ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     17 липня 2007 р.
 
     № 2-16/12254-2006
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач
 
     за участю представників:
     скаржника
     не з'явилися (про час і місце судового засідання  повідомлено
належно)
     позивача
     не з'явилися (про час і місце судового засідання  повідомлено
належно)
     відповідача
     не з'явилися (про час і місце судового засідання  повідомлено
належно)
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     ОСОБА_1
     на рішення
     від 09.08.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим
     у справі
     № 2-16/12254-2006 господарського суду  Автономної  Республіки
Крим
     за позовом
     Закритого акціонерного товариства "Юніор Стар"
     до
     Ялтинської міської ради
 
     про
     визнання права власності
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
     У липні 2006р. ЗАТ "Юніор Стар" звернулось до  господарського
суду Автономної Республіки Крим із позовом до  Ялтинської  міської
ради про визнання за ЗАТ "Юніор  Стар"право  власності  на  об'єкт
незавершеного     будівництва     -     п'ятиповерхову     будівлю
торгово-адміністративного  центру  з  підвалом,  площею   забудови
95,12м, загальною площею 508,92м-2, розташований на відстані 0,15м
від 3-го корпусу житлового будинку № 24 по вул. Гоголя в м. Ялта з
привласненням  незавершеному   будівництву   об'єкту   нерухомості
самостійної адреси: м. Ялта, вул. Гоголя, 24  "а"  (з  урахуванням
уточнень позовних вимог).
 
     Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в  зв'язку  з  виконанням
ЗАТ  "Юніор  Стар"  будівельних  робіт  на  підставі   відповідних
дозволів та на наданій в користування земельній ділянці,  у  нього
на законних підставах виникло право  власності  на  створений  ним
об'єкт незвершеного будівництва.
 
     Ялтинська  міська   рада   позовні   вимоги   не   визнавала,
посилаючись  на  норми  статті  376  Цивільного  кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
         вважає, що спірний об'єкт є самочинним будівництвом, на
яке у позивача не може виникнути право власності.
 
     Рішенням від 07.08.2006  р.  господарського  суду  Автономної
Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) позовні вимоги  задоволені
в повному обсязі, а саме, визнано право власності  за  ЗАТ  "Юніор
Стар" на об'єкт незавершеного будівництва - п'ятиповерхову будівлю
торгово-адміністративного  центру  з  підвалом,  площею   забудови
95,12м, загальною площею 508,92м-2, розташований на відстані 0,15м
від 3-го корпусу житлового будинку № 24 по вул. Гоголя в м. Ялта з
привласненням  незавершеному   будівництву   об'єкту   нерухомості
самостійної адреси: м. Ялта, вул. Гоголя, 24 "а".
 
     Ухвалюючи судове рішення суд дійшов висновку, що  будівництво
спірного об'єкту здійснювалось безпосередньо позивачем  з  дозволу
виконавчого  органу   власника   землі,   а   об'єкт   будівництва
безпосередньо пов'язаний  фундаментом  з  земельною  ділянкою,  що
знаходиться в користуванні позивача, що, на думку  суду,  свідчить
про те, що позивач обгрунтовано вважає себе  власником  створеного
ним об'єкту незавершеного будівництва.
 
     Відповідно  до  статті   328   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
          право  власності  набувається  на  підставах,  які  не
заборонені  законом,  зокрема,  на  підставі   різних   угод,   не
заборонених законом.
 
     Згідно  зі  статтею  21  Закону   України   "Про   власність"
( 697-12 ) (697-12)
         майно, набуте в результаті господарської  діяльності  є
власністю господарюючого суб'єкта.
 
     На підставі встановлених обставин, суд  дійшов  висновку,  що
створений  позивачем  об'єкт  незавершеного  будівництва  є  новою
річчю,  в  розумінні  статті  331   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
        ,  а  відповідно  до  статті  21  Закону  України   "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
          є  власністю  позивача,  оскільки  будь-які
перешкоди виникнення  цього  права  в  розумінні  наведених  вимог
закону - відсутні.
 
     В  червні  2007   р.   ОСОБА_1   на   підставі   статті   107
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  подала
до Вищого господарського суду України  касаційну  скаргу,  в  якій
просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
07.08.2006 р. скасувати  та  припинити  провадження  у  справі,  з
посиланням на те, що суд прийняв рішення, яке  стосується  прав  і
обов'язків інших користувачів земельної ділянки, не  залучивши  їх
до участі у справі, при цьому вказуючи  на  порушення  судом  норм
матеріального  та  процесуального   права,   зокрема   статті   43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Заслухавши доповідь  судді  -доповідача,  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи  і  повноти  їх  встановлення  в  рішенні  суду,  а   також
правильність застосування господарським судом норм  процесуального
права, колегія суддів вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з таких підстав.
 
