826/6014/16 Про визнання незаконним та скасування окремих пунктів рішення міської ради "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в місті" - 20.10.2021 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Громадської організації "Рада Ветеранів АТО", Громадської організації "Київський міський Комітет порятунку бізнесу", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 7 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві", за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Федорчука А.Б. від 07 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., Глущенко Я.Б., Троян Н.М. від 18 січня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог1. Громадська організація "Рада Ветеранів АТО", Громадська організація "Київський міський Комітет порятунку бізнесу", фізична особа-підприємець ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулись до суду з позовами до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 7 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві", у яких просили:- визнати незаконними, протиправними, нечинними з моменту прийняття пункти 1 та 7 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" та скасувати їх.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року справи № 826/6014/16, № 826/6168/16, № 826/6908/16, № 826/6910/16 об`єднано до спільного розгляду в одне провадження та присвоєно об`єднаним справам загальний № 826/6014/16. 3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, позовні вимоги Громадської організації "Рада Ветеранів АТО", Громадської організації "Київський міський Комітет порятунку бізнесу", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було задоволено частково.Визнано протиправним та скасовано пункти 1, 7 рішення Київської міської ради № 237/237 від 17 березня 2016 року "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві".В іншій частині позовних вимог відмовлено.4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що пункти 1, 7 рішення "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" від 17 березня 2016 року 237/237 прийнято відповідачем за відсутності відповідних повноважень та порушують право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, оскільки встановлюють не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів та послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Київська міська рада звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ6. Судами попередніх інстанцій установлено, що 12 квітня 2016 року в газеті "Хрещатик" "Документ" (випуск № 37 (1576) опубліковано повний текст рішення Київської міської ради "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" № 237/237 від 17 березня 2016 року (далі - рішення № 237/237).Пунктом 1 рішення № 237/237 заборонено продаж алкогольних напоїв в тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві.Пунктом 7 рішення № 237/237, зазначено, що заборонено в тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного, чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві продаж алкогольних виробів на розлив, окрім пива.7. Уважаючи, що пункти 1, 7 рішення Київської міської ради № 237/237 прийняте з грубим порушенням вимог законодавства, Громадська організація "Рада Ветеранів АТО", Громадська організація "Київський міський Комітет порятунку бізнесу", фізична особа-підприємець ОСОБА_1, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулись до суду з позовами.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.Отже, оскаржувані пункти спірного рішення не порушують приписи Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а лише визначають особливості торгівлі в м. Києві алкогольними напоями відповідно до повноважень Київської міської ради, наданих пунктом 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ9. Відповідно до частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.10. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили.11. Стаття 144 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.12. Частиною першою статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.13. Статтею 15-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів" передбачено, що обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом реалізації правових (законодавчих), економічних, медичних та адміністративних заходів, зокрема, створення економічних та правових умов, що сприяють зменшенню споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.14. Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлено положеннями статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".15. Частинами третьою, шостою статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів. 16. Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.17. Пунктом 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено, що У зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій18. Предметом оскарження у справі № 826/6014/16 є пункти 1, 7 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві".19. Як установлено судом, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 826/6542/16 визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві".20. Отже, рішення у справі 826/6542/16, яким визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" набрало законної сили.21. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень приймають рішення, які є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. Право вживати заходи адміністративного, правового та економічного характеру щодо зменшення споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачено статтею 15-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних та тютюнових виробів".22. Виходячи із положень пункту 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада має право встановлювати правила торговельного обслуговування.23. Суд наголошує на тому, що пунктом 7 рішення, який є предметом судового контролю, заборонено продаж алкогольних напоїв на розлив в тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного, чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві24. Таким чином, пункт 7 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" не протирічить нормам права, що містяться в статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".25. Зважаючи на встановлені обставини справи, оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень вирішено питання щодо заборони продажу алкогольних напоїв у певних місцях у м. Києві, що узгоджується з повноваженнями наданими відповідачу Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ" (401-14) .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги26. Враховуючи, що пункт 1 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" визнано протиправним та скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, провадження у справі № 826/6014/16 в частині оскарження пункту 1 рішення № 237/237, підлягає закриттю.27. Зважаючи на встановлені обставини, Київська міська рада приймаючи рішення "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" від 17 березня 2016 року № 237/237, пунктом 7 якого встановлено заборону в тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного, чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві на продаж алкогольних виробів на розлив, окрім пива, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законами України.28. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині скасування пункту 7 рішення № 237/237 є неправомірним та підлягають скасуванню.Керуючись статтями 238, 239, 341, 345, 349, 351, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року скасувати.Провадження у справі за позовом Громадської організації "Рада Ветеранів АТО", Громадської організації "Київський міський Комітет порятунку бізнесу", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві закрити. Ухвалити нову постанову.У задоволенні позовних вимог Громадської організації "Рада Ветеранів АТО", Громадської організації "Київський міський Комітет порятунку бізнесу", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування пункту 7 рішення Київської міської ради від 17 березня 2016 року № 237/237 "Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві" відмовити.Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.