ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     18 липня 2007 р.
 
     № 7/172-2005
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого
     Кривди Д.С.,
     суддів:
     Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
 
     розглянувши касаційну скаргу
     Хустської ОДПI
     на постанову
     від 30.11.2005 Львівського апеляційного господарського суду
     та на рішення
     від 14.09.2005
 
     у справі
     №7/172-2005
     господарського суду
     Закарпатської області
     за позовом
     Хустської ОДПI
     до
     1.ТОВ "Атлант" 2.ПП ОСОБА_1
 
     про
     визнання недійсним договору купівлі-продажу
 
      за участю представників сторін
     від позивача:
     Майор В.О., дов.
     від відповідача 1:
     у засідання не прибули
     від відповідача 2:
     у засідання не прибули
 
                             ВСТАНОВИВ:
 
     Хустська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до
господарського суду Закарпатської області з позовом до  Товариства
з обмеженою відповідальністю  "Атлант"  та  Приватного  підприємця
ОСОБА_1  про  визнання  недійсним  укладеного  між   відповідачами
договору б/н від  05.11.04  на  підставі  ст.  207  Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Рішенням від 14.09.05 господарський суд Закарпатської області
(суддя Швед С.Б.) у задоволенні позову відмовив.
 
     Постановою від 30.11.05 Львівський апеляційний  господарський
суд (колегія суддів у складі: Бойко С.М. -головуючий,  Бонк  Т.Б.,
Марко Р.I.) рішення суду першої інстанції залишив без змін.
 
     Ухвалою від 05.07.07 Вищий господарський суд України  порушив
касаційне провадження  за  касаційною  скаргою  позивача,  в  якій
заявлено вимоги про скасування рішення і  постанови  у  справі  та
задоволення позову новим рішенням.
 
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали  справи,  Вищий  господарський  суд  України
вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає   задоволенню   частково,
виходячи з наступного.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів  справи,   Хустська   об'єднана
державна податкова інспекція звернулась до господарського  суду  з
позовом  про  визнання  недійсним  укладеного  між   відповідачами
договору б/н від  05.11.04  на  підставі  ст.  207  Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        .
 
     Таке звернення  позивача  зумовлено  тим,  що  вказана  норма
передбачає  визнання  недійсним  господарського  зобов'язання   як
такого, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою,  яка
завідомо суперечить інтересам держави  і  суспільства,  на  вимогу
однієї з сторін або відповідного органу державної влади.
 
     Згідно з п. 11 ч. 1  ст.  10  Закону  України  "Про  державну
податкову  службу  в  Україні"   ( 509-12 ) (509-12)
           державні   податкові
інспекції  подають  до  судів  позови  до  підприємств,   установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в
доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в  інших
випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав.
 
     Отже, даний спір  стосується  реалізації  податковим  органом
своїх функцій як органу державної влади, що визначає статус  цього
органу в спірних правовідносинах як суб'єкта владних  повноважень.
Відтак  вказані   правовідносини   за   способом   виникнення   та
регулятивним характером є адміністративними.
 
     Проте  господарським  судам  підвідомчі  справи,  коли  склад
учасників спору  відповідає  ст.  1  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  а
правовідносини,  щодо  яких  виник  спір,   носять   господарський
характер.
 
     На спори ж  за  зверненням  суб'єкта  владних  повноважень  у
випадках,   встановлених    законом,    поширюється    компетенція
адміністративних  судів  згідно  з  п.  4  ч.  1  ст.  17  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , який  у  ст.  3
визначає терміни наступним чином:
 
     - суб'єкт владних повноважень -орган державної  влади,  орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова  особа,  інший
суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на
основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих
повноважень;
 
     - спр ава адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна
справа)  -   переданий   на   вирішення   адміністративного   суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі  сторін  є  орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова  особа  або   інший   суб'єкт,   який   здійснює   владні
управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на
виконання делегованих повноважень.
 
     Отже,   виходячи   з   суб'єктного   складу   та    характеру
правовідносин, даний спір є публічно-правовим, тому після набрання
01.09.05 чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          підлягає  вирішенню  за
правилами цього кодексу, згідно з п. 6 Прикінцевих  та  перехідних
положень якого  до  початку  діяльності  окружних  та  апеляційних
адміністративних   судів   адміністративні   справи,    підвідомчі
господарським судам відповідно до  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          1991
року, вирішують у  першій  та  апеляційній  інстанціях  відповідні
місцеві та  апеляційні  господарські  суди  за  правилами  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     В порушення цих вимог суд першої інстанції розглянув справу в
порядку господарського судочинства і  суд  апеляційної  інстанції,
переглядаючи рішення у справі в апеляційному порядку,  не  звернув
увагу  на  ці  порушення.  Розгляд  справи   у   невірно   обраній
процесуальній судовій процедурі може  істотно  вплинути  на  обсяг
прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
 
     З огляду на таке оскаржувані рішення та  постанова  у  справі
підлягають  скасуванню,  провадження  у  господарській  справі  як
помилково  порушене  на  підставі  норм  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
підлягає припиненню згідно  з  п.  1  ч.  1  ст.  80  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , а позовну заяву з матеріалами справи слід передати до
господарського суду Закарпатської області на розгляд за  правилами
адміністративного судочинства.
 
     Керуючись ст.ст. 80, 108, 111-5, 111-7, 111-9-11 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     2. Рішення  господарського  суду  Закарпатської  області  від
14.09.05 та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 30.11.05 у справі №7/172-2005 скасувати.
 
     3.   Провадження   у   господарській    справі    №7/172-2005
господарського суду Закарпатської  області  припинити,  а  позовну
заяву  з  матеріалами  справи  передати  до  господарського   суду
Закарпатської області на розгляд  за  правилами  адміністративного
судочинства.
 
     Головуючий Д.Кривда
 
     Судді Г.Жаботина
 
     А.Уліцький