  грн.  штрафних  санкцій),
відповідно   до   якої   вважає   припиненими   зобов'язання   ВАТ
"Полтавський  хлібокомбінат"  перед   ПП   "Зірка"   щодо   оплати
заборгованості за Договором № 1 про охорону виробничих об'єктів на
загальну  суму  82  251,  50  грн.  (з  урахуванням  санкцій)   та
зобов'язання ПП "Зірка" перед ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" щодо
оплати заборгованості за договором про відступлення права вимоги №
120/06, укладеного між  ВАТ  "Полтавський  хлібокомбінат"  та  ТОВ
"Євро-хліб", на загальну суму 82 251, 50 грн.
 
     Приймаючи до уваги вимоги ст. ст.  512-519,  601  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        ,  ст.  195   ГК   України   ( 436-15 ) (436-15)
        ,   згідно   яких
зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог
(оплата  коштів)  строк  виконання  яких  настав,  або  визначений
моментом  вимоги  за  заявою   однією   із   сторін,   апеляційний
господарський суд визнав за  правомірне  прийняти  зарахування  та
припинив провадження у справі в частині стягнення 75500 грн. боргу
відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         за відсутністю
предмету спору.
 
     В решті позовних вимог апеляційний господарський суд відмовив
в позові за  недоведеністю  позову,  в  тому  числі  і  в  частині
стягнення пені на суму 6951, 50 грн., з тих підстав,  що  оскільки
підставою оплати послуг відповідачем є  рахунки  виконавця  (п.5.1
Договору), доказів направлення яких позивачем  замовнику  суду  не
представлено, у позивача відсутнє право нарахування пені,  так  як
порушення відповідачем умов п. 5.2 Договору виникло з вини  самого
позивача  у  зв'язку  з  ненаправленням  відповідачу  рахунків  на
оплату, а відтак і відсутністю підстави платежу.
 
     Обгрунтованим визнається рішення, в якому  повно  відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду  про
встановлені   обставини   і   правові   наслідки   є   вичерпними,
відповідають дійсності і  підтверджуються  достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
     Постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним
вимогам,  оскільки  не  грунтується  на  всебічному,   повному   і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності.
 
     Так,  визнавши  за   правомірне   прийняти   зарахування   із
припиненням провадження у справі в частині стягнення 75500,00 грн.
боргу та відмовивши в решті позову,  в  тому  числі  і  в  частині
стягнення пені в сумі 6951, 50 грн., апеляційний господарський суд
не врахував заяву ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" від 12.09.2006р.
за № 02/318 про зарахування  зустрічних  однорідних  вимог  до  ПП
"Зірка" в розмірі 82 251,50  грн.,  яка  складається  з  основного
боргу в сумі 75300,00 грн. та пені в розмірі 6951,50 грн.
 
     Вказана заява є документом первинного бухгалтерського обліку,
який відповідно до ст. 9 Закону України " Про бухгалтерський облік
та  фінансову  звітність  в  Україні"   ( 996-14 ) (996-14)
           фіксує   факт
здійснення бухгалтерської операції.
 
     Прийнявши зарахування зустрічних  однорідних  вимог  лише  на
суму 75500,00 грн., що до  того  ж  не  відповідає  сумі  боргу  в
розмірі  75300,00  грн.  заявленої  відповідачем  до  зарахування,
апеляційний господарський суд тим  самим  вніс  зміни  в  документ
первинного  бухгалтерського  обліку   та   фінансовий   звіт   ВАТ
"Полтавський   хлібокомбінат",   що   чинним   законодавством   не
передбачено, а також безпідставно залишив без задоволення позов  в
частині  стягнення  штрафних  санкцій  на   суму   6951,50   грн.,
незважаючи на те, що відповідач визнав позов в цій частині як борг
перед  позивачем,  що  підтверджується  заявою   про   зарахування
зустрічних однорідних вимог.
 
     Крім того, визнавши достатніми та належними  доказами  надані
відповідачем копії договору оренди господарських споруд  №  1/09-1
від 01.09.2004р., укладеного між ПП "Зірка" і ТОВ "Євро-хліб", акт
приймання-передачі господарських споруд в оренду від  01.09.2004р.
та  рахунки-фактури  орендодавця  на  оплату  по   вищезазначеному
договору оренди на підтвердження заборгованості позивача  у  даній
справі перед ТОВ "Євро-хліб", апеляційний господарський суд дійшов
правильного  висновку  щодо  безпідставності  відхилення  місцевим
господарським судом заяви відповідача про  зарахування  зустрічних
однорідних вимог з тих підстав,  що  акт  взаємозвірки  станом  на
01.12.2006р., який вимагав суд 1-ї інстанції  у  сторін,  не  може
бути належним та допустимим доказом існування  боргу  у  вирішенні
даного спору, предметом якого є заборгованість відповідача  станом
на  31.05.2006р.,  однак  при  цьому  суд  не  звернув  уваги   на
відмінність об'єкту оренди,  яким  відповідно  до  п.1.1  договору
оренди та акту прийому -передачі є технічна  споруда  та  цегляний
паркан, а відповідно до рахунків-фактур - автостоянка.
 
     За  таких  обставин  колегія  вважає,  що  судами  першої  та
апеляційної інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали  та
обставини справи, що мають суттєве значення  для  розгляду  спору.
Порушення господарськими судами вимог ст. 43 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
          щодо
оцінки доказів на  підставі  всебічного,  повного  і  об'єктивного
розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності є
підставою  для   скасування   постанови   в   частині   припинення
провадження у справі та відмови в позові із  передачею  справи  на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
 
     Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-8,  111-9   -   111-12
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 26.03.2007р. у  справі  №  14/433  в  частині  припинення
провадження у справі та відмови в позові скасувати.
 
     В  решті  постанову  Київського   міжобласного   апеляційного
господарського суду від 26.03.2007р. з даної справи  залишити  без
змін.
 
     Справу направити до господарського суду  Полтавської  області
на новий розгляд.
 
     Головуючий суддя  В.С. Божок
 
     Судді: Т.Ф. Костенко
 
     Г.П. Коробенко