ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     18 липня 2007 р.
 
     № 2-19/5328-2006 (2-19/8095-2005)
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Мележик Н.I. - головуючого,
     Подоляк О.А.,
     Козир Т.П.
     розглянувши у відкритому
     судовому засіданні касаційну
     скаргу Приватного підприємства "Ремсервіс"
     на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
23.10.2006р.
     та постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду від 14.02.2007р.
     у справі № 2-19/5328-2006
     господарського суду Автономної Республіки Крим
     за позовом Приватного підприємства "Ремсервіс"
     до Закритого акціонерного товариства "Крим-Лада"
     про стягнення 23 407,41 грн.
     за участю представників:
     позивача - Борзунов В.I.
     відповідача - Новікова I.М.
                            ВСТАНОВИВ:
     В квітні місяці 2005 року Приватне  підприємство  "Ремсервіс"
звернулось до господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  з
позовом  про  стягнення  з   Закритого   акціонерного   товариства
"Крим-Лада" 18 202,55 грн. основного боргу, 2 863,54 грн. пені,  2
341,32 грн. інфляційних витрат та судових витрат,  посилаючись  на
не виконання відповідачем в установлений договором строк взятих на
себе зобов"язань щодо оплати отриманої продукції.
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
23.10.2006р. (суддя Мокрушин В.I.), залишеним без змін  постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від  14.02.2007
року у справі №2-19/5328-2006 (судді: Гонтар  В.I.,  Сотула  В.В.,
Горошко  Н.П.)  в  задоволенні  позову  відмовлено  у  зв"язку   з
недоведенням позивачем факту отримання товару відповідачем.
     В касаційній скарзі Приватне підприємство "Ремсервіс" просить
скасувати рішення  та  постанову  господарських  судів  першої  та
апеляційної інстанцій та прийняти  нове  рішення  про  задоволення
позовних вимог.
     Колегія  суддів,  обговоривши   доводи   касаційної   скарги,
перевіривши матеріали справи, заслухавши  пояснення  представників
сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту  їх
встановлення, дослідивши правильність застосування  господарськими
судами першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  та
процесуального права, вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
     Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,  що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року  №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у  відповідності  з  нормами
матеріального  права,  що   підлягають   застосуванню   до   даних
правовідносин.
     Обгрунтованим   визнається   рішення,   в   якому    повністю
відображені  обставини,  що  мають  значення  для  даної   справи,
висновки суду про  встановлені  обставини  і  правові  наслідки  є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються  достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
     Рішення  місцевого  та   апеляційного   господарських   судів
відповідають   зазначеним   вимогам,   оскільки   грунтуються   на
всебічному, повному і об'єктивному  розгляді  в  судовому  процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
     Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими  судами
та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2004р. позивачем та  в.о.
директора  Севастопольської  філії  АТЗТ   "Крим-Лада"   підписано
договір   №2/04-04,   за   яким   позивач   зобов"язався   продати
Севастопольській  філії  АТЗТ  "Крим-Лада"  запасні  частини   для
автотранспорту на загальну суму 18 202,55 грн., а остання, в  свою
чергу, зобов"язалась розрахуватись з  ним  за  отриману  продукцію
протягом 10 днів з моменту її отримання.
     В  зв"язку  з  несплатою  відповідачем   вартості   отриманої
продукції, Приватне підприємство "Ремсервіс" звернулось до суду  з
позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.
     Відмовляючи   в   задоволенні   позовних   вимог,    місцевий
господарський  суд,  з  висновками  якого  погодилась   апеляційна
інстанція,  повно  та  всебічно  дослідив  всі  суттєві  обставини
справи, правильно дійшов  висновку  про  відсутність  підстав  для
задоволення позову, оскільки позивач не надав належних доказів, що
підтверджують отримання товару відповідачем, зокрема, долучені  до
матеріалів справи накладна та довіреність  оформлені  не  належним
чином.
     Крім того, відповідно до довідки ЗАТ "Крим-Лада"  на  балансі
Севастопольської  філії  товариства  не  відображено   надходження
товарів на підставі вищевказаного договору.
     Дані висновки судів відповідають вимогам закону, встановленим
судом обставинам та грунтуються на матеріалах справи.
     Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна  сторона  повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
     Позивач, в свою чергу,  не  надав  доказів  на  підтвердження
повноважень  особи,  яка  отримала   у   нього   товар,   оскільки
довіреність представника Севастопольської  філії  ЗАТ  "Крим-Лада"
оформлена не належним  чином,  тобто  відсутній  підпис  головного
бухгалтера, що є  порушенням  Iнструкції  про  порядок  реєстрації
виданих,  повернутих  і  використаних  довіреностей  на  одержання
цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України  від
16.05.1996 року №99 ( z0293-96 ) (z0293-96)
         та зареєстрованої у  Міністерстві
юстиції України від 12.06.1996 року за №293/1318.
     Також, суди попередніх інстанцій встановили,  що  засновником
позивача є Сивоконь О.Ф., тобто  особа,  яка  уклала  договір  від
імені Севастопольської філії ЗАТ "Крим-Лада".
     Суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного  висновку
про недоведеність факту отримання  товару  відповідачем,  оскільки
оформлення накладної  (без  зазначення  посилань  на  договір)  та
довіреності  з  боку  відповідача,  незареєстрованої   в   журналі
реєстрації  виданих  доручень  на  підприємстві,  не   є   доказом
отримання товару уповноваженою на те особою відповідача.
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
     Посилання  касаційної  скарги  на   право   директора   філії
отримувати матеріальні цінності без довіреності,  не  заслуговують
на увагу, оскільки отримання товару директором, не  звільняє  його
від обов"язку належного оформлення первинної документації.
     За  таких  обставин,  підстави  для  виникнення  зобов'язань,
визначених вказаним договором у відповідача відсутні, а тому  суди
першої та апеляційної інстанції дійшли  правильного  висновку  про
необгрунтованість заявлених вимог та відмовили в їх задоволенні.
     З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під  час
розгляду справи фактичні її обставини  встановлені  господарськими
судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного  дослідження
поданих сторонами доказів, висновки судів  першої  та  апеляційної
інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана  належна  юридична
оцінка   з   правильним   застосуванням   норм   матеріального   і
процесуального права.
     За таких обставин, прийняті рішення суду першої та  постанова
апеляційної інстанцій відповідають матеріалам  справи  та  вимогам
закону, а тому судові акти слід залишити  без  змін,  а  касаційну
скаргу - без задоволення.
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд
України, -
                       П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ремсервіс" залишити
без задоволення.
     Рішення господарського суду Автономної  Республіки  Крим  від
23.10.2006р.   та   постанову    Севастопольського    апеляційного
господарського суду від 14.02.2007р.  у  справі  №  2-19/5328-2006
залишити без змін.
 
     Головуючий суддя
 
     Н.I.Мележик
 
     Судді
 
     О.А.Подоляк
 
     Т.П.Козир