ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 р.
№ 6/50 ( rs599380 ) (rs599380)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод
феросплавів" на рішення господарського суду Донецької області від
18.04.2007 року у справі № 6/50 ( rs599380 ) (rs599380)
за позовом Відкритого
акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до
Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" про
стягнення вартості недопоставленої продукції,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення
вартості недопоставленої коксової продукції в сумі 19 247, 05 грн.
у зв'язку з виявленням недостачі поставленої продукції за
договором №1/103 від 22.12.2005 року, перевезену залізницею, та
яку ним було оплачено.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.04.2007
року в позові відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої
інстанції не переглядалося.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено і
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняте ним рішення скасувати та справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не
надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи і прийняте в ній судове рішення, обговоривши
доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2005 року між
сторонами було укладено догвовір№1/103, за умовами якого
відповідач зобов'язався поставити позивачу коксову продукцію на
умовах на умовах F.С.А., станція Єнакієве Донецької залізниці в
асортименті, за ціною та кількістю відповідно до специфікацій, які
є додатками до даного договору, а позивач - прийняти та оплатити
її вартість на умовах 100% передоплати за кожну узгоджену партію.
У березні-травні 2006 року відповідач за зазначеним договором
передав перевізнику для перевезення залізницею коксову продукцію,
яка надійшла позивачеві на станцію "Нікополь" Придніпровської
залізниці у вагонах, навантажених засобами відправника, на
відкритому рухомому складі та була видана позивачу перевізником у
порядку ст.52 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
без перевірки
кількості вантажу.
Рахунки, які були пред'явлені відповідачем до сплати за
поставлену коксову продукцію, були сплачені позивачем у повному
обсязі.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про
стягнення з відповідача вартості недопоставленої коксової
продукції за договором.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами було
укладено договір поставки на умовах F.С.А., станція постачальника
і відповідачем було здійснено передачу спірної продукції
перевізнику за залізничними накладними, що перевезена та видана
перевізником одержувачу.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про
відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення
з відповідача вартості недостачі за заявленими підставами й
обгрунтовано відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняте судове рішення відповідає
матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без
змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Нікопольський завод феросплавів" залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2007
року - без змін.
Головуючий суддя В. Перепічай
Судді I.Вовк
П. Гончарук