     Відповідно  до  статті  107   Господарського   процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційну скаргу мають право подати, в
тому числі й особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо
суд  прийняв  рішення  чи  постанову,  що  стосується  їх  прав  і
обов'язків.
 
     Згідно зі статтями 111-9, 111-10 цього  ж  кодексу  касаційна
інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу  передати
на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський  суд
припустився  такого  порушення  процесуальних  норм  як  прийняття
рішення, що  стосується  прав  і  обов'язків  осіб,  які  не  були
залучені до участі у справі.
 
     Зі змісту  наведених  вище  норм  випливає,  що  обов'язковою
умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не  було  залучено
до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи
на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків
такої особи.
 
     Оскаржуваним у справі рішенням господарського суду Автономної
Республіки Крим від 07.08.2006 р. визнано право власності  за  ЗАТ
"Юніор Стар" на об'єкт незавершеного будівництва -  п'ятиповерхову
будівлю  торгово-адміністративного  центру  з   підвалом,   площею
забудови  95,12м,  загальною  площею  508,92м-2,  розташований  на
відстані 0,15м від 3-го корпусу житлового будинку  №  24  по  вул.
Гоголя в м. Ялта з привласненням незавершеному будівництву об'єкту
нерухомості самостійної адреси: м. Ялта, вул. Гоголя, 24 "а".
 
     Порушення своїх прав та обов'язків прийнятим рішенням ОСОБА_1
вбачає в тому, що судом не було залучено до участі у справі  інших
користувачів земельної ділянки, на якій розташовано спірний об'єкт
незавершеного будівництва, додаючи до матеріалів касаційної скарги
свідоцтво про право приватної власності  скаржника  на  житло  від
17.07.2001 р., а саме, на квартиру загальною площею 69,7 кв.м.  за
адресою: м. Ялта,  вул.  Гоголя,  24,  при  цьому  посилаючись  на
приписи  частини  2  статті   382   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Проте, колегія суддів вважає  за  н  еобхідне  зазначати,  що
касаційна  скарга   ОСОБА_1,   подана   в   порядку   статті   107
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  не
містить жодного доводу та обгрунтувань стосовно порушення прав  та
обов'язків скаржника, як власника  на  праві  приватної  власності
квартири № 93 по вул. Гоголя, 24 в м. Ялті, оскаржуваним  рішенням
господарського суду м. Києва від 07.08.2006 р.,  яким  визнано  за
ЗАТ  "Юніор  Стар"  право  власності   на   об'єкт   незавершеного
будівництва  -  п'ятиповерхову  будівлю  торгово-адміністративного
центру з підвалом, розташованим на відстані  0,15метрів  від  3-го
корпусу житлового будинку №  24  по  вул.  Гоголя  в  м.  Ялта  та
присвоєно об'єкту незавершеного будівництва самостійну адресу:  м.
Ялта, вул. Гоголя, 24 "а".
 
     Таким чином, зазначені  обставини  спростовують  викладені  в
касаційній скарзі  ОСОБА_1  доводи  щодо  позбавлення  судом  його
законного  права  шляхом  не  залучення   до   участі   у   справі
користувачів  земельною  ділянкою,  на  якій  знаходиться  спірний
об'єкт  незавершеного  будівництва,  а  тому  касаційна  інстанція
вважає необгрунтованими посилання заявника на порушення  прийнятим
у даній справі рішенням його прав та обов'язків.
 
     Враховуючи  викладене,  у   касаційної   інстанції   відсутні
підстави для  скасування  прийнятого  у  даній  справі  рішення  у
відповідності з приписами статей 107, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Керуючись  статтями  107,  111-7,  пунктом  1  статті  111-9,
статтею  111-11  Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
     Рішення  від  07.08.2006   господарського   суду   Автономної
Республіки Крим у справі  №  2-16/12254-2006  господарського  суду
Автономної Республіки Крим залишити без змін, а  касаційну  скаргу
ОСОБА_1 -без задоволення.
 
     Головуючий Т. Дроботова
 
     Судді Н. Волковицька
 
     Л. Рогач