ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2007 р.
№ 9/643
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючий,
Є. Чернов -доповідач
В. Цвігун
розглянув касаційне подання
прокурора Пролетарського району м. Донецька
на рішення
господарського суду Донецької області
від 12 липня 2005 року
у справі
№ 9/643 господарського суду Донецької області
за позовом
прокурора Пролетарського району м. Донецька в особі
Виконавчого комітету Донецької міської ради
до
ТОВ фірми "Iнтекс ЛТД"
про
звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.07.2005
(судді: Р.Арсірій, Р.Новікова, В.Татенко) в позові про звільнення
самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний
для використання стан відмовлено.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що відповідач
придбав нерухоме майно на спірній земельній ділянці у період дії
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
згідно якого при переході
права власності на нерухоме майно до набувача переходить право
користування земельної ділянкою, на якій це нерухоме майно
знаходиться, крім того, відповідачем здійснюються заходи належного
оформлення права користування, а саме він звернувся за оформленням
відповідних документів на користування земельною ділянкою, вносить
плату за землю, ним укладено договір резервування земельної
ділянки з виконкомом Донецької міськради.
Прокурор у касаційному поданні просить рішення господарського
суду скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права.
Прокурор вважає, що судом порушено вимоги ст. 125, 212
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
відповідно до яких право
власності та право постійного користування на земельну ділянку
виникає після одержання її власником або користувачем документа,
що посвідчує право власності чи право постійного користування
земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а самовільно
зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або
землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час
незаконного користування ними.
Сторони не скористалися передбаченим процесуальним законом
правом на участь представників в судовому засіданні.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому
засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційного подання, в
задоволенні касаційного подання відмовляє, виходячи з наступного.
Як встановлено судом за договором купівлі-продажу від
26.06.2000 року, посвідченим нотаріально та зареєстрованим
Донецьким БТI, відповідач придбав будівлю фруктосховища, яка
розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Шахтна, 89 "а".
У зв'язку з придбанням нерухомого майна відповідач звернувся
із заявою від 19.10.2000 про надання земельної ділянки на якій
знаходиться належне йому нерухоме майно у користування.
Як правомірно зазначено місцевим господарським судом
відповідно до приписів ст. 30 Земельного кодексу України 1990
( 561-12 ) (561-12)
р., який був чинний на момент придбання відповідачем
нерухомого майна, при переході права власності на будівлю і
споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених
статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування
земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше
не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі
зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність
або користування здійснюється в порядку відведення.
Місцевим судом крім того встановлено, що відповідач звернувся
за оформленням відповідних документів на право користування
землею, вносив плату за землю, що підтверджено платіжними
документами.
Матеріалами справи також встановлено, що між відповідачем і
виконкомом Донецької міськради укладено договір резервування
земельної ділянки.
З урахуванням наведених обставин, касаційна інстанція вважає
обгрунтованим висновок про відсутність підстав розглядати режим
користування відповідачем земельною ділянкою як самовільний, що
тягне за собою відповідні юридичні наслідки.
З врахуванням наведеного касаційна інстанція вважає, що
підстав для скасування судового рішення та задоволення вимог про
звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки немає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 12.07.2005
у справі № 9/643 господарського суду Донецької області залишити
без зміни, а касаційне подання -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун