826/10069/16 Про визнання незаконною відмову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста ввести об`єкт в експлуатацію", зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України внести до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, декларації про початок виконання будівельних робіт - 19.10.2021 Прийняття

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ19 жовтня 2021 року м. Київсправа № 826/10069/16адміністративне провадження № К/9901/9671/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г.,суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/10069/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року (головуючий суддя: Шрамко Ю. Т.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року ( колегія у складі: головуючого судді: Бужак Н. П., суддів: Костюк Л. О., Кобаля М. І.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати незаконною відмову ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, викладену в листі від 31 грудня 2015 року №10/26-120/3112/10, у прийнятті в експлуатацію об`єкта, а саме: садового будинку (літ. "В"), прибудова (Літ. "в"), відкрита веранда (Літ. "в1"). мансарда над літ. "В", гараж (Літ. "Г"), сарай (Літ. "Д"), сарай (Літ. "Е1"), вбиральня (Літ. "Е") за адресою: АДРЕСА_1, побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт, згідно поданої заяви позивача від 30 квітня 2013 року декларації;

- зобов`язати ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві повторно розглянути Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, подану позивачем разом із заявою від 30 квітня 2013 року, прийнявши рішення згідно з визначеними законодавством повноваженнями;

- стягнути з ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у прийнятті в експлуатацію об`єкта, побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено законні права та інтереси ОСОБА_1, а також завдало йому моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною відмову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України у прийнятті в експлуатацію об`єкта, викладену в листі від 31 грудня 2015 року № 10/26-120/3112/10. Зобов`язав Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, подану ОСОБА_1 разом із заявою від 30 квітня 2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті в експлуатацію об`єкта.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 03 квітня 2020 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19 жовтня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція) із заявами від 19 вересня 2010 року № б/н, від 07 листопада 2012 року № б/н, від 29 грудня 2012 року № б/н, від 22 лютого 2013 року №б/н та від 30 квітня 2013 року № б/н про прийняття в експлуатацію об`єкта, а саме: садового будинку (літ. "В"), прибудова (Літ. "в"), відкрита веранда (Літ. "в1"), мансарда над літ. "В", гараж (Літ. "Г"), сарай (Літ. "Д"), сарай (Літ. "Е1"), вбиральня (Літ. "Е") за адресою: АДРЕСА_1 .

11. Разом із заявою від 30 квітня 2013 року № б/н позивач додав декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, засвідчені копії державного акту про право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_1 та технічний паспорт на садовий будинок, виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації від 15 лютого 2013 року.

12. Під час перевірки декларації про готовність об`єкта до експлуатації Інспекцією виявлено, що її оформлено з порушенням вимог, передбачених Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 19 березня 2013 року № 95 (z0612-13) .

13. Інспекція листом від 24 травня 2013 року № 7/26-43/2405/10 повернула позивачу декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а саме, садовий будинок (літ. "В"), прибудова (Літ. "в"), відкрита веранда (Літ. "в1"), мансарда над літ. "В", гараж (Літ."Г"), сарай (Літ. "Д"), сарай (Літ. "Е1"), вбиральня (Літ. "Е") за адресою: АДРЕСА_1 .

14. Поряд з цим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 року, в адміністративній справі №826/10229/13-а за позовом ОСОБА_1, визнано незаконним рішення Інспекції, викладене у листі від 24 травня 2013 року № 7/26-43/2405/10 щодо повернення позивачу декларації про готовність об`єкта до експлуатації без державної реєстрації, яким зобов`язано позивача: забезпечити здійснення повторного технічного обстеження об`єкта на предмет його відповідності вимогам надійності і безпечної експлуатації на підставі якого виготовити новий технічний паспорт на об`єкт (виготовляє Київське міське бюро технічної; інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна); скласти звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта (складає Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна); та рішення щодо проведення перевірки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" (553-2011-п) .

15. 08 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України з листом "Про прийняття в експлуатацію об`єкта згідно заяви від 30 квітня 2013 року та відповідно до рішень судів", яким, посилаючись на прийняті в адміністративній справі № 826/10229/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 року, надіслав заяву від 30 квітня 2013 року про прийняття в експлуатацію об`єкта та просив зареєструвати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що подавалася вказаною заявою.

16. За результатами розгляду вказаного листа Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України листом від 31 грудня 2015 року №10/26-120/3112/10 повідомив ОСОБА_1, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року в адміністративній справі № 826/10229/13-а відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині щодо зобов`язання Інспекції зареєструвати подану позивачем заявою від 30 квітня 2013 року декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а тому відсутні підстави для прийняття в експлуатацію об`єкта відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви від 30 квітня 2013 року.

17. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та необґрунтованими, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (далі - Закон № 3038-VI (3038-17) ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

21. Згідно зі п. 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI (3038-17) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об`єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію:

індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;

збудовані до 12 березня 2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об`єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

22. Відповідно до ч. 1, 4, 6 ст. 39 Закону № 3038-VI (в редакції станом на час прийняття Інспекцією рішення, викладеного в листі від 24 травня 2013 року № 7/26-43/2405/10), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

23. Отже, за результатами розгляду документів, поданих для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів зобов`язаний прийняти відповідне рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

24. За приписами п. 1, 2 розділу ІІІ прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року № 95 (z0612-13) (далі Порядок № 95) прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Замовник або його уповноважена особа подає з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги" (5203-17) до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта, до якої додаються:

два примірники заповненої декларації;

звіт про проведення технічного обстеження об`єкта з інформацією щодо можливості його надійної та безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно);

засвідчені в установленому порядку копії:

документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об`єкт;

технічного паспорта (з відміткою про проведене технічне обстеження у випадках, передбачених пунктом 6 розділу II цього Порядку).

Заява про прийняття в експлуатацію об`єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об`єкта (у разі їх наявності).

25. Згідно зі п. 3, 4 розділу ІІІ Порядку № 95 Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає документи, зазначені в пункті 2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 1 цього розділу.

Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватися з документами, які подаються разом з нею.

Замовник є відповідальним за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації, відповідно до закону.

26. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року у справі № 826/10229/13-а за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити певні дії, визнано незаконним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, викладене у листі від 24 травня 2013 року № 7/26-43/2405/10 щодо повернення позивачу декларації про готовність об`єкта до експлуатації без державної реєстрації.

27. Отже, контролюючий орган мав повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття в експлуатацію об`єкта від 30 квітня 2013 року та прийняти відповідне рішення.

28. 08 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України з листом, яким, посилаючись на прийняті в адміністративній справі № 826/10229/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 року, надіслав заяву від 30.04.2013 року про прийняття в експлуатацію об`єкта та просив зареєструвати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що подавалася вказаною заявою.

29. 31 грудня 2015 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві листом № 10/26-120/3112/10 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для прийняття в експлуатацію об`єкта.

Відповідачем також зазначено, що оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року в адміністративній справі № 826/10229/13-а відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Інспекції зареєструвати подану позивачем заявою від 30 квітня 2013 року декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, тому підстав для прийняття в експлуатацію даного об`єкта немає.

30. Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що суди у справі № 826/10229/13-а відмовили у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача зареєструвати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації з тих підстав, що вказані функції є виключною компетенцією відповідача у справі, а суди, в свою чергу, не вправі перебирати на себе дискреційні повноваження інших органів.

31. Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві порушено вимоги ч. 4, 6 ст. 39 Закону № 3038-VI, оскільки відповідачем не було прийнято відповідного рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації за результатами розгляду вказаної вище декларації про готовність об`єкта до експлуатації, поданої разом із заявою від 30 квітня 2013 року.

32. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмову ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, викладену в листі від 31 грудня 2015 року №10/26-120/3112/10.

33. Щодо позовних вимог про зобов`язання ДАБІ України в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю у місті Києві повторно розглянути Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, подану позивачем разом із заявою від 30 квітня 2013 року, прийнявши рішення згідно з визначеними законодавством повноваженнями, слід зазначити таке.

34. За приписами ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687-XIV (687-14) ) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності.

35. Відповідно до ст. 31, 32 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва. Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

36. Згідно із ч. 2, 4, 5, 6 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

37. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений положеннями ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) (далі - Порядок № 461).

38. За приписами п. 17-19 Порядку № 461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації: щодо об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; щодо об`єктів, які належать до I - III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку; щодо самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Після проведення реєстрації один примірник декларації повертається замовнику (його уповноваженій особі) особисто або рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який її зареєстрував.

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

39. Відповідно до п. 3, 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року № 978, основним завданням органу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є: 1) здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; 2) виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; 3) реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).

40. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

41. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

42. У справі, що розглядається, повноваження щодо розгляду декларації про готовність об`єкта до експлуатації регламентовано ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

43. Умови, за яких орган відмовляє у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен зареєструвати таку декларацію. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - зареєструвати деларацію або відмовити у реєстрації, повернути декларацію на доопрацювання для усунення виявлених недоліків. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Таким чином, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

44. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо необхідності зобов`язання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України розглянути декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, подану ОСОБА_1 разом із заявою від 30 квітня 2013 року та прийняти відповідне рішення відповідно до норм чинного законодавства.

45. Посилання скаржника на те, що позивач має звернутися до Департаменту з дотриманням процедури встановленої Порядком № 158 не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки даний порядок було прийнято лише у 2018 році, тоді як листом відповідача від 31 грудня 2015 року № 10/26-120/3112/10 позивачу відмовлено у прийнятті в експлуатацію об`єкта.

46. Доводи скаржника про те, що на даний час позивачу видано декларацію про готовність об`єкта, не змінюють вищевказані висновки, оскільки Верховний Суд переглядає законність судових рішень судів попередніх інстанцій ухвалених за позовними вимогами, що заявлені позивачем щодо незаконності відмови у прийнятті в експлуатацію будинку та зобов`язання повторно розглянути декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

47. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, оскільки позивачем не надано суду належних та достатніх доказів того, що протиправною відмовою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві ДАБІ України у прийнятті в експлуатацію об`єкта, викладеною в листі від 31 грудня 2015 року №10/26-120/3112/10, завдано позивачу душевних страждань, а також доказів того, що зазначені позивачем хвороби виникли саме у зв`язку з такою протиправною відмовою.

48. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

49. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

50. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

51. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

52. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A.303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v.Poland" № 10373/05).

53. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

55. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